Справа № 214/4517/21

2/214/433/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року                                                                м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Попкової Ю.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження заяву позивача ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову та клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Луценка Сергія Анатолійовича про закриття провадження та скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 07 червня 2021 року, в якій просить суд стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на його користь борг за договором позики від 04 листопада 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., зареєстрованим в реєстрі за №1574, в розмірі еквіваленту 21 000 доларів США – 574 140 грн. 00 коп.; стягнути солідарно з відповідачів на його користь судові витрати.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 04 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений нотаріально, за умовами якого позикодавець ОСОБА_1 передав у власність позичальникові ОСОБА_3 , а останній отримав від нього грошові кошти в сумі 519 501 грн. 02 коп., що згідно з курсом НБУ станом на 04 листопада 2019 року складало 21 000 доларів США, з кінцевим терміном повернення боргу – 04 листопада 2020 року. Факт підписання договору позичальником є свідченням отримання ним позики в обумовленому розмірі та відсутності будь-яких претензій до позикодавця. У п.8 договору зазначено, що дружина позичальника – ОСОБА_4 висловила свою згоду на укладення її чоловіком позики. З огляду на те, що після настання строку повернення позики ОСОБА_3 борг позикодавцю ОСОБА_1 не повернув, позика вважається простроченою з 05 листопада 2020 року, тому останній вимушений звернутися до суду з даним позовом на захист своїх майнових прав.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою суду від 09 червня 2021 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено частково: заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини вимог заяви – відмовлено (а.с.30-32).

02 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав чергову заяву про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 02 серпня 2021 року задоволено повністю: накладено арешт на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку за вказаною адресою, кадастровий номер 122188400004020037, площею 0,0595 га, зареєстровані на ОСОБА_4 , заборонивши оформлення та відчуження цього майна (а.с.44-46).

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання у справі (а.с.48-49).

За результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду №107 від 28 вересня 2021 року та протоколу (а.с.56, 57) матеріали справи передано в провадження судді Ткаченку А.В.

       Ухвалою суду від 17 березня 2022 року закрито підготовче провадження у справі з призначенням до судового розгляду по суті (а.с.95-96).

       Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року заяву ОСОБА_5 про часткове скасування заходів забезпечення позову – залишено без задоволення (а.с.150-151).

       21 грудня 2022 року на електронну пошту суду від представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Луценка С.А. надійшло клопотання про закриття провадження та скасування заходів забезпечення позову (а.с.181-182, 188-190 оригінал), в якому він просить суд: закрити провадження у справі №214/4517/21 за позовом ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики – на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України за відсутністю предмету спору; скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року щодо заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 серпня 2021 року про накладення арешту на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку за вказаною адресою, кадастровий номер 122188400004020037, площею 0,0595 га, зареєстровані на ОСОБА_4 , із забороною оформлення та відчуження цього майна; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4060 грн. 00 коп. Вимоги клопотання мотивовано тим, що предмет спору у даній справі стосується стягнення боргу за договором позики від 04 листопада 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., зареєстрованим в реєстрі за №1574 в розмірі 21 000 доларів США (еквівалентно 574 140 грн.). Разом з тим, 02 грудня 2022 року від державного виконавця Саксаганського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявської С.П. відповідачеві ОСОБА_3 стало відомо про відкриття виконавчого провадження ВП №70276541 від 08 листопада 2022 року з примусового виконання виконавчого напису №1788 від 18 листопада 2021 року, вчиненого на договорі позики від 04 листопада 2019 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., про стягнення із ОСОБА_3 коштів в сумі 564 170 грн. 07 коп. ( 21 000 доларів США (еквівалентно 519 501 грн. 02 коп.) + 44 669 грн. 05 коп. інфляційні нарахування). На переконання представника відповідача, після отримання ОСОБА_1 виконавчого напису між сторонами не залишилось неврегульованих питань щодо стягнення боргу за договором позики від 04 листопада 2019 року, що свідчить про відсутність предмету спору та можливість закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. Одночасно при вирішенні питання закриття провадження представник просив вирішити питання скасування заходів забезпечення позову та вирішити питання розподілу судових витрат.

Крім того, 23 січня 2023 року від позивача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про часткове скасування заходів забезпечення позову, а саме зняття заборони відчуження квартири загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки фактично квартира перебуває у приватній власності іншої особи, а не ОСОБА_3 .

Присутній в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про часткове скасування заходів забезпечення позову та не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_3 в частині скасування заходів забезпечення позову, застосованих щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини вимог клопотання представника просив відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Луценко С.А. вимоги поданого ним клопотання підтримав у повному обсязі. Заперечень проти задоволення заяви позивача від нього не надійшло.

       Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вимоги та зміст заяви позивача, клопотання представника відповідача, долучені до нього докази, вислухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників справи, приходить до такого висновку.

Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предмет позову – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір; матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правова позиція щодо розмежування предмету та підстав позову викладена у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 та від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.

Положеннями статті 255 ЦПК України регламентовано підстави закриття провадження у справі. Закриття провадження – це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

У постановах від 03 травня 2018 року у справі №404/251/17 та від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 Верховний Суд зазначив, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є матеріально-правова (майнова) вимога до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики 04 листопада 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., зареєстрованим в реєстрі за №1574 в розмірі 21 000 доларів США (еквівалентно 574 140 грн.).

До ухвалення судом рішення за результатами вирішення даного спору, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Чорної О.С. щодо стягнення з відповідачів заборгованості за цим же договором позики від 04 листопада 2019 року у позасудовому порядку. Так, 18 листопада 2021 року нотаріусом було вчинено виконавчий напис на договорі позики від 04 листопада 2019 року, зареєстрований за №1788, про стягнення із боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 564 170 грн. 07 коп., з яких – 519 501 грн. 02 коп. (еквівалентно 21 000 доларів США по курсу НБУ станом на 04 листопада 2019 року) грошові кошти одержані боржником від позичальника за договором, 44 669 грн. 05 коп. – інфляційні нарахування, встановлені за домовленістю сторін, строк стягнення з 04 листопада 2019 року по 04 листопада 2020 року (а.с.194).

Постановою державного виконавця Саксаганського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Синявської С.П. від 08 листопада 2022 року відкрито виконавче провадження №70276541 з примусового виконання виконавчого напису №1788 від 18 листопада 2021 року (а.с.193).

Відомості про завершення виконавчого провадження, у тому числі в результаті повного виконання, в матеріалах справи відсутні. У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт наявності виконавчого напису, вимоги за яких наразі не задоволені боржником ОСОБА_3 . Доказів зворотного сторона відповідача суду не надала.

Таким чином, суд вважає, що наразі предмет спору є дійсним, має місце, питання повернення позивачеві боргу ОСОБА_3 залишається невирішеним та не врегульованим настільки, що свідчило про вчинення сторонами дій чи настання обставин, які б свідчили про відсутність між сторонами спору наразі.

Суд зауважує, що сам по собі виконавчий напис нотаріуса – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість (ст.87 Закону України "Про нотаріат"), а його вчинення є способом захисту цивільних прав стягувача в позасудовому (безспірному) порядку. Відтак від наявності виконавчого напису жодним чином не ставиться у залежність реалізація особою права на захист цих же порушених прав у судовому порядку, адже право на суд гарантоване ст.55 Конституції України та є непорушним.

Таким чином, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 в частині закриття провадження слід залишити без задоволення.

Щодо клопотання представника відповідача в частині скасування заходів забезпечення позову та заяви позивача, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики за заявою позивача ухвалою суду від 09 червня 2021 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ухвалою суду від 02 серпня 2021 року в якості застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 накладено арешт на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку за вказаною адресою, кадастровий номер 122188400004020037, площею 0,0595 га, зареєстровані на ОСОБА_4 , із забороною оформлення та відчуження цього майна.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, а саме накладених на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 посилався на те, що квартира не належить ОСОБА_3 , а тому застосування обтяжень є недоцільним.

Забезпечення позову – це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення, мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Скасування заходів забезпечення позову регламентовано ст.158 ЦПК України, відповідно до якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову. Підставою для скасування заходів забезпечення позову можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в ч.13 ст.158 ЦПК України.

Дійсно, як слідує з договору міни від 06 серпня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Колесниковою Н.Л., ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 прийняв у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , взамін чого ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 прийняв у власність транспортний засіб марки KIA CEED, 2008 року випуску, р/н НОМЕР_1 . Факт реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_5 06 серпня 2015 року, запис №10706185 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.134-137,138).

За таких обставин, суд вважає, що потреба у вжитті заходів забезпечення позову на вказану квартиру в рамках даної справи відсутня, оскільки відсутні обставини, за яких обмеження прав її дійсного власника відповідатиме меті застосування таких заходів, ОСОБА_5 відношення до даної справи не має, а квартира вибула з володіння ОСОБА_3 за його волевиявленням у 2015 році. Відтак заяву ОСОБА_1 слід задовольнити, а клопотання представника відповідача – частково, а саме виключно в частині скасування заходів забезпечення позову за ухвалою суду від 09 червня 2021 року.

Що стосується скасування інших заходів, застосованих ухвалою суду від 02 серпня 2021 року, то суд не вбачає підстав для їх скасування, оскільки наразі справа перебуває на стадії судового розгляду по суті, кінцеве процесуальне рішення у ній не ухвалене. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що обставини, які стали підставою для вжиття інших заходів забезпечення позову, не припинилися, спір між сторонами фактично продовжує існувати. Відтак, у задоволенні клопотання представника відповідача в іншій частині слід відмовити.

Що стосується відшкодування відповідачеві понесених ним витрат на правничу допомогу, то питання розподілу судових витрат вирішуватиметься судом в порядку ст.141 ЦПК України безпосередньо при ухваленні рішення, на даній стадії розгляду справи це є передчасним.

Керуючись ст.ст.158, 255, 259-260, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову – задовольнити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Луценка Сергія Анатолійовича про закриття провадження та скасування заходів забезпечення позову – задовольнити частково.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) у справі №214/4517/21, у вигляді заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини вимог клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Луценка Сергія Анатолійовича – відмовити.

Ухвала в частині скасування заходів забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. Ухвала суду в іншій частині оскарженню не підлягає.

       Повний текст ухвали складено 28 березня 2023 року.

Суддя                                                                        А.В. Ткаченко