Справа № 2-167/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    16 лютого 2009 року                                                               м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

        головуючого - судді Тимошенка А.О.,

        за участю:

секретаря Єнько Т.А.,

        позивача ОСОБА_1,

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Морозівської сільської ради Малинського району про встановлення факту належності будинку попередньому власнику, факту прийняття спадщини та визнання права власності на ? частину будинку,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Морозівської сільської ради Малинського району в якому просить: встановити факт, що будинок АДРЕСА_1 належав його матері ОСОБА_3; встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері ОСОБА_3; визнати право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 Житомирської області.

Під час попереднього судового засіданні позивач вимоги підтримав. Відповідач та третя особа позов визнали, про що надали суду відповідні заяви.

Відповідно до статті 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 5). Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з жилого будинку АДРЕСА_1 (7-10) та вкладу в Ощадному банку України (а.с. 12). Все своє майно на випадок смерті ОСОБА_3 заповідала своїм синам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 11, 17). Протягом 6 місяців після смерті ОСОБА_3 її сини прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління та володіння будинком АДРЕСА_1 (а.с. 13), який згідно даних погосподарської книги рахувався за ОСОБА_3 (а.с. 14).  

Суд визнає доведеним факт того, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 та факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_3, оскільки від цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих та майнових прав позивача.

    Стосовно визнання права власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, суд керується ст. 392 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті в ласник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_1 разом із братом ОСОБА_4 прийняли спадщину своєї матері, а тому стали власниками її майна в розмірі ? частини кожен. Оскільки це право іншими особами не визнається, а підтвердити документально позивач не може, то суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1.

Вирішуючи питання про судові витрати суд керується ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі абзацу 3 пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. У зв’язку з недостатністю фінансування місцевих бюджетів, на підставі ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд звільняє відповідача від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 3, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215, 256 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, -

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 Житомирської області.

Стягнути з Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

    Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнений на підставі абзацу 3 пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

У зв’язку з недостатністю фінансування місцевих бюджетів, на підставі ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, звільнити Морозівську сільську раду Малинського району Житомирської області від сплати судового збору.

    Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Малинського районного суду  протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Головуючий                                                               А.О. Тимошенко