Справа 22ц - 721/08 Головуючий у першій інстанції - Мельничук О.В.
Категорія - 44 Доповідач апеляційної інстанції - Данилова О.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2008 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Лисенка П.П.
суддів Данилової О.О., Кутової Т.З.
при секретарі Варміш ОюС.
за участю позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 відповідачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням
УСТАНОВИЛА:
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, в якому зазначала, що є власницею будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстровані її брат ОСОБА_3та його доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не проживає в будинку з 1997 року, а ОСОБА_3та ОСОБА_5 - з 2000 року, позивачка просила визнати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 грудня 2007 року позов задоволено. Відповідачів визнано такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме ОСОБА_3- з січня 1998 року, ОСОБА_1 - з листопада 1998 року, а ОСОБА_5 - з січня 2003 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що суд дав помилкову оцінку зібраним доказам та невірно застосував норми житлового законодавства, просила рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі судового рішення від 15 червня 2001 року за ОСОБА_2 визнано право на спадщину за законом на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1. Власниками іншої частини будинку за тих же підстав були її батько ОСОБА_6, брат ОСОБА_3, та племінник ОСОБА_7 У період 2001-2003 років співвласники передали ОСОБА_2 свої частки, зокрема відповідач ОСОБА_3уклав договір дарування 18 серпня 2003 року (а.с.5).
З цього часу позивачка є власницею всього будинку.
Але у будинку залишилися зареєстрованими, як мешканці, відповідач ОСОБА_3та його доньки - відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ( ас.35-38), які фактично у спірному будинку не проживають.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3, будучи власником частини будинку, розпорядився своєю власністю та передав її ОСОБА_2, а тому втратив і право користування будинком, як складової права власності.
За змістом ст. 156 ЖК України право членів сім'ї власника, якими є відповідачки, на користування жилим приміщенням, що належало їх діду ОСОБА_6 та батьку ОСОБА_3, є похідним від права цих власників на користування зазначеною жилою площею. Оскільки власники втратили право власності, а отже і право користування жилим приміщенням, це право втрачають і ОСОБА_1 та ОСОБА_5
Отже основний висновок суду про втрату відповідачами права користування спірним будинком відповідає обставинам справи та вимогам норм житлового законодавства. Помилкове застосування судом іншої норми (ст..71 ЖК) не призвело до невірного вирішення справи по суті, а тому не може бути достатньою підставою для скасування судового рішення.
Оскільки колегія вважає, що відповідачі втратили право користування житлом з інших, ніж зазначено у судовому рішення, підстав, з резолютивної частини має бути виключений і час такої втрати.
Керуючись ст.ст.308,309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 грудня 2007 року змінити, виключивши з резолютивної частини рішення зазначені дати, з яких ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнано такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1.
В іншій частині судове рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.