Справа № 22-ц-870/08 р.

Головуюча першої інстанції Давченко Т.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

УХВАЛА

03 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої      -        Буренкової К.О.,

суддів: Козаченка В.І.,     Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання    Негрун І.О.,

за участю відповідачки                 ОСОБА_2,

представника відповідача                   ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіцанні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу   Корабельного районного суду м. Миколаєва від   07 грудня   2007 року за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2,

ОСОБА_1

третя особа: П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора

про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

25 січня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до П'ятої нотаріальної контори про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2007 року проведена заміна відповідача П'ятої нотаріальної контори на ОСОБА_2 і ОСОБА_4, а ухвалою того ж суду від 07 грудня 2007 року зупинено провадження по справі на підставі ст. 202 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою від 07 грудня 2007 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просять її скасувати, а справу направити на розгляд в інший суд м. Миколаєва.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки та представника відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи оскаржену ухвалу, районний суд правильно виходив з положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписану від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року (далі - Конвенція), та доручив Компетентному районному суду м. Сиктивкара Республіки Комі Росія виконання процесуальних дій, передбачених законодавством.

Крім того, відповідно до ст. 132 ЦПК України, суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності доручає відповідному судові провести певні процесуальні дії.

Між тим, зупиняючи провадження по справі та посилаючись на положення ст. 202 ЦПК України, суд помилково вважав, що виконання зазначених процесуальних дій є підставою для   зупинення провадження по справі.

Так, зі змісту ст. 202 ЦПК України вбачається, що суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначення судом експертизи.

Тобто, направлення доручення про виконання процесуальних дій до іншого суду не є підставою для зупинення провадження по справі на підставі ст. 202 ЦПК України. Відсутня зазначена підстава для зупинення провадження по справі і за ст. 201 ЦПК України.

Таким чином, згідно з п. 2 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає зміні з виключенням з мотивувальної та резолютивної частин ухвали вказівку про зупинення провадження по справі.

В іншій частині зазначену ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2007 року змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частин ухвали вказівку про зупинення провадження по справі до повернення окремого доручення.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.