Єдиний унікальний № 514/1301/22

Провадження № 1-кп/946/307/23

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

05 квітня 2023 року                                                        м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі колегії суддів:

головуючого – судді                         ОСОБА_1 ,

суддів:                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 ,

розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162270000311, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК),

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Красне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_7 ,

сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_10 .

Потерпіла ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилася, за змістом ч. 1 ст. 193, ч. 4 ст. 199 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331 КПК, її участь у розгляді клопотань про продовження застосування запобіжних заходів не передбачена.

Суть питання, що вирішується

1.Прокурор ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотаннями про продовження застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строком на 60 діб без визначення розміру застави, посилаючись на продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що він, усвідомлюючи ступінь тяжкості покарань, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а відносно обвинуваченого ОСОБА_6 – ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що він, усвідомлюючи ступінь тяжкості покарань, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності та, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків.

Встановлені судом обставини

2.У судовому засіданні обвинувачені  ОСОБА_5  та ОСОБА_6 , їх захисники  ОСОБА_8  та ОСОБА_9  заперечили проти задоволення клопотань прокурора, просили застосувати більш м`які запобіжні заходи, зокрема ОСОБА_6  та його захисниця ОСОБА_9  просили застосувати відносно обвинуваченого  ОСОБА_6  запобіжний захід у виді домашнього арешту. При цьому захисниця ОСОБА_9  зазначила, що обвинувачений  ОСОБА_6  від органів досудового розслідування та від суду не ухилявся, в умовах слідчого ізолятору на нього чиниться тиск з боку іншого обвинуваченого  ОСОБА_5 . Захисник ОСОБА_8 зазначив, що прокурором не надано доказів наявності ризиків, на які він посилається, хоча обвинувачений ОСОБА_5 дійсно дзвонив своїй матері, але це не є кримінальним правопорушенням.

3.Ухвалами слідчого судді Болградського районного суду Одеської області відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були застосовані запобіжні заходи у виді тримання під вартою, строк дії яких продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 10.04.2023. При цьому була встановлена наявність відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тобто ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а відносно обвинуваченого ОСОБА_6 – ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, тобто ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків.

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

4.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлені клопотання, дійшов висновку про їх задоволення з огляду на таке.

5.За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 199 КПК, якими суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

6.При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

7.Тому при вирішенні питання про продовження застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених суд оцінює тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі; вік та стан здоров`я обвинувачених ( ОСОБА_5 – 42 роки, ОСОБА_6 – 38 років, стан їх здоров`я не перешкоджає утриманню під вартою); хоча й ОСОБА_6 проживає з батьками похилого віку, але їх соціальні зв`язки не є міцними, адже обвинувачені не мають постійного місця роботи, не одружені, на утриманні неповнолітніх дітей не мають, що свідчить про те, що обвинувачені, знаючи про тяжкість покарання, що їм загрожує, з метою його уникнення мають можливість та можуть переховуватися від суду, тобто в даному випадку прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обох обвинувачених.

8.Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені ще не завершений, судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст.23 КПК, не допитані усі свідки. З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим, вони, перебуваючи на свободі, можуть застосувати спроби незаконно вплинути на свідків шляхом умовлянь та погроз з метою схилити до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обох обвинувачених. Про наявність цього ризику також свідчать і ті обставини, що обвинувачені проживають в одному невеликому населеному пункті, а саме у с. Красне Болградського району Одеської області. Крім того, під час судового розгляду свідок ОСОБА_11 , яка є матір`ю обвинувачених, пояснила, що обвинувачений ОСОБА_5 постійно здійснює на неї тиск з тим, щоб вона вмовила обвинуваченого ОСОБА_6 змінити свої показання. Ці обставини також підтверджуються поданою нею заявою про вчинення кримінального правопорушення до Болградського РВП ГУНП в Одеській області. До того ж сам обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду визнав той факт, що він, перебуваючи у слідчому ізоляторі, здійснював дзвінки своїй матері, а також пояснив, що у нього в період 04 – 05 березня 2023 року були вилучені дві SIM-карти.

9.Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких та проти власності, за які відбував покарання у виді позбавлення волі. Вказане може бути враховане судом як відомості, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , та підтверджувати наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення, оскільки той факт, що він раніше неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі за тяжкі злочини та проти власності, та знов обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину також проти власності і особливо тяжкого злочину проти життя особи, у взаємозв`язку з його негативною характеристикою з місця проживання про зловживання ним алкогольними напоями, його помічення у створенні конфліктних ситуацій, схильності до скоєння хуліганських дій, крадіжок, а також надходження скарг та заяв стосовно його поведінки, свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інші подібні кримінальні правопорушення. Тому суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

10.Таким чином вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на свободу.

11.Більше того, з урахуванням того, що в Україні введений воєнний стан, під час якого можуть виникнути непередбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самих обвинувачених, так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою обвинувачених значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу.

12.Таким чином, з урахуванням викладених обставин, осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також того, що судовий розгляд ще не завершений та не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не зможе забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому суд вважає за необхідне продовжити застосування обом обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 04.06.2023.

13.Також в силу п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК, враховуючи вищенаведені обставини та те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні у тому числі особливо тяжкого злочину проти життя особи, який спричинив загибель людини, суд, як і раніше, вважає недоцільним визначати розмір застави як альтернативний запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 176 – 178, 183, 199, ч. 2 ст. 331, ст.ст. 370 – 372 КПК, суд –

постановив:

1.Клопотання прокурора задовольнити.

2.Продовжити застосування відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у виді тримання під вартою на строк до 04 червня 2023 року, кожному, без визначення розмірів застав.

3.Строк дії наявної ухвали про тримання обвинувачених під вартою закінчується 04 червня 2023 року.

4.Копію ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також направити для виконання до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

5.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які тримаються під вартою, – в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.

6.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий – суддя                        Суддя                                Суддя

ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                         ОСОБА_3