ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 квітня 2023 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді - доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

та сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021260000000287 від 26.08.2021 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижні Петрівці, Сторожинецького району Чернівецької області та жителя АДРЕСА_1 , українця по національності, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.

На вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2022 року ПАТ «Страхова компанія «УСГ» подала апеляційну скаргу.

Цим вироком, ОСОБА_6 , - визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України і призначено йому міру покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

ЄУНСС №715/487/22 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_7

Провадження №11-кп/822/63/23 Суддя - доповідач: ОСОБА_1

Категорія: ч.3 ст. 286 КК України

Обрано відносно ОСОБА_6 міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у виді цілодобового домашнього арешту.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в розмірі 21108 (двадцять одна тисяча сто вісім) грн. 78 коп..

Цивільний позов ОСОБА_8 - задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «СК «Українська страхова компанія» на користь ОСОБА_8 витрати пов`язані із лікуванням внаслідок ДТП в сумі 34471 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят одну) грн. 00 коп., витрати пов`язані з похованням та спорудженням надгробного пам`ятника в розмірі 38890 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 00 коп..

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн..

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, апеляційні скарги представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишено без задоволення, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2022 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.3 ст. 286 КК України - без змін.

Доводи апеляційних вимог.

ПАТ «СК «УСГ» в своїй апеляційній скарзі вважає, що вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28.09.2022 року постановлений з порушенням норм процесуального та матеріального права. Оскільки судом першої інстанції при вирішенні цивільного позову до ПАТ «СК «УСГ» не було вірно та в повній мірі застосовано спеціальний закон, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, а саме Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стверджує, що суд першої інстанції ухвалюючи зазначений вирок не враховував всіх заперечень ПАТ «СК «УСТ» на цивільний позов та не надав їм жодної правової оцінки, також не надано жодних мотивів та підстав для задоволення цивільного позову відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати на лікування відшкодовуються виключно потерпілій особі.

Однак, оскільки потерпіла особа померла від отриманих травм, ПАТ «СК «УСГ» може відшкодувати шкоду лише в порядку ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - шкоду, пов`язана із смертю потерпілого.

Право вимоги на відшкодування витрат, які понесла сама позивачка на лікування її покійної матері, потерпілої від ДТП, у неї настає відповідно до ст. 23, 1166 ЦК України до особи, заподіювана шкоди, яким є ОСОБА_6 ..

У зв`язку з вищевикладеним вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 у відшкодуванні витрат на лікування померлої ОСОБА_10 в розмірі 34471 грн. необхідно відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог.

Щодо відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 38890 грн. зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 не провів системний аналіз п.36.3. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та безпідставно стягнув всю суму з ПАТ «СК «УСТ».

За таких підстав, позовні вимоги ОСОБА_8 щодо відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, що перевищують 19445,06 грн. необхідно відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог, а вирок в цій частині підлягає зміні.

Позиції учасників апеляційного провадження в судових дебатах.

Прокурор вважав вирок районного суду обґрунтованим, питання цивільного позову вирішеним суддею у відповідності з законодавством, тому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу цивільного відповідача без задоволення.

Мотиви суду при постановлені рішення.

Встановивши суть вироку та з`ясувавши вимоги апеляційної скарги ПАТ «СК «УСТ» щодо заявлених апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє законність та обґрунтованість вироку у тій частині, яка представником страхової компанії не оскаржуються.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів, перевіривши в межах апеляційної скарги матеріали даного кримінального провадження, вважає, що суд першої інстанції під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону.

Переглядаючи рішення в межах апеляційної скарги ПАТ «СК «УСТ», колегія суддів прийшла до висновку, що доводи представника в частині відшкодування витрат на лікування померлої ОСОБА_10 та відшкодування витрат на поховання й на спорудження надгробного пам`ятника, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння.

Частиною 5 цієї статті визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

В свою чергу, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно ст. 23 цього Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП є: шкода пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода пов`язана з стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, смертю потерпілого.

Пунктом 24.1 ст. 24 Закону визначено, що у зв`язку із лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані із доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально, відповідним закладом охорони здоров`я.

Отже, матеріалами справи встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 був застрахований в ПАТ «СК «УСТ», що підтверджується полісом страхування №ЕР-1205389359, який на час дорожньо-транспортної пригоди був діючим. Сам страховик є діючим членом МТСБУ. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`ю становить 260000 грн., за заподіяння шкоди майну становить 130000 грн., франшиза 2600 грн..

Як вбачається з медичних документів, а саме з медичної картки №10040 стаціонарного хворого ОСОБА_10 , вона перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії ЛШМД м. Чернівці з 26 серпня 2021 року по 06 вересня 2021 року, де їй надавалася необхідна медична допомога. Протягом цього часу ОСОБА_10 перебувала в безпорадному стані в реанімаційному відділенні лікарні, де згодом померла. По цій причині вона потребувала стороннього догляду, сама не могла й не несла витрат на своє лікування, а медикаменти для її лікування купувала ОСОБА_8 ..

Матеріалами встановлено, що ОСОБА_8 витратила на лікування 34471 грн., що підтверджуються наявними в справі копіями квитанцій, а тому посилання ПАТ СК «Українська страхова група» в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_8 не має права на отримання відшкодування на лікування матері, є необґрунтованими та спростовується наведеними вище доводами та чинним законодавством України і достатньо обґрунтовано у вироку суду.

Окрім того, з долучених потерпілою до цивільного позову доказів вбачається, що для здійснення обрядових дій та облаштування місця поховання ОСОБА_10 , ОСОБА_8 витратила 38890 грн.. У ці витрати ввійшли такі придбання: труна, хрест, табличка, погребальний набір, подушка, простирадло, покривало, накидка, корзина, вінки, плита гранітна, портрет й інші речі необхідні для поховання, а також придбання деталей надгробного пам`ятника.

Згідно аб.18 ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Так, відповідно статті 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Проте, як зазначив суд першої інстанції, з позицією якого погоджується суд апеляційної інстанції, що за загальним правилом витрати ОСОБА_8 в розмірі 38890 грн. повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_6 . Разом з тим, цивільна відповідальність за шкоду завдана автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 , і який був застрахований на підставі договору страхування, що укладений між обвинуваченим та ПАТ СК «УСК», а отже витрати на поховання, у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовує ПАТ СК «УСК».

Більше того, відповідно до ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про необґрунтоване стягнення витрат на лікування померлої ОСОБА_10 та витрат на поховання й на спорудження надгробного пам`ятника, оскільки сам апелянт доказів на спростування доводів цивільного позову заявленого потерпілою не надав, а в суд апеляційної інстанції для доведення обґрунтованості апеляційних вимог не з`явився.

Таким чином, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень норм закону, які могли б стати підставою для його скасування чи зміни в частині стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілої, апеляційною інстанцією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424, 426 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «УСГ» - залишити без задоволення, а вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2022 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.3 ст. 286 КК України, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суд протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим в тому ж порядку і строк з дня отримання ухвали суду.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3