КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 22 березня 2023 року, з використанням відеоконференцзв`язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрювана ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, відносно

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Краматорського району Донецької області, громадянка України, незаміжня, працює вчителем-логопедом ТОВ «Авашкола», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,

за участю: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 квітня 2023 року.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної у їх сукупності та прийшов до висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У разі незадоволення судом зазначеного прохання, визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник вважає, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована з огляду на наступне.

Так, зазначає про необґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 . Стверджує, що підозра ґрунтується виключно лише на показаннях свідка ОСОБА_9 , проте інших будь-яких належних допустимих доказів, які б підтверджували незаконні дії ОСОБА_5 , не зазначено та до клопотання не долучено.

На переконання захисника, повідомлення про підозру є необґрунтованим і з тієї підстави, що ч. 2 ст. 127 КК України передбачає таку обов`язкову ознаку як потерпілий, однак згідно доданих до клопотання документів відомості про визнання будь-якої особи потерпілої у вказаному кримінальному провадженні відсутні, як і відсутні висновки експерта з приводу наявності заподіяної фізичної чи моральної шкоди потерпілому або будь-якій іншій фізичній особі.

На думку захисника, сторона обвинувачення не здійснила всіх можливих заходів для призначення та проведення у розумні строки відповідної судової експертизи.

Зазначає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання заявлених у клопотанні ризиків.

На думку захисника, ОСОБА_5 не може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки вилучені речі зберігаються в органі досудового розслідування, під охороною та повним контролем сторони обвинувачення.

Звертає увагу на тому, що досудове розслідування розпочато 25 листопада 2022 року, у зв`язку з чим вважає, що в органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій для виявлення та вилучення предметів та речей, які мають значення у кримінальному провадженні.

Вважає, що нездійснення таких дій щодо збирання доказів у розумні строки не може слугувати однією з підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Звертає увагу на позитивну характеристику особи підозрюваної, зазначає про міцність її соціальних зв`язків, що вона має повну вищу освіту, офіційно працевлаштована, постійно проживає за однією адресою у АДРЕСА_2 . Крім цього, вказує, що ОСОБА_5 є особою раніше не судимою та не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Зауважує, що відносно підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні раніше не застосовувались жодні інші запобіжні заходи, тому вважає, що більш м`які запобіжні заходи, зокрема у вигляді домашнього арешту, застави, особистого зобов`язання, забезпечать виконання останньою процесуальних обов`язків.

Переконаний, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою та співрозмірною, зважаючи на сімейний стан та матеріальний рівень ОСОБА_5 .

Окрім цього, вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 подано до Голосіївського районного суду міста Києва з порушенням правил територіальної підсудності з урахуванням того, що орган досудового розслідування розташований на території Шевченківського району міста Києва.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисникапідлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 листопада 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100000000896, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

14 лютого 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у катуванні, тобто будь-якому умисному діянні, спрямованому на заподіянні особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчиненому з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, або з метою покарати її за дії, вчинені нею, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

15 лютого 2023 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року клопотання слідчого задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя, як уважає колегія суддів, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні згаданого кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваної ОСОБА_5 з ймовірно вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, є обґрунтованою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органами досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які оцінені слідчим суддею в межах КПК України наданих на даній стадії кримінального провадження, а тому відповідні доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.

Разом з цим, на переконання колегії суддів органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею належним чином не обґрунтовано, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.

Для вирішення справи у відповідності до вимог закону колегія суддів враховує дані, що характеризують особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Також, колегія суддів враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, та зауважує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину не є достатньою підставою для застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Оцінивши обставини провадження у їх сукупності, доводи як сторони захисту так і обвинувачення, колегія суддів вважає, що на даний час відносно підозрюваної можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 квітня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , та застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,негайно доставити за вищевказаним місцем проживання та звільнити з-під варти.

Зобов`язати ОСОБА_5 з`являтися за кожною вимогою суду чи органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.

Роз`яснити, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням ухвали у даному провадженні покласти на старшого групи слідчих у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладення згаданого обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 14 квітня 2023 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 752/2787/23 Справа №11-сс/824/1636/2023 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1