Справа № 22ц - 667/08 Головуючий у 1 інстанції Павлова Ж.П.
Категорія 52 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
25 березня 2008 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання Танцуріній С.М.,
за участю:
представника відповідача Хачатурян Е.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2008 року
за позовом ОСОБА_1 до головної державної інспекції захисту рослин «Головдержзахист» ( далі - ГДІ «Головдержзахист») та Міністерства аграрної політики України про скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,
ВСТАНОВИЛА:
19 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГДІ «Головдержзахист» про скасування наказу начальника ГДІ «Головдержзахист» від 22 жовтня 2007 року № 13 про скорочення посади начальника Державної станції захисту рослин Миколаївської області -головного державного інспектора захисту рослин області головного державного інспектора рослин .
Він вказував, що наказом Міністра аграрної політики України від 19 січня 2006 року його призначено на вказану посаду. З ним укладено контракт строком на 5 років, і у вказаному контракті не передбачено дострокового його розірвання. Незважаючи на це, начальником ГДІ «Головдержзахист» було видано наказ про скорочення посади, яку він обіймає, а отже його звільнено з порушенням вимог ст. 49-2 КЗпП України. Крім вказаного, позивач посилався на те, що начальник ГДІ «Головдержзахист» не має повноважень видавати накази про звільнення начальників станцій, оскільки це належить до компетенції Міністерства аграрної політики України.
В січні 2008 року ОСОБА_1 збільшив свої вимоги. Позивач зазначав, що наказом Міністра аграрної політики України від 9 січня 2008 року з ним було розірвано трудовий контракт і 10 січня того ж року його звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням посади. Цей наказ, на його думку, також незаконний, так як виданий на підставі попереднього, незаконного наказу. Посилаючись на викладене, позивач додатково просив скасувати наказ про його звільнення з роботи, поновити його на роботі та стягнути з Міністерства аграрної політики України середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2008 року провадження у справі закрито з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу, а справу повернути на новий розгляд. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам процесуального права.
Представник ГДІ «Головдержзахист» вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В письмових запереченнях, Міністерство аграрної політики України просить залишити ухвалу суду без змін, вказуючи на безпідставність апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України, оскільки в даному випадку йдеться про спір з приводу прийняття позивача на публічну службу, проходження ним служби і звільнення з неї.
Між тим, з такими висновками суду погодитися не можна.
Так, п. 15 ч. 1 ст.3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з контрактом позивач наймався на посаду начальника Державної станції захисту рослин Миколаївської області - головного державного інспектора захисту рослин Миколаївської області і відповідно до прав і обов'язків сторін контракту мав здійснювати керівництво станцією, організовувати її діяльність, забезпечувати виконання станцією завдань, передбачених законодавством, Положенням про державну станцію та цим контрактом. При цьому, на час прийому позивача на роботу та його звільнення з роботи, його не було приведено до присяги державного службовця.
За такого не можна вважати, що ОСОБА_1 займався службовою діяльністю в розумінні наведених норм КАС України. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, спір виник із трудових правовідносин, а тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Щодо спірних наказів про скорочення посади, яку обіймав позивач та звільнення з роботи ОСОБА_1, то вони видані у межах трудових правовідносин і не є нормативно -правовими актами чи актами індивідуальної дії, виданими на реалізацію владних управлінських функцій ГДІ «Головдержзахист» та Міністерства аграрної політики України.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду відповідно до п.3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України необхідно скасувати, а справу направити на розгляд до місцевого суду.
Керуючись ст. ст.. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2008 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд в той же суд, іншому судді. Ухвала оскарженню не підлягає.