Постанова

Іменем України

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 758/15014/16-ц

провадження № 61-16913св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «ОТП Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року у складі судді Ларіонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство АТ «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що 30 січня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір, згідно з якимпозичальнику надано кредит в розмірі 152 250,00дол.США строком до 26 січня 2018 року зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 13,99 % річних шляхом перерахування її на поточний рахунок ОСОБА_1 , проте позичальник зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2008 року № ML-001/009/2008 в розмірі 81 163,36 дол. США, що еквівалентно 2 201089,37 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк»заборгованість за кредитним договором у розмірі 78 702, 86 дол. США, що еквівалентно 2 038 031,59 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2017 року заяву ОСОБА_1 , подану через представникаОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Подільського районного суду містаКиєва від 23 січня 2017 року скасовано і призначено справу до судового розгляду у загальному порядку.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, позов залишено без розгляду.

Залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов від імені банку подано та підписано представником позивача Чередою Т. М., яка не має повноважень на підписання цього позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року АТ «ОТП Банк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, просило їх скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особа, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Суди дійшли помилкового висновку про залишення позову без розгляду, оскільки банк до суду першої інстанції надав засвідчену копію рішення Правління від 31 серпня 2015 року № 249 та засвідчену копію додатку № 2 до рішення Правління від 31 серпня 2015 року № 249, згідно з якими відповідно до пункту 14.1 частини третьої статті 14 «Право підпису» Статуту АТ «ОТП Банк» банк може бути представлений особою (юридичною або фізичною) на підставі довіреності, виданої згідно з окремим рішенням Правління.

Відповідно до пункту 1 рішення Правління від 31 серпня 2015 року № 249 АТ «ОТП Банк» уповноважило, зокрема, виконуючого обов`язки начальника Відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління Варвянську О. М. та начальника Сектора підтримки діяльності регіональної мережі Відділу-претензійно-позовної роботи Юридичного управління Лобачевського А. В. надавати повноваження юрисконсультам юридичного управління АТ «ОТП Банк», співробітникам ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та іншим особам, які надають юридичні послуги АТ «ОТП Банк», та їх працівникам представляти АТ «ОТП Банк» згідно з довіреностями за встановленими формами; також АТ «ОТП Банк» уповноважило виконуючого обов`язки начальника Відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління Варвянську О. М. та начальника Сектора підтримки діяльності регіональної мережі Відділу-претензійно-позовної роботи Юридичного управління Лобачевського А. В. підписувати довіреності, зазначені у пункті 1 цього рішення Правління.

Суди неправильно трактували словосполучення «окреме рішення Правління», оскільки це прорішення Правління ПАТ «ОТП Банк», яким визначені особи, які мають право підписувати довіреності, і не мається на увазі рішення Правління щодо кожної довіреності.

Суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги постанову Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 199/6673/17, провадження № 61-11816cв20, оскільки у ній не викладено тлумачення положення статі 246 ЦК Україні, отже, не викладено правові висновки.

Отже, довіреність Череди Т. М. була підписана повноважними представниками АТ «ОТП Банк», тому Череда Т. М. мала необхідний обсяг повноважень для підписання позовної заяви від імені АТ «ОТП Банк».

Як на підставу касаційного оскарження АТ «ОТП Банк» посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статтю 257 ЦПК України, не дослідив належним чином документи, що підтверджують повноваження представника банку.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 через адвоката Антоніва Р. В. зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими з додержанням норм процесуального права, тому не підлягають скасуванню, а касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

АТ «ОТП Банк» у касаційній скарзі не зазначає, які саме норми матеріального і процесуального права порушили суди та в чому таке порушення полягало.

Суди правильно витлумачили положення Статуту АТ «ОТП Банк»та дослідили надані ним документи, в яких викладено порядок надання повноважень представникам банку, який він порушив.

Верховний Суд перглядав тотожну справу, в якій дійшов аналогічних висновків, як і суди у цій справі, тому суд апеляційної інстанції правильно взяв до уваги постанову Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 199/6673/17, провадження № 61-11816cв20.

Верховний Суд у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 199/6673/17, провадження № 61-11816cв20, за позовом АТ «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, надав правову оцінку законності ухвали суду першої інстанції, залишеної без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду, враховуючи обставину підписання та подання позовної заяви від імені банку особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Зміст касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів та обставин, які правильно встановлені судами.

Довіреність, якою Череда Т. М. була уповноважена вчиняти від імені ПАТ «ОТП Банк» дії, пов`язані з представництвом, зокрема підписувати і подавати позови, суперечить статті 14 «Право підпису» Статуту ПАТ «ОТП Банк», який був чинним на момент видання довіреності, що свідчить про відсутність цивільної процесуальної дієздатності у представника банку та про відсутність повноважень представника підписувати позовну заяву та вести справу.

Два начальники підрозділів банку, в разі отримання права підпису від Правління, мають право представляти інтереси банку, але не передавати таке право іншому працівнику, оскільки воно надається виключно за рішенням Правління (пункт 14.1 статті 14 Статуту).

Не заслуговують на увагу суду посилання АТ «ОТП Банк» на рішення Правління ПАТ «ОТП Банк» від 31 серпня 2015 року № 249 та додаток № 2 до нього, оскільки вони суперечать Статуту ПАТ «ОТП Банк», який був чинним на момент прийняття вказаного рішення Правління і жодним чином не підтверджують, що у особи-підписанта позову в цій справі були будь-які повноваження щодо представництва інтересів банку.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другтй частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а також порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що банк звернувся до суду з позовною заявою у грудні 2016 року за підписом Череди Т. М. , яка вказувала, що є представником за довіреністю.

Довіреність, копія якої додана до позовної заяви на підтвердження повноважень Череди Т. М., видана 02 жовтня 2016 року від імені ПАТ «ОТП Банк» в особі в.о. начальника Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Варвянської О. М. та начальника Сектору підтримки діяльності регіональної мережі Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Лобачевського А. В., які діють спільно на підставі Статуту.

Цією довіреністю Череда Т. М. уповноважена бути представником АТ «ОТП Банк» в загальному суді, адміністративному суді, господарському суді, а також в органах, що здійснюють виконання судових рішень (виконавче провадження), для цього Череда Т. М. уповноважена вчиняти від імені АТ «ОТП Банк» дії та користуватись правами, наданими законодавством стороні та третій особі у справі, іншому учаснику, зокрема, підписувати та подавати позови. Довіреність діє до 02 жовтня 2017 року, передача повноважень за цією довіреністю іншій особі не дозволяється (том 1, а. с. 24).

Згідно зі Статутом ПАТ «ОТП Банк» у новій редакції, затвердженій рішенням акціонера від 09 вересня 2016 року № 73, відповідно до статті пункту 14.1 статті 14 якого в своїх відносинах з третіми особами банк повинен бути офіційно представлений двома членами Правління (включаючи Голову Правління) або Головою Правління, який діє спільно з посадовою особою, уповноваженою Правлінням ставити підпис від імені банку. Якщо це не забороняється законодавством, банк також може бути представленим двома службовцями, які мають спільне повноваження щодо підпису документів банку, надані Правлінням. Банк також може бути представлений особою (юридичною або фізичною) на підставі відповідної довіреності, виданої згідно окремого рішення Правління (том 3, а. с. 119 - 152).

Відповідно до пункту 14.3 статті 14 Статуту детальний порядок надання права підпису від імені банку встановлюється правилами, які приймаються Наглядовою радою.

Згідно з пунктом 14.4 статті 14 Статуту начальники підрозділів банку, а також керівники філій банку підпорядковуються Правлінню. Як посадові особи уповноважені Правлінням, вони несуть відповідальність за належне керівництво своїми підрозділами/філіями і, в разі отримання права підпису від Правління, уповноважені представляти Банк в питаннях, визначених керівництвом відповідно до пункту 14.1 статуту.

Відповідно до пункту 11.1 статті 11 Статуту Правління є виконавчим органом банку, що здійснює поточне управління.

Згідно з підпунктом 9 пункту 11.2 статті 11 Статуту до компетенції правління належать функції вирішення інших питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю банку, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України (чинної на час постановлення ухвали про залишення позову без руху) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною тринадцятою статті 187 ЦПК України (чинної на час постановлення ухвали про залишення позову без руху), якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року позов ПАТ «ОТП Банк» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, запропоновано надати документи на підтвердження повноважень на підписання позову, роз`яснено, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом термін позовна заява буде залишена без розгляду.

У порядку усунення недоліків представник позивача надав копію рішення Правління АТ «ОТП Банк» від 31 серпня 2015 року № 249, згідно з пунктом 1 якого відповідно до частини третьої пункту 14.1 статті 14 «Право підпису» Статуту АТ «ОТП Банк» уповноважено начальника Юридичного управління Коробкіна О. О., виконуючого обов`язки начальника Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Варвянську О. М. та начальника Сектору підтримки діяльності регіональної мережі Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Лобачевського А. В. надавати повноваження юрисконсультам Юридичного управління АТ «ОТП Банк», співробітникам ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та іншим особам, які надають юридичні послуги АТ «ОТП Банк», та їх представникам представляти АТ «ОТП Банк» згідно із довіреностями за встановленими формами, які додаються до цього рішення Правління (додаток 1, додаток 2, додаток 3 відповідно).

Згідно з пунктом 2 рішення, уповноважено начальника Юридичного управління Коробкіна О. О., виконуючого обов`язки начальника Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Варвянську О. М. та начальника Сектору підтримки діяльності регіональної мережі Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Лобачевського А. В. підписувати довіреності, зазначені у пункті 1 цього рішення Правління (том 3, а. с. 219).

Також додано копію бланку довіреності, який є додатком № 2 до рішення Правління АТ «ОТП Банк» від 31 серпня 2015 року № 249 (том 3, а. с. 218).

Відповідно до частини восьмої статті 119 ЦПК України (тут і далі в редакції на час подання позову), якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Згідно з частиною третьою статті 38 ЦПК України юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Відповідно до пункту 2 частини першої, частини третьої статті 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

Згідно з частинами першою, другою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно зі змістом змісту рішення № 249, копію якого надано АТ «ОТП Банк» в порядку усунення недоліків позовної заяви, Правління банку вказувало, що керувалося частиною третьою пункту 14.1 статті 14 «Право підпису» Статуту, відповідно до якої банк також може бути представлений особою (юридичною або фізичною) на підставі відповідної довіреності, виданої згідно окремого рішення Правління.

Разом із тим, як правильно встановлено судами, Правління банку окремих рішень щодо надання працівникам банку права видавати довіреності на представництво не виносило, як і окремого рішення Правління банку щодо довіреності на представництво Череди Т. М., згідно з якою підписано позов, матеріали справи не містять.

Копія Статуту АТ «ОТП Банк» також не містить повноважень начальника Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Варвянської О. М. та начальника Сектору підтримки діяльності регіональної мережі Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Лобачевського А. В. на вчинення певних дій, у тому числі на ведення справи та видачу довіреності на ведення справи від імені АТ «ОТП Банк».

Аналізуючи статтю 14 Статуту АТ «ОТП Банк» можна дійти висновку, що право представляти інтереси банку мають або два члени правління банку, включаючи Голову Правління, або Голова Правління, який діє спільно з посадовою особою, уповноваженою правлінням ставити підпис від імені банку, які мають спільне повноваження щодо підпису документів банку, надане правлінням, або два службовці, які мають спільне повноваження щодо підпису документів банку, надані правлінням, або фізична/юридична особа, на підставі відповідної довіреності, виданої згідно окремого рішення правління; крім того, начальники підрозділів банку мають право представляти інтереси банку у відносинах з іншими особами на підставі рішення правління.

Отже, два начальники підрозділів банку, в разі отримання права підпису від правління, мають право представляти інтереси банку, але не передавати таке право за довіреністю іншому працівнику, оскільки воно надається виключно за рішенням Правління відповідно до пункту 14.1 статті 14 Статуту.

З огляду на вказане, ухвала Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року, якою позов ПАТ «ОТП Банк»залишено без руху, у визначений судом строк не була виконана належним чином, а саме АТ «ОТП Банк» не надало документів, які підтверджують повноваження представника Череди Т. М. на подання позовної заяви від імені банку у грудні 2016 року.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки Череда Т. М. не мала повноважень на ведення справи та необхідного обсягу цивільної процесуальної дієздатності для представництва інтересів банку.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 199/6673/17, провадження № 61-11816св20, в якій переглянуто позовом ПАТ «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором за аналогічних обставин щодо довіреності представника банку, в якій Верховний Суд залишив без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про залишення без розгляду позову банку, поданого особою, яка не має повноважень на ведення справи, та надав правову оцінку наданим банком доказам щодо повноваження представника на підставі довіреності, виданої згідно з рішенням Правління Банку від 31 серпня 2015 року № 249.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями та переоцінкою доказів, яким суди надали належну правову оцінку та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи касаційної скарги, що суди дійшли помилкового висновку про залишення позову без розгляду, оскільки банк до суду першої інстанції надав засвідчені копії документів, є безпідставними з огляду на таке.

Додане до клопотання рішення Правління банку від 31 серпня 2015 року № 249 не може розцінюватися як належний та допустимий доказ на підтвердження виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 рокупро залишення позову без руху, оскільки неможливо встановити, що на час прийняття вказаного рішення Правління банку діяло в межах своїх повноважень, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутній Статут позивача в редакції, чинній на час прийняття цього рішення у 2015 році.

Згідно з наданою позивачем копією Статуту, затвердженого рішенням акціонера від 09 вересня 2016 року № 73 (том 3, а. с. 119 - 152), право представляти інтереси банку без доручення має тільки Голова правління (стаття 11.1, том 3, а. с. 138), а кількість членів Правління банку становить 3 особи разо з Головою правління (стаття 11.6, том 3, а. с. 140), що не відповідаєкількості членів Правління (5 осіб), вказаних у рішенні від 31 серпня 2015 року № 249 (том 3, а. с. 219 зворот). Разом з тим, Статут не містить положень, які надають право правлінню банку видавати довіреності. Крім того, відповідно до пункту 14.3 статті 14 Статуту порядок надання права підпису віднесено до компетенції Наглядової ради банку (том 3 а. с. 144).

Додана до позовної заяви довіреність підписана виконувачем обов`язків начальника відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Варвянською О. М. та начальником сектору підтримки діяльності регіональної мережі Відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління Лобачевським А. В., що суперечить статті 246 ЦК України, відповідно до якої довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Також в матеріалах справи немає підтвердження направлення доказів, наданих банком на підтвердження виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року про залишення позову без руху, іншим учасникам справи, що є порушенням частини 9 статті 83 ЦПК України, що підтверджується протоколом судового засідання (том 3, 242-243).

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, не впливають на законність та обґрунтованість судових рішень.

Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП» про заміну позивача правонаступником, яка не вирішувалась судом, роз`яснив йому право на самостійне звернення до суду з позовом до відповідачки.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко