Справа № 22ц- 266/08                     Головуюча суду 1 інстанції Подзігун Г.В.

Категорія 24                                       Доповідач апеляційного суду Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

26 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого -   Галущенка О.І.,

суддів - Колосовського С.В.,  Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання - Негрун І.О.,

за участю:

представника позивача - Шаповалова А.В.,

                                         - відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2007 року   у справі за

позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Соборне" м. Миколаєва  до    ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території,

встановила:

В червні 2007 року комунальне житлово-експлуатаційне підприємство „Соборне" м. Миколаєва (далі - КЖЕП «Соборне») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Позивач зазначав, що відповідачка проживає в двокімнатній частково впорядкованій квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 43,2 кв.м. Послуги щодо обслуговування будинку та прибудинкової території   надає позивач з квітня  2005 року.

Заборгованість відповідачки за надані послуги за період з 1 квітня 2005 року по 1 квітня 2007 року складає 439,82 грн., яку позивач просив стягнути  з відповідачки.

Заперечуючи проти позову відповідачка посилалась на те, що вона проживає в будинку дуже старої забудови, ніякі послуги позивачем щодо обслуговування саме цього будинку не надавалися, договір на обслуговування вона не укладала, оскільки всі витрати по обслуговуванню будинку несе самостійно.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2006 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачки на користь позивача 439,82 грн. заборгованості та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 30 грн., а також 51 грн. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просила його скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість   рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги КЖЕП «Соборне» в повному обсязі, районний суд виходив з того, що відповідачка, будучи власником вказаної двокімнатної квартири, яка знаходиться на балансі та обслуговуванні у позивача, отримувала послуги щодо обслуговування будинку та прибудинкової території, які належним чином їй надавав позивач, а вона не сплачувала за ці послуги та безпідставно відмовлялася укласти договір на обслуговування.

Між тим, з усіма висновками районного суду погодитися не можна, оскільки він неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення для вирішення  спору.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідачка є власником двокімнатної частково впорядкованої квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,2 кв.м., яка знаходиться в двоповерховому багатоквартирному будинку. Будинок відноситься до 5 рівня благоустрою і послуги щодо обслуговування будинку та прибудинкової території надає позивач з квітня 2005 року. За період з 1 квітня 2005 року по 1 квітня 2007 року за відповідачкою рахується 439,82 грн.  заборгованості.

Проте, стягуючи з відповідачки нараховану заборгованість у повному обсязі, районний суд не звернув уваги на заперечення відповідачки про те, що позивачем надавалися не всі послуги, які зазначені в тарифі на обслуговування вказаного будинку. А саме, послуги щодо вивезення твердих побутових відходів відповідачка сплачувала, уклавши окремий договір з відповідною організацією (а.с. 17-18), за два роки не проводився поточний або внутрішній ремонт будь -яких елементів будинку, послуги щодо ремонту дитячого майданчику не надавалися, оскільки такого майданчика біля будинку не існує, хоча нарахування за ці послуги проведені (а.с. 35-39). Позивач не надав доказів і щодо проведення оплати за освітлення місць загального користування та прибирання прилеглої території, яке фактично проводиться за рахунок жильців будинку.

За таких обставин, відповідно до ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» підлягає зменшенню розмір нарахованої позивачем заборгованості до 200 грн., оскільки обсяг послуг, які закладені в тарифи на обслуговування, позивачем не виконувалися на 50%.

Доводи відповідачки про те, що відсутність укладеного з нею договору на обслуговування, є підставою для відмови у задоволенні позову, не заслуговують на увагу. Оскільки, відповідно до ст. 179 ЖК України ст.ст. 8,10 Закону України від 19 червня 1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов'язані укладати договір на надання житлово-комунальних послуг та регулярно оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, рішення місцевого суду підлягає зміні на підставі п.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303,  309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2007 року змінити, зменшивши розмір заборгованості, нарахованої станом на 1 квітня 2007 року та стягнутої з ОСОБА_1 на користь КЖЄП «Соборне» м. Миколаєва за обслуговування будинку та прибудинкової території   з 439,82 грн.  до 200 грн.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.