Справа № 405/317/21

2-з/405/9/23

УХВАЛА

06.04.2023 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Мишевець Т.І.

позивача : ОСОБА_1 та його представника : адвоката Вишня Г.В.

відповідача : ОСОБА_2 та її представника : адвоката Калінка-Бондар О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький заяву відповідача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів і визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини до відповідача, яка, в свою чергу, звернулась в суд із зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів.

В судове засіданні від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить зобов`язати ОСОБА_1 забезпечувати явку дитини ОСОБА_4 на її спілкування з донькою у присутності психолога ОСОБА_5 (за адресою: АДРЕСА_1 ) щотижня (на одне заняття тривалістю 1 година), за попереднім узгодженням сторонами дати та часу, протягом 01.04.2023 року - 30.04.2023 року; зобов`язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди в особистому спілкуванні (без його присутності та приступності родичів по лінії батька) дитини ОСОБА_6 та приводити дитину щоп`ятниці о 17.00 годині до місця проживання матері, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , та залишати дитину у матері для спілкування з нею до 18.00 годин кожної неділі, починаючи з 05.05.2023 року і до винесення рішення у справі.

Заява обґрунтована там, що з моменту припинення спільного проживання сторонами, дитина проживає разом з батьком, за адресою: АДРЕСА_3 , з моменту розлучення з донькою, позивач, за допомогою своєї матері та сестри, активно перешкоджав їй у будь-яких формах спілкування з донькою. Такі перешкоди призводили до звернення її до правоохоронних органів, а також зумовили звернення до суду з відповідним позовом про визначення місця проживання дитини. Наразі, спілкування її з донькою відбувається з дозволу батька, однак у будь-якому разі у його присутності чи у присутності родичів по лінії батька, та тільки за місцем проживання дитини. Ставлення дитини до неї погіршується з кожним днем, дитина висловлює «дорослі міркування» які є явно не її власними з огляду на вік та вміння їх формулювати та звинувачує її у розпаді сім`ї. Крім того, в присутності батька, отримуючи його дозвіл на висловлення «своєї позиції», категорично відмовляється від зустрічей з нею поза межами свого місця проживання та без присутності батька. Вона ініціювала роботу з психологом і після тривалих умовлянь, ОСОБА_1 лише кілька разів привів доньку до психолога, а потім посилаючись на її небажання спілкуватися з психологом та матір`ю, неодноразово відмовляв у наступних зустрічах з відповідним спеціалістом. Протягом двох років вона позбавлена можливості безперешкодного особистого спілкування з донькою, без присутності інших осіб, та у вільно обраному місці. Вважає, що така поведінка дитини є впливом з боку позивача та його рідних що, окрім іншого, підтверджується й висновком експерта, складеного за результатами психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин.

Враховуючи, що у разі задоволення позову про визначенням місця проживання дитини їй необхідно буде забрати дитину з її теперішнього місця проживання, а обмеження її у вільному, безперешкодному та особистому спілкуванні з донькою може призвести до утруднення виконання рішення суду (чи взагалі неможливості його виконання) у зв`язку з погіршенням стосунків між нею та донькою через вплив позивача, вважає за доцільне звернутися до суду з цієї заявою.

Посилаючись на обставини, викладені в заяві та норми чинного законодавства, просить задовольнити заяву.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник заяву підтримали, посилаючись на обставини, що в ній викладені та просили її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Вишня Г.В. надала суду заперечення та просила відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_3 частково враховуючи наступне.

Право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, включає в себе право мати адекватні час та засоби для підготовки позиції захисту.

Частиною 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії (п.2); встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин. Відповідно до ч.3 вказаної статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Судом встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. 15.03.2021 року відповідачем подано зустрічний позов про визначення місця проживання доньки ОСОБА_7 з нею, та стягнення з позивача на її користь аліменти на утримання дитини.

Ухвалою Ленінського районного м. Кіровограда від 15.03.2021 року, до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов відповідача. Позивачем було збільшено позовні вимоги, і також заявлено вимогу про визначення місця проживання дитини з батьком.

На даний час розгляд даної справи триває, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (пункти 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини).

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункт 3 статті 9 Конвенції про права дитини).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 СК України (стаття 141 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (частина перша статті 153 СК України).

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини друга та третя статті 157 СК України).

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (абзац другий частини другої статті 159 СК України).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону про охорону дитинства).

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частини друга та третя статті 11 Закону про охорону дитинства).

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути приділена найкращим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України (Hant v. Ukraine, заява № 31111/04, п. 54).

При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (Mamchur v. Ukraine, заява № 10383/09, п. 100), від 11 липня 2017 року у справі «М. Є. проти України» (М. S. v. Ukraine, заява № 2091/13, п. 76).

Суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він був ініціатором врегулювання спору між ним та колишньою дружиною в позасудовому порядку, бажання спілкуватись з психологом ОСОБА_5 так і пояснення ОСОБА_3 щодо бажання спілкування з дитиною, неможливості належного спілкування як матері з донькою через спілкування у присутності батька, а тому приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову частково.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Керуючись ст. 150 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву відповідача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів і визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечувати явку дитини ОСОБА_4 на спілкування ОСОБА_3 з донькою у присутності психолога ОСОБА_5 (за адресою: АДРЕСА_1 ) щотижня (на одне заняття тривалістю 1 година), за попереднім узгодженням сторонами дати та часу, протягом 01.04.2023 року - 30.04.2023 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в особистому спілкуванні (без його присутності та приступності родичів по лінії батька) дитини ОСОБА_6 поза місцем проживання дитини щоп`ятниці о 17.00 годині та залишати дитину у матері для спілкування з нею до 18.00 годин кожного тижня, починаючи з 05.05.2023 року і до винесення рішення у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда                                                Ірина Миколаївна Шевченко