Судове рішення #484077
А36/147-07


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  

01.03.07р.


Справа № А36/147-07

за позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ 

до  Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ 

про зобов"язання вчинити певні дії

                                                                        Суддя Кожан М.П.  

                Секретар судового засідання  Гриценко О.І.                                                                                      

Представники сторін:

від позивача Муходінов М.Л. довіреність № 310 від 01.01.2007р.

від відповідача Шахматова Т.М. довіреність № 100/10/10-029 від 09.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати  податкове роз’яснення «Щодо відображення  у податковому обліку  суми стягнутого виконавчого збору»від 23.11.2006р. за № 28538/10/31-248 надане Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області таким, що не  відповідає  законодавству; зобов’язати Державну податкову адміністрацію у Дніпропетровській області  надати роз’яснення  на звернення  залізниці, що відповідає законодавству; стягнути  з відповідача  на користь  позивача 3грн.40коп. за сплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, наданих у спірному роз’ясненні положенням діючого законодавства.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що вказане податкове роз’яснення містить висновки, що відповідають діючому законодавству, крім того воно не може  бути оскарженим  в господарському суді  в порядку адміністративного судочинства, та, відповідно, відповідача не може бути зобов’язано  надати роз’яснення іншого змісту (який би задовольняв позивача).

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2006р. державне підприємство «Придніпровська залізниця»користуючись своїм правом, та керуючись п.4.4.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань   платників  податків   перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами" № 2181-ІП від 21.12.2000 та Наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень   податкового   законодавства"   №   176   від   12.04.2003   звернулось   до Державної податкової адміністрації в Дніпропетровської області з проханням  надати  роз’яснення  застосування  податкового законодавства.

На зазначені вказаному листі питання  позивачем була отримана відповідь Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 23.11.2006р. за № 28538/10/31-248 «Щодо відображення  у податковому обліку суми стягнутого виконавчого збору».

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. «г»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих  положень податкового законодавства контролюючими органами у  межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних  процедур.  Податковими роз'ясненнями  вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на  запити  зацікавлених  осіб  з  питань оподаткування. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.

Таким чином, спірне податкове роз’яснення  не є актом  індивідуальної дії, що містить обов’язкові приписи для позивача.

З аналізу вказаної правової норми не вбачається можливим винести рішення суду зобов’язати Державну податкову адміністрацію у Дніпропетровській області  надати роз’яснення на звернення залізниці, що відповідає законодавству, оскільки, як встановлено судом таке роз’яснення, що містить правову позицію з наданих позивачем питань, Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області позивачу вже надала.  Крім того, термін «розуміння»визначається як здатність індивіду збагнути зміст та значення  чого-небудь та досягнутий завдяки цьому результат. Ця здатність базується на індивідуальних властивостях, знаннях, якими володіє особа та її попередньому досвіді. Рішенням суду вказані властивості змінити неможливо.

Щодо визнання податкового роз’яснення таким, що не  відповідає  законодавству слід зазначити наступне.

Відповідно до п. «і»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платник   податків   може   оскаржити  до суду  рішення центрального  (керівного)  органу  контролюючого органу або органу стягнення щодо видання інструкцій чи податкових роз'яснень (у тому числі  форм  обов'язкової  податкової звітності, далі –податкових роз'яснень),  які, за висновком такого платника податків, суперечать   нормам   або   змісту   відповідного  податку,  збору (обов'язкового платежу).

З аналізу вказаних правових норм суд прийшов до висновку, що законом встановлена можливість оскарження саме рішень центрального (керівного) органу  контролюючого органу, якими затверджено узагальнюючі податкові роз'яснення податкових   питань, які стосуються значної кількості платників податків або  значної  суми податкових   зобов'язань, які приймаються відповідно до п. «е»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.  

Таким чином, позовні вимоги не ґрунтуються на діючому законодавстві.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.


            Суддя                                                                                                         М.П.Кожан


Дата складення постанови у повному обсязі- 05.03.2007р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація