справа №991/703/19

провадження №1-кп/991/28/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«24» березня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря: ОСОБА_4 ,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 52016000000000319 від 09 вересня 2016 року,

за участю:

прокурора - ОСОБА_7 ,

представника власника майна - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходяться матеріали об`єднаного кримінального провадження №52016000000000319 від 09 вересня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

09 лютого 2022 року від адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 в межах цього кримінального провадження надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва на автомобіль VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що арешт на транспортний засіб був накладений із забороною його відчуження, розпорядження та користування будь-якими особами у будь-який спосіб, а 18 квітня 2018 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва частково скасовано арешт та надано право користуватися ним. На даний час ОСОБА_6 розлучена з чоловіком - обвинуваченим ОСОБА_12 , не може дозволити подальше утримання її особистого автомобіля та через фінансову скруту потребує коштів. Самого ж ОСОБА_12 звільнено з роботи у зв`язку із скороченням посади, а єдиним джерелом доходу є військова пенсія, при цьому на утриманні колишнього подружжя перебувають двоє малолітніх дітей. Адвокат вказав на те, що з моменту часткового скасування арешту порушень режиму арештованого майна не було, процесуальна поведінка обвинуваченого ідеальна. Майно набуто платно, за ринковою ціною та задекларовано. Крім того, згідно з фабулою кримінального провадження, автомобіль до інкримінованих діянь стосунку не має, у зв`язку з чим адвокат просив скасувати повністю арешт, накладений на автомобіль VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 - ОСОБА_5 клопотання про скасування арешту майна підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додав, що автомобіль ніколи не належав на праві власності ОСОБА_12 , він є власністю саме ОСОБА_6 , що також було встановлено ухвалою слідчого судді про часткове скасування накладеного на нього арешту. Послався також на розписку, надану ОСОБА_12 колишній дружині ОСОБА_6 на підтвердження того, що автомобіль марки VOLKSWAGEN Multіvan 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 не був та не є їх спільною сумісною власністю, а є її особистою власністю, у зв`язку з чим жодних матеріальних претензій до неї стосовно даного автомобіля він не має. Адвокат зазначив, що, не дивлячись на існування юридичних підстав для скасування накладеного арешту повністю, у разі, якщо за результатами розгляду клопотання колегія суддів не встановить для цього підстав, просив скасувати арешт з автомобіля шляхом надання дозволу для виїзду ним за кордон.

Прокурор, заперечуючи проти задоволення клопотання, зазначив, що санкція кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_12 , передбачає конфіскацію майна і його частина у спільній сумісній власності подружжя може бути конфіскована, не дивлячись на те, що юридичним власником автомобіля є ОСОБА_6 . При цьому, вказав на те, що вона не позбавлена права користування (пересування) цим автомобілем, однак лише на території України. Отже, оскільки на час накладення арешту автомобіль перебував у спільній сумісній власності, як і на сьогоднішній день, провадження стосовно ОСОБА_12 не закрито, то підстав для скасування арешту немає.

Заслухавши думки осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, та дослідивши наявні матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Зі змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Як вбачається з ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року, арешт на автомобіль VOLKSWAGEN Multіvan 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , був накладений у зв`язку з тим, що дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_12 , кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 191 КПК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому слідчий суддя дійшов висновку про існування достатніх підстав вважати, що відповідна частка ОСОБА_12 у праві спільної сумісної власності на вказаний автомобіль може бути конфіскована у нього судом у випадку призначення покарання.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Отже, особа, яка ставить питання про скасування арешту майна, має довести, що в подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на те, що адвокат ОСОБА_5 у своєму клопотанні не посилається на відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту майна, як на підставу його скасування, а фактично зазначає лише про необґрунтованість накладення такого арешту у зв`язку з тим, що автомобіль належить ОСОБА_6 , то, з огляду на принцип диспозитивності, колегія суддів має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначено в клопотанні.

Таким чином, для вирішення питання про скасування арешту, колегії суддів на даному етапі належить встановити, чи було доведено заявником, що арешт на майно накладено необґрунтовано.

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчать, зокрема наступні обставини: такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом; існують факти або інформація, які вказують на те, що майно, на яке накладено арешт, належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.5 ст. 191 КК України.

Санкцією ч.5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, санкція зазначеної статті передбачає застосування такого покарання, як конфіскація майна, що, зокрема, і стало підставою для накладення арешту ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт майна, який накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, може бути застосований лише до майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Тобто, з цього слідує, що застосування арешту майна на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є неможливим щодо майна третьої особи, а тому, вирішуючи питання про обґрунтованість накладення арешту за цією підставою, необхідно з`ясувати, чи дійсно майно, арешт на яке накладено ухвалою слідчого судді, належить обвинуваченому.

Адвокат ОСОБА_5 в клопотанні та в судовому засіданні, обґрунтовуючи необхідність скасування арешту з автомобіля VOLKSWAGEN Multsvan, послався на те, що цей автомобіль хоч і був придбаний під час шлюбу, однак його одноособовим власником є саме ОСОБА_12 , якій стало обтяжливим його обслуговування та яка потребує фінансових надходжень.

Як вбачається з копії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року про розірвання шлюбу та ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року про накладення арешту на майно, 22 листопада 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , який було розірвано відповідно до вказаного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України). Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки (ч. 2 ст.64 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Питання належності на праві приватної власності будь-кому з подружжя майна, набутого за час шлюбу, має вирішуватись в порядку цивільного судочинства і не є предметом розгляду і вирішення під час кримінального провадження.

Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , 05 жовтня 2017 року за ОСОБА_6 зареєстровано автомобіль VOLKSWAGEN Multіvan 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , тобто цей автомобіль набутий під час її шлюбу з ОСОБА_12 , а отже є їх спільною сумісною власністю.

Відомості про розгляд та вирішення питання про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_12 та ОСОБА_6 відсутні. При цьому, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 наполягав при вирішенні колегією суддів питання про скасування арешту розглядати його як таке, що стосується скасування арешту в цілому, а не лише частини автомобіля, а також наголосив, що у випадку, якщо колегія суддів дійде висновку про відсутність для цього підстав, просив цією ухвалою дозволити виїзд за кордон вказаним автомобілем, яким ОСОБА_6 зрідка користується.

Зі змісту ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України, є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України. При цьому, за змістом ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

За викладених обставин щодо накладення арешту на автомобіль VOLKSWAGEN Multіvan та, враховуючи позицію адвоката ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо скасування арешту з усього автомобіля, а не з його частини, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні його клопотання.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що критично оцінює посилання на розписку ОСОБА_12 , якою він затверджує, що автомобіль не є спільною сумісною власністю, оскільки обставина підтвердження ним відсутності матеріальних претензій до колишньої дружини стосовно зареєстрованого за нею автомобіля не спростовує викладених вище висновків колегії суддів щодо режиму спільної сумісної власності подружжя, визначеного чинним законодавством України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про скасування арешту з автомобіля VOLKSWAGEN Multіvan, колегія суддів при цьому звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року частково скасовано арешт на вказаний автомобіль в частині користування ним із залишенням в силі заборони відчуження та розпорядження, а також приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. При цьому, колегія суддів, вважає за необхідне вказати на можливість розгляду порушеного адвокатом питання щодо виїзду на арештованому автомобілі за кордон лише у разі доведення реальної необхідності ОСОБА_6 такого виїзду вказаним автомобілем з узгодженням цієї обставини з положеннями українського законодавства, що регулює питання стосовно права користування арештованим майном.

Керуючись ст. ст. 170-174, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 52016000000000319 від 09 вересня 2016 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Я. ШКОДІН

Судді ОСОБА_15

ОСОБА_16