Справа № 1-14/2009
ВИРОК
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
12 травня 2009 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря - Єнько Т.А.,
прокурора - Гойдало О.Є.,
захисників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого:
- вироком Рубіжанського суду Луганської області від 04.08.2005 року за ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі, за ч.1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі;
призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- вироком Рубіжанського суду Луганської області від 10.11.2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст. 304 КК України до 1 року обмеження волі;
призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 3 років позбавлення волі;
призначене остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі;
та
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає без реєстрації в АДРЕСА_2, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого:
- вироком Рубіжанського суду Луганської області від 20.01.2005 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавленні волі з іспитовим строком 2 роки;
- вироком Рубіжанського суду Луганської області від 04.08.2005 року за ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
призначене остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 4 років позбавлення волі;
за частиною 3 статті 289 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повторно за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_3, незаконно заволоділи автомобілем ЗАЗ-968М реєстраційний номер НОМЕР_1 за наступних обставин.
05 серпня 2008 року близько 1 години ОСОБА_4 та ОСОБА_5, попередньо домовившись заволодіти транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом з потерпілим ОСОБА_3 та ще однією особою, відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, рухались на автомобілі ЗАЗ-968М з АДРЕСА_3 в с. Нові Вороб’ї Малинського району. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_3. На передньому пасажирському сидінні перебувала особа, відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сиділи на задньому пасажирському сидінні. ОСОБА_4 сидів позаду водія, ОСОБА_5 сидів праворуч від ОСОБА_4. Особа, відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, запитала дозволу у ОСОБА_3 покерувати автомобілем. Потерпілий відмовив. Тоді дозволу запитав ОСОБА_4, але ОСОБА_3. відмовив і йому. У відповідь на це ОСОБА_4 схопив його руками за шию та почав душити. Потерпілий зупинив автомобіль і вийшов з салону. За ним вийшов ОСОБА_4 Підійшовши до ОСОБА_3, він вдарив його ліктем руки в обличчя та ногою в грудну клітку. Від цих ударів потерпілий не втримався на ногах та впав на землю. Після цього ОСОБА_4 наніс йому ногами декілька ударів в голову. В цей час ОСОБА_5 завів автомобіль ЗАЗ-968М, яким керував потерпілий, та відчинив передній багажник. Підсудні поклали туди знепритомнілого ОСОБА_3, зачинили та поїхали кататись. За кермо сів ОСОБА_5, а ОСОБА_4 сів поруч на переднє пасажирське сидіння, оскільки особи, відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, в автомобілі на той час вже не було. Недалеко від магазину в АДРЕСА_3 автомобіль зупинився і з багажника виліз ОСОБА_3. Підсудні вийшли з автомобіля і ОСОБА_5 вдарив потерпілого рукою в обличчя. Від удару потерпілий впав на землю та втратив свідомість. Після цього ОСОБА_4 взяв з багажника автомобіля домкрат і наніс їм 1-2 удари по голові ОСОБА_3 Потім ОСОБА_5 знову намагався завести автомобіль, але це йому не вдалося. У зв’язку з цим підсудні залишили автомобіль та потерпілого, який лежав на землі, і пішли додому. Ключі від автомобіля, які ОСОБА_5 забрав із собою, він сховав в попелі багаття.
Внаслідок нанесених ударів потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому верхньої щелепи, ран обличчя, осадження шкіри шиї, подряпин грудини та крововиливу тулубу.
В судовому засіданні підсудні свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, визнали частково та дали аналогічні покази про те, що вони 04 серпня 2008 року близько 21 години разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими проживали в одному будинку в АДРЕСА_3, пішли в с. Нові Вороб’ї, щоб купити хліба. Магазин був зачинений. Біля магазину сиділа компанія чоловіків та розпивала горілку. Вони запросили їх випити. Разом випили дві пляшки горілки. Потерпілий запропонував відвезти їх додому на своєму автомобілі „Запорожець” білого кольору. Окрім підсудних та потерпілого в машину сів також кум потерпілого ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Хтось запропонував випити ще. ОСОБА_9 сказав, що знає де взяти спиртне, але в автомобілі закінчувався бензин. У зв’язку з цим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 пішли купити літр самогону, а всі інші поїхали за бензином. Повернувшись в Нові Вороб’ї, всі разом збиралися поїхати в АДРЕСА_3, але ОСОБА_9 забрала дружина. Тому поїхали без нього. Приїхавши додому, разом поїли та випили. Потім потерпілий сів з ОСОБА_8 в машину і поїхав. Це було десь о 12-ій годині 04 серпня 2008 року. Вони проїхали 300 метрів і підсудні також сіли до них. ОСОБА_8 попросив у потерпілого проїхати за кермом. Потерпілий почав лаятися. У зв’язку з цим ОСОБА_4 вдарив його по губах. ОСОБА_3. відкинув руку і сказав, щоб ОСОБА_4 мовчав. Після цього ОСОБА_4 почав душити потерпілого, а ОСОБА_8 та ОСОБА_5 його заспокоювали. Потім всі вийшли з машини на вулицю. ОСОБА_4 почав бити потерпілого, а ОСОБА_8 в цей час втік. Спочатку ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 ліктем в обличчя, а тоді ногою в грудну клітку. Від ударів потерпілий впав і ОСОБА_4 продовжив наносити йому удари ногами. Коли бійка припинилась, всі сіли в машину і поїхали додому. Потерпілий був за кермом, а ОСОБА_5 сидів позаду. Біля магазину машина заглухла. ОСОБА_3. вийшов і почав ображати ОСОБА_4. У відповідь на це ОСОБА_5 вдарив потерпілого рукою в обличчя. Потерпілий впав. Після цього ОСОБА_4 взяв з багажника домкрат та вдарив потерпілого домкратом в обличчя. Домкрат застряв. Витягнувши його з обличчя, ОСОБА_4 кинув його назад в багажник, під світлом запальнички оглянув лице ОСОБА_3 і разом з ОСОБА_5 пішов додому. Ключі від автомобіля ОСОБА_5 забрав із собою та заховав в попелі багаття.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини в судовому засіданні, на досудовому слідстві підсудні вину свою визнавали повністю.
Зокрема ОСОБА_4 показав (Т.1 а.с. 51-52, 177-178), що він 22 липня 2008 року разом із ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 приїхав в АДРЕСА_3 для проведення лісорубочних робіт на території району. Договір на проведення даних робіт з ними не укладався, а лиш була усна домовленість бригадира ОСОБА_7 із замовником. Проживали в одному з будинків, який для них був приготовлений в АДРЕСА_3.
04 серпня 2008 року о 21 годині всі пішли в магазин в с. Нові Вороб’ї Малинського району. Магазин був зачинений. На дорозі стояв білого кольору автомобіль „ЗАЗ” (у народі кажуть «Запорожець»), а на подвір’ї стояв столик за яким сиділа компанія із 4 чоловік та однієї жінки. ОСОБА_4. покликав до столу чоловік якого він знав в лице. Цей чоловік працював бригадиром іншої бригади лісорубів і запропонував випити разом із ними. При цьому покликав решту хлопців. З ними випили по 100-150 грамів горілки. Через деякий час незнайома жінка привезла ще 0,5 літра самогону, який також розпили. Потім всі почали розходитись. Залишився водій „Запорожця” ОСОБА_3 та його, як потім зрозумів, кум ОСОБА_9 Хтось попросив ОСОБА_3 підвести додому. ОСОБА_3. та його кум погодилися. Семеро чоловік сіли у „Запорожець” білого кольору, яким керував ОСОБА_3., та поїхали. Приїхавши у АДРЕСА_3 зупинилися і залишили ОСОБА_7 та ОСОБА_9, щоб ті купили 1 літр самогону поки інші з’їздять на лісорубну ділянку та заправлять автомобіль ОСОБА_3 На ділянці заправили автомобіль, в АДРЕСА_3 забрали ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і поїхали до магазину в с. Нові Вороб’ї. В цей час підійшла жінка і забрала додому ОСОБА_9 Оскільки столик біля магазину був зайнятий, то всі поїхали в будинок в АДРЕСА_3, в якому проживали ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 В будинку продовжили вживати спиртні напої.
Біля 24 години 04 серпня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли спати, а інші ще випили самогонки. Через 20-30 хвилин ОСОБА_3. вийшов з будинку та направився до автомобіля. Йому пропонували залишитись ночувати, але він відмовився і зібрався їхати додому. ОСОБА_8 сів на переднє пасажирське сидіння машини і сказав, що зараз приїде. ОСОБА_4 з ОСОБА_5 також вирішили прокататись та застрибнули на задній капот машини. Водій їхав в сторону лісової дороги до с. Нові Вороб’ї. Метрів через 200-300 ОСОБА_3. зупинив автомобіль. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сіли в салон автомобіля. ОСОБА_4 сів позаду водія, а ОСОБА_5 позаду ОСОБА_8 ОСОБА_3. заводив автомобіль, а ОСОБА_8 попросив його проїхатись за кермом. Водій сказав, що це його автомобіль і керувати ним він нікому не дає. При цьому виразився не літературними словами в адресу ОСОБА_8 Тоді ОСОБА_4, без будь-якого попередження, долонею руки наніс удар по губах ОСОБА_3 та зробив зауваження, щоб той не лаявся. ОСОБА_3. в свою чергу намагався схопити його руками, закинувши їх за свою голову. Тоді ОСОБА_4 кистями рук обійняв потерпілого за шию та почав душити. ОСОБА_8 та ОСОБА_5 їх розборонили. ОСОБА_3., видно злякавшись, відчинив дверцята і вийшов з автомобіля. За ним вийшов ОСОБА_5, а потім і ОСОБА_4 Він наніс потерпілому удар ліктем в обличчя, а потім правою ногою в грудну клітку. ОСОБА_3. впав на землю. Бачив, що ОСОБА_8, як тільки наніс удар по тілу водія, одразу втік додому.
Потерпілий лежав на землі. ОСОБА_4 ще наніс йому декілька ударів в обличчя ногами, взутими у кросівки. Наніс десь 3-4 удари. Під час нанесення ударів ОСОБА_5 сказав: «Зараз покатаємося. Вируби «воділу». Так зрозумів, що необхідно нанести декілька ударів, щоб той не міг чинити опір. В цей час зрозумів, що дії спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень водію за те, що він не дав проїхатись за кермом його машини, якою він керував. Потерпілий лежав на землі, ніби лицем доверху, і не чинив ніякого опору. ОСОБА_5 завів автомобіль і запропонував покласти ОСОБА_3 в багажник машини, щоб той не чинив опору, а потім поїхати покататись. На його пропозицію ОСОБА_4 погодився. Відчинивши багажник, ОСОБА_5 взяв водія за плечі, а ОСОБА_4 за ноги. Потім поклали потерпілого в багажник, зачинили і поїхали кататись. ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_4 на переднє пасажирське сидіння. Поїхали у центр с. Рудня Вороб’ївська. Біля магазину автомобіль заглух. ОСОБА_5 намагався його завести, але у нього нічого не виходило.
Була вже 1 година ночі. Тим часом відчинився передній багажник і з нього вийшов ОСОБА_3. Підсудні вийшли із салону автомобіля і направилися до задньої його частини. ОСОБА_3. підійшов до них і сказав: «Що ви хлопці робите? Що я вам поганого зробив?» Тоді направився до ОСОБА_5, маючи на меті нанести удари кулаками рук по його тілу. ОСОБА_5 кулаком руки наніс удар в обличчя ОСОБА_3, який не втримався на ногах і впав на землю лицем догори. ОСОБА_5 сказав, щоб ОСОБА_4 взяв у машині щось важке та наніс удар по потерпілому, але в яку частину тіла він не казав. З його слів зрозумів, що удар необхідно нанести, щоб водій більше не розмовляв і не чинив опір у їх намаганнях покататись на його машині. Тоді ОСОБА_5 відчинив передній багажник машини. В багажнику ОСОБА_4 взяв домкрат, підійшов до ОСОБА_3 і наніс домкратом удар в обличчя потерпілого. Домкрат за щось зачепився, бо не міг за першим разом висмикнути його з обличчя ОСОБА_3 Тоді ОСОБА_4 ногою вперся в груди потерпілого та сильно вирвав домкрат, що застряв у його обличчі . Після чого положив домкрат у передній багажник машини та зачинив його. Потім посвітив запальничкою в обличчя ОСОБА_3 і побачив його закривавлене лице. При цьому сильно злякався. ОСОБА_5 в цей час сидів за кермом машини і намагався її завести, але у нього нічого не виходило. Він просив щоб ОСОБА_4 допоміг йому штовхнути машину, але ОСОБА_4 відмовився і пішов. По дорозі додому його наздогнав ОСОБА_5, з яким зайшли до будинку та лягли спати.
Схожі покази на досудовому слідстві і дав ОСОБА_5 (Т.1, а.с. 39-40, 185-186). Зокрема він також показав, що підробляв в лісі в с. Рудня Вороб’ївська Малинського району. В нашій бригаді налічувалось п’ять чоловік, а саме: він, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Протягом 10 днів працювали в лісі в с. Рудня Вороб’ївська і там проживали, знімаючи будинок.
04 серпня 2008 року близько 21 години всією бригадою пішли в с. Нові Вороб’ї, щоб придбати продукти харчування. Коли прийшли до магазину, то побачили що він зачинений, а біля магазину сидить компанія чоловіків. Біля них стояв білий „Запорожець”. ОСОБА_4 підійшов до чоловіків та про щось з ними розмовляв. Після цього покликав інших. Всі підійшли та почали з чоловіками вживати спиртні напої. Приблизно через півгодини двоє чоловіків пішло і залишився ОСОБА_3 – водій „Запорожця”, його товариш і їх бригада. Разом продовжували вживати спиртне. Приблизно через 15 хвилин всі сіли в автомобіль і поїхали до будинку підсудних. Біля будинку з автомобіля вийшли ОСОБА_7 та товариш водія, а інші поїхали заправити машину. Потім повернулись забрати ОСОБА_7 і товариша водія, однак забрали тільки ОСОБА_7, так як інший пішов додому.
Приїхавши до свого будинку в АДРЕСА_3, продовжили вживали спиртні напої. Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_6. пішли спати. Приблизно через годину ОСОБА_3. сказав, що буде їхати додому та сів в автомобіль за кермо. ОСОБА_8 сів збоку, а ОСОБА_5 з ОСОБА_4 сіли задній капот автомобіля і почали їхати. Проїхавши близько десяти метрів, автомобіль зупинився. ОСОБА_8 запропонував сісти в автомобіль, що підсудні і зробили, сівши на заднє сидіння. Проїхавши метрів п’ятдесят, ОСОБА_8 попросив у потерпілого сісти за кермо, але він відмовив. ОСОБА_4 також просив, щоб ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля, але ОСОБА_3 відмовив і йому. Тоді ОСОБА_4 почав душити потерпілого, так як він сидів ззаду за водієм, а ОСОБА_5 з правої сторони. В цей час потерпілий зупинив автомобіль. ОСОБА_8 та ОСОБА_5 намагались заспокоїти ОСОБА_4., але той не реагував. Дана подія тривала в автомобілі близько двох хвилин. Після цього ОСОБА_4 відпустив ОСОБА_3 і він вийшов з автомобіля. Підсудні ми також вийшли за ним, а ОСОБА_8 пішов додому. ОСОБА_4 почав наносити удари потерпілому руками по голові. Від цих ударів ОСОБА_3. впав. ОСОБА_5 в цей почав заводити автомобіль. Бачив як ОСОБА_4 бив лежачого на землі потерпілого ногами по обличчю. Загалом наніс потерпілому біля 10 ударів. Завівши автомобіль, ОСОБА_5 вийшов та відчинив передній багажник автомобіля. Потім разом з ОСОБА_4 погрузив ОСОБА_3, який намагався вирватись, в багажник та закрив кришкою. Вирішили поїхати покататись, а після цього десь залишити автомобіль і втекти в Луганську область.
Проїхавши хвилин п’ять, біля магазину в АДРЕСА_3, автомобіль заглух. ОСОБА_5 намагався його завести. В цей час з багажника виліз ОСОБА_3. ОСОБА_4 почав його бити руками по обличчю. ОСОБА_5 вийшов з автомобіля та запитав у потерпілого як його завести. Потерпілий відповів, що треба автомобіль штовхати та хотів вдарити ОСОБА_5 У відповідь ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_3 рукою в обличчя. Від удару потерпілий впав, а ОСОБА_5 знову сів в автомобіль та намагався його завести. ОСОБА_4 також почав бити вже лежачого ОСОБА_3 по голові ногами. Потім відчинив багажник автомобіля та сказав, що шукає молоток, щоб убити потерпілого, так як він розповість про дії підсудних. Не знайшовши молоток, ОСОБА_4 взяв з багажника домкрат і декілька разів вдарив ОСОБА_3 по голові. Домкрат поклав назад до багажника. Після цього знову пробували завести автомобіль, але нічого не виходило. У зв’язку з цим залишили автомобіль і потерпілого та пішли додому.
Також підсудні пояснили, що покази на досудовому слідстві вони давали під психічним та фізичним примусом. У зв’язку з цим вони не правдиві. При перевірці дані про застосування психічного та фізичного насильства до підсудних не підтвердились, а тому їх покази, які вони давали на досудовому слідстві, суд приймає як достовірні. Крім того вони вірно відтворюють послідовність та динаміку розвитку подій і не суперечать іншим доказам у справі. Покази ж підсудних, які вони дали на судовому слідстві, суд визнає нещирими та даними з метою уникнення від кримінальної відповідальності за фактично вчинений злочин.
Крім показань самих підсудних, вина ОСОБА_4. та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, підтверджується і іншими доказами, а саме:
- Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 04 серпня 2008 року він приїхав з роботи в село на автомобілі ЗАЗ, який нещодавно придбав, але на себе ще не перереєстрував. Односельці попросили, щоб він відвіз підсудних додому. Вони сказали, що заправлять машину. ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 сіли в машину. Приїхавши в АДРЕСА_3, ОСОБА_9 залишився, а інші поїхали заправитись бензином. Потім повернулись, забрали ОСОБА_9 і поїхали в с. Нові Вороб’ї. ОСОБА_9 залишився, а вони знову направились в с. Рудня Вороб’ївська. За селом в автомобілі почало пропадати світло. Потерпілий зупинився. ОСОБА_4 вийшов і почав дивитися на габарити. Коли потерпілий нахилив голову, то відчув, що його хтось душить. Після цього втратив свідомість. Опритомнів тільки в с. Рудня Вороб’ївська біля магазину. Потім знайшов мобільний телефон і подзвонив до дружини. Що з ним відбувалось не пам’ятає.
- Показаннями свідка ОСОБА_10, яка показала, що 05 серпня 2008 року подзвонив телефон. Дзвонив чоловік та просив забрати його в АДРЕСА_3. Біля 8-ї години ранку я знайшла його в цьому селі. В нього було розбите лице, на шиї червона смуга. Потів викликала швидку і його забрали в реанімацію. Пізніше він розповів, що його душили коли він дивився в машині провідники.
- Показаннями свідка ОСОБА_11, яка показала, що бачила як 4 серпня у вечері на автомобілі їхав її чоловік ОСОБА_9, потерпілий та підсудні. Чоловіка вона забрала додому, а потерпілий та підсудні пішли до магазину. О 12-ій годині ночі побачила як потерпілий з підсудними в автомобілі поїхали вкінець села. Наступного дня о 8-ій годині машина стояла в с. Рудня Вороб’ївська навпроти магазину. Потерпілий сидів за кермом, весь в крові. На пальцях показав, що було троє чоловіків. Бачила також як підсудні тим часом в спортивних костюмах тікали з сумками в ліс.
- Показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що 04 серпня у вечері він їхав з роботи. Підійшов до магазину, сів за столик та випивав з бригадою. До них на «Запорожці» під’їхав потерпілий, а згодом підійшли і підсудні. Вони також випивали з ними. Це було біля магазину в с. Нові Вороб’ї. Підсудні попросили потерпілого, щоб той їх завіз в с. Рудня Вороб’ївська. Свідок також поїхав з ними. Потім підсудні з потерпілим поїхали за бензином, а пізніше взяли ще літр горілки. Після цього приїхали в с. Нові Вороб’ї, але там дружина забрала свідка додому. Машину потерпілого побачив наступного дня о 8 годині 30 хвилин. Вона стояла в центрі села. Після того як поїхала міліція, машину завели шляхом обриву проводів і відігнали у двір потерпілого. Якби був в автомобілі ключ автомобіль відразу б завівся.
- Показаннями свідка ОСОБА_8 (Т.1, а.с. 134-135), який показав, що коли потерпілий відмовив ОСОБА_4 проїхатись за кермом, то підсудний без будь-якого попередження схопив ОСОБА_3 рука за шию і почав душити. Свідок почав припиняти його дії, також схопивши ОСОБА_4. за шию. Коли автомобіль зупинився, ОСОБА_4 вийшов за водієм. Свідок підійшов до них і сказав, щоб всі йшли додому. Потів залишив їх та й пішов.
- Протоколом огляду місця події від 06 серпня 2008 року (Т.1, а.с. 3) згідно якого під час огляду автомобіля ЗАЗ-968 реєстраційний номер НОМЕР_1 в багажнику було виявлено домкрат з нашаруваннями речовини темно-бурого кольору. Пляма вищевказаної речовини діаметром 5см. виявлена і на передньому пасажирському сидінні автомобіля.
- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою ілюстративною таблицею від 08.08.2008 року (Т.1 а.с. 81-89) під час якого ОСОБА_5 свою вину визнав повністю дав показання аналогічні тим, що він давав під час допиту на досудовому слідстві. Також ОСОБА_5 детально показав, яким чином він разом з ОСОБА_4 заволодів автомобілем ОСОБА_3, застосувавши до нього фізичне насильство та поклавши в багажник автомобіля. Після цього підсудний показав багаття, в попелі якого він сховав ключі від автомобіля.
- Протоколом відтворення обстановки та обставин події з доданою ілюстративною таблицею від 08.08.2008 року (Т.1 а.с. 90-100) під час якого ОСОБА_4 також повністю визнав свою вину і детально розповів та показав, яким чином він з ОСОБА_5, застосувавши до ОСОБА_3 фізичне насильство і поклавши його в багажник, заволоділи автомобілем ЗАЗ. Після цього ОСОБА_4 показав те місце, де він сховав кросівки, в яких наносив удари по голові потерпілого.
- Висновком експерта з судово-медичної експертизи № 348 від 14.08.2008 року (Т.1, а.с. 109-111) в якому зазначено, що у потерпілого ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому верхньої щелепи, ран обличчя, які по своїй категорії відносяться середнього ступеню важкості, що потягли тривалий розлад здоров’я. Вони могли виникнути від дії твердих тупих предметів. Також були виявлені тілесні ушкодження у вигляді осадження шкіри шиї, подряпини грудини, крововиливу тулубу, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров’я і могли виникнути від дії твердих тупих предметів. Потерпілому було нанесено не менше п’яти ударів руками, ногами, домкратом тощо. Тілесне ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи було нанесено із значною силою.
- Протоколом огляду речових доказів від 08.08.2008 року (Т.1, а.с. 121-125) згідно якого були ретельно оглянуті як речові докази: автомобіль ЗАЗ-968М, домкрат, кросівки та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля. На домкраті була виявлена речовина бурого кольору.
- Постановою від 08.08.2008 року (Т.1, а.с. 126), якою автомобіль ЗАЗ-968М, домкрат, кросівки та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля приєднані до справи як речові докази.
- Протоколами відтворення обстановки та обставин події з доданими ілюстративними таблицями від 02.04.2009 року (Т.2 а.с. 73-75; 79-81) з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_3. поміщається в багажник автомобіля ЗАЗ-968М реєстраційний номер НОМЕР_1 та має змогу відкрити кришку багажника, знаходячись там зачиненим. Ці протоколи підтверджують показання підсудних, які вони давали на досудовому слідстві, що після нанесення потерпілому ударів, вони помістили його в багажник автомобіля та заволоділи ним.
Суд вважає, що дії підсудних пов’язані з застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, оскільки ОСОБА_4, перед заволодінням транспортного засобу, душив потерпілого ОСОБА_3 за шию, а ОСОБА_5 скористався цим насильством, керувавши в подальшому транспортним засобом потерпілого.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд визнає доведеною вину ОСОБА_4. та ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті 289 КК України і кваліфікує їх дії за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.
Суд виключає з обвинувачення підсудних як кваліфікуючу ознаку „погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого”, оскільки підсудні не погрожували, а фактично застосували насильство, небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого.
Призначаючи підсудним вид і міру покарання, суд у відповідності до статті 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують їх покарання.
Злочин, який вчинив ОСОБА_4, передбачений частиною 3 статті 289 КК України, є особливо тяжким злочином. За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Обставинами, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4., є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.
Злочин, який вчинив ОСОБА_5, передбачений частиною 3 статті 289 КК України, є особливо тяжким злочином. За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно.
Обставинами, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.
Суд не приймає до уваги як обставину, яка пом’якшує покарання підсудних – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки дії підсудних свідчать про бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за доцільне призначити підсудним покарання в межах санкції частини 3 статті 289 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією частини майна.
Суд не знаходить підстав для застосування відносно ОСОБА_4. та ОСОБА_5 статті 69 КК України, оскільки вони після відбування покарання у виді позбавлення волі за тяжкі злочини, знову вчинили злочин, який є особливо тяжким.
Потерпілим ОСОБА_3 у справі заявлений цивільний позов до підсудних про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої злочином. Потерпілий просив стягнути з ОСОБА_4. та ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 20623 гривні 80 копійок, яка завдана придбанням ліків, поїздками в медичні заклади, добровільними внесками та необхідністю проведення протезування, а також моральну шкоду в розмірі 100000, яка завдана фізичними та душевними стражданнями.
Пізніше потерпілий подав заяву про залишення позову без розгляду в частині стягнення витрат пов’язаних з необхідністю протезування в розмірі 18700 гривень та просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 1923 гривні 80 копійок та моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.
ОСОБА_4 цивільний позов визнав повністю. Підсудний ОСОБА_5 позов не визнав.
Суд вважає, що позов потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 1166 та 1195 ЦК України м айнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Ф ізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Згідно із статтею 22 ЦК України майнова шкода складається з реальних збитків та упущеної вигоди. Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
З наданих суду довідок, чеків та квитанцій (Т.1, а.с. 211-221) вбачається, що потерпілим було витрачено на придбання ліків, поїздки до лікувальних закладів та сплату добровільних внесків 1923 гривні 80 копійок. Однак добровільні внески в сумі 110 гривень (Т.1, а.с. 216) не відносяться до витрат на лікування, а тому суд стягує з підсудних на користь потерпілого матеріальну шкоду в розмірі 1813 гривень 80 копійок.
Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди суд керується статтями 23, 1167, 1168 ЦК України. Згідно з цими статтями особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Оцінюючи завдану потерпілим моральну шкоду, суд також враховує роз’яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” і бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнали потерпілі, характер немайнових втрат та враховує інші обставини. Зокрема, тяжкість вимушених змін у житті потерпілих та необхідність підсудному нести витрати на лікування своєї малолітньої дитини.
Враховуючи всі вищевказані обставини та виходячи з засад розумності і справедливості, суд оцінює завдану потерпілому моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, яка підлягає стягненню з підсудних одноразово.
В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.
Суд, у відповідності до статті 1190 ЦК України, стягує присуджену матеріальну та моральну шкоду солідарно, оскільки шкода завдана спільними діями підсудних.
Речові докази:
- автомобіль ЗАЗ-968М, домкрат та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля – повернути потерпілому ОСОБА_3;
- кросівки – повернути підсудному ОСОБА_4
До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_4. та ОСОБА_5 попередній запобіжний захід – взяття під варту.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України,-
засудив:
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити в силі запобіжний захід – взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 06.08.2008 року – з часу його затримання.
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 289 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити в силі запобіжний захід – взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 06.08.2008 року – з часу його затримання.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1813 гривень 80 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Речові докази:
- автомобіль ЗАЗ-968М, домкрат та ключ від замка запалювання вищевказаного автомобіля – повернути потерпілому ОСОБА_3;
- кросівки – повернути підсудному ОСОБА_4
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а підсудними з моменту вручення їм копії вироку.
Головуючий А.О. Тимошенко