Справа № 2-а-488/09р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2009року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:
головуючої судді — Охтень А.А.,
при секретарі – Адонка К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп.
В попередньому судовому засіданні позивачка заявила клопотання про заміну первинного відповідача Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області на належного Управління пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області, просила подальший розгляд справи проводити без її участі, уточнила позовні вимоги та просила тільки відновити пропущений строк, зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області здійснити нарахування надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 01.01.2006р. до 31.12.2007р., за рахунок коштів Державного бюджету України.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно – правовими актами. Зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України. Бюджетне законодавство на 2006 та 2007роки не передбачило видатків на виплату допомоги дітям війни. У 2008році порядок виплати цієї державної допомоги врегульований Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» Вказав на пропуск позивачем річного строку на звернення до суду з адміністративним позовом.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до статті 1 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії «дитина війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 350 гривень, з 01 квітня - 359 гривень, з 01 жовтня - 366 гривень.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень.
Таким чином позивачці повинно бути перераховано щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006 рік - 2007 рік.
Законом України № 3235-IV від 20.12.05 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 77 та ст. 110, та Законом України № 489-V від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 71, пункт 12, дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, і у 2006-2007 роках відповідач не нараховував і не сплачував позивачу державну допомогу як дитині війни.
Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» -п. 12. ст. 71, яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України.
Постановою Пленуму Верховного суду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 року визначено, що оскільки Конституція має вищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії, судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Виходячи з наведеного, положення Законів «Про державний бюджет України» та постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 05 2008 р. не можуть бути застосовані при вирішені цього спору, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у 2006 та 2007 роках є неправомірним.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Посилання відповідача на відсутність необхідних бюджетних асигнувань для виплат зазначеної допомоги суд до уваги не приймає, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, і органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Згідно ч. 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для звернення до суду є поважними, а тому підстави для відмови у позові з цієї причин відсутні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 99, 100, 158, 159, 160-163, 167, Кодексу Адміністративного судочинства України, статтею 22 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року, статтями 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України № 3235-IV від 20.12.2005 року, № 489-V від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України», статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод, та інтересів за період з 01.01.2006р.- 31.12.2007р.
Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області здійснити нарахування ОСОБА_1 надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 01.01.2006р. до 31.12.2007р. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційної адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя А.А. Охтень