Справа № 1-38/09

ВИРОК

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

    25 лютого 2009 року                                                              м. Малин

    Малинський районний суд Житомирської області в складі:

        головуючого  -  судді Тимошенка А.О.,

        за участю:

        секретаря       -  Єнько Т.А.,

        прокурора      -  Гойдало О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, судимого вироком Ленінградського районного суду м. Києва від 25.10.1999 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 2153, ч. 1 ст. 145 КК України,-

    за частиною 2 статті 289 КК України,-

встановив:

    ОСОБА_1 в ніч з 26.10. на 27.10.2008 року в с. Скурати Малинського району Житомирської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля НОМЕР_1 1985 року виробництва, що належить потерпілому ОСОБА_2 Переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які б могли завадити вчиненню даного злочину, шляхом вільного доступу відчинив водійські дверцята, на панелі автомобіля знайшов ключ до замка запалювання, завів автомобіль і поїхав на ньому кататись. Таким чином ОСОБА_1 незаконно заволодів автомобілем  НОМЕР_1.  Керуючи вищевказаним автомобілем по автодорозі із    с. Скурати в с. Владівка Малинського району, підсудний не справився з керуванням, з’їхав в кювет і там його залишив.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та показав, що в селі Скурати Малинського району розташований будинок, який належав його покійному батьку ОСОБА_3, а зараз належить його матері ОСОБА_4 Цей будинок вони використовують як дачу. В жовтні 2008 року він разом з матір’ю приїхав в с. Скурати Малинського району, щоб відпочити та погосподарювати. 25 жовтня 2008 року мати поїхала до м. Києва, а 26 жовтня 2008 року йому зателефонував     ОСОБА_2, який є сином його хрещеної мати. Він повідомив, що приїде в   с. Скурати Малинського району, щоб відпочити та позбирати грибів. Підсудний став його чекати. 26 жовтня 2008 року близько 22 години 30 хвилин приїхав ОСОБА_2 із своїм товаришем ОСОБА_5 на автомобілі „Volkswagen”. Вони привезли з собою харчі, горілку та коньяк. Під час вечері разом добре випили. Всі полягали спати. Вночі підсудний прокинувся та вирішив з’їздити на автомобілі потерпілого і купити ще спирного. У зв’язку з цим відчинив вхідні ворота у подвір’я, потім  відчинив водійські дверцята та сів за водійське сидіння. В автомобілі знайшов ключі від замка запалювання, завів його та попрямував до центра села. Там зустрів хлопця на ім’я Іван, який приїздить з м. Дубно, до сестри в с. Скурати Малинського району. Разом з Іваном розпив пляшку вина та поїхав кататись. Під час керування не справився з управлінням автомобіля і з’їхав у кювет. Там і залишив даний автомобіль. Кається, просить не позбавляти його волі.

Потерпілий в судове засідання не з’явився. Надав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі та не позбавляти волі підсудного, оскільки він розкаявся та повністю відшкодував завдану матеріальну та моральну шкоду.

Будучи допитаним на досудовому слідстві потерпілий показав, що  26 жовтня 2008 року близько 22 години 30 хвилин він разом з товаришем     ОСОБА_5 приїхав в с. Скурати Малинського району до хрещеника своєї матері ОСОБА_1, якого потерпілий знає досить добре ще з малку, щоб позбирати грибів. Приїхав на власному автомобілі „Volkswagen Golf” бежевого кольору р.н. НОМЕР_2, якого придбав у 2007 році за 2800 доларів США. По дорозі в с. Скурати придбали спиртного та харчів, щоб повечеряти. В селі їх зустрів ОСОБА_1, який приїхав на велосипеді. Посадивши його в автомобіль, поїхали до будинку його покійного батька. В будинку повечеряли, випили спиртне та полягали спати. Наступного ранку планували піти до лісу  зібрати грибів. Свій автомобіль потерпілий залишив у подвір’ї. Один з ключів від автомобіля лежав в речовій скриньці. Вранці 27 жовтня 2008 року прокинувся близько 08 години і виявив, що на подвір’ї відсутній автомобіль. Потім з ОСОБА_5 пішов по селу шукати власний автомобіль, розпитуючи  місцевих жителів. Через деякий час зустрів місцевого лікаря, який пояснив, що виявив автомобіль на околиці села в кюветі на автодорозі Скурати – Владівка.   Прибувши до автомобіля, побачив, що він стоїть у кюветі впираючись у вербу. В автомобілі був зім’ятий задній бампер, тріснутий передній бампер та пошкоджена задня стійка. Поряд з автомобілем перебував ОСОБА_1 ще з трьома односельцями.  Він був в нетверезому стані. Пояснив, що автомобіль він не брав. Після цього приїхали працівники міліції і встановили, що автомобіль взяв саме ОСОБА_1

    Крім особистого зізнання підсудного та показів потерпілого вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими доказами, а саме:

Протоколом огляду місця події від 27.10.2008 року з доданою ілюстративною таблицею (а.с. 4-8) згідно якого на лівому узбіччі автодороги в напрямку с. Скурати Малинського району виявлено автомобіль НОМЕР_1. Під час огляду автомобіля були виявлені та вилучені сліди пальців рук та чорна в’язана шапка.

 Протоколом огляду автомобіля НОМЕР_1      (а.с. 9), в якому зазначено, що у автомобіля деформовані задній бампер та задня панель з лівої стороні та мається тріщина на передньому бампері з правої сторони.

Протоколом медичного огляду (а.с. 18) в якому зазначено, що   ОСОБА_1 27.10.2008 року о 16-ій годині перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Висновком експерта з дактилоскопічної експертизи від 30.10.2008 року       № 37 (а.с. 42-47) згідно якого сліди пальців рук, що відобразилися на копіювальному шарі відрізка стрічки «СТ» №4 та вилучені під час огляду місця події, належать ОСОБА_1

Постановою від 29.10.2008 року (а.с. 53), якою приєднаний до справи як речовий доказ автомобіль НОМЕР_1.

Протоколом огляду речового доказу від 29.10.2008 року (а.с. 55) та постановою про приєднання до справи речового доказу (а.с. 56) згідно яких була ретельно оглянута та приєднана до справи як речовий доказ чорна в’язана шапка.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю     ОСОБА_1 з доданою ілюстративною таблицею від 11.12.2008 року      (а.с. 95-97) під час якого ОСОБА_1 детально розповів та показав, яким чином він автомобілем НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 3 статті 299 КК України за згодою прокурора та підсудного суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки фактичні обставини справи та розмір заподіяної шкоди ніким не оспорюються. Підсудний  правильно розуміє зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності його позицій у суду немає. Йому роз’яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.  

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд визнає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 289 КК України і кваліфікує його дії за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом вчиненого повторно.    

Призначаючи підсудному вид і міру покарання,  суд у відповідності до статті 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його.

Злочин, який вчинив ОСОБА_1, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, є тяжким злочином. За місцем проживання він характеризується позитивно.

ОСОБА_1 після вчинення злочину щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані збитки, що згідно із статтею 66 КК України суд визнає як обставини, які пом’якшують його покарання.

Обставиною, що відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.  

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за доцільне призначити підсудним ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 289 КК України в межах санкції вищевказаної частини статті у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи пом’якшуючі обставини, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування основного покарання та звільняє його від відбування основного покарання з випробуванням і покладає на нього певні обов’язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України.  

З підсудного підлягають стягненню витрати за проведення експертизи в розмірі 405 гривень 64 копійки.

Речові докази:

•   автомобіль НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_2;

•   чорну в’язану шапку повернути підсудному ОСОБА_1

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_1 попередній запобіжний захід – підписку про невиїзд.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України

засудив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_1 в силі запобіжний захід – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, МФО 811039, р/р 35229005000096, код 25574601, отримувач банк УДК Житомирській області, судові витрати за виконання експертизи в розмірі 405 гривень 64 копійки.

Речові докази:

•   автомобіль НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_2;

•   чорну в’язану шапку повернути підсудному ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий                                                                          А.О. Тимошенко