ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05.02.07р. | Справа № А36/18-07 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Агро-хліб", м.Марганець Дніпропетровської області
до Марганецької об"єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м.Марганець Дніпропетровської області
про визнання повідомлення-рішення №0000212301/0 від 31.05.2006р. недійсним.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники:
Від позивача: Поляков В.В. довіреність від 19.01.2007р., Медяник Л.С. довіреність від 19.01.2007р.
Від відповідача: Нанічкіна Н.М. довіреність № 166/9/10-022 від 10.01.2007р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати повідомлення-рішення №0000212301/0 від 31.05.2006р. Марганецької ОДПІ про зменшення суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету, недійсним.
Відповідач проти позову заперечував.
В судовому засіданні 22.01.2007р. оголошено перерву до 05.02.2007р.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено виїзну планову перевірку Позивача, за результатами якої складено акт щодо питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.10.2004р. по 31.03.2006р. №26/17/13-2341512213 від 11.08.2006р.
На підставі вказаного акту перевірки Марганецькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000212301/0 від 31.05.2006р., яким позивачу зменшила на 19902грн. суму ПДВ. заявлену до відшкодування з бюджету за січень 2005 року і за березень 2006 року.
У акті перевірки від 31.05.2006р. №433/230/3133503924.10.2005р. зазначено, що ТОВ ВКФ "Агро-хліб" у перевіреному періоді (з 01.10.2004р. по 31.03.2006р.), як сільськогосподарський товаровиробник, складало та надавало до Марганецької О ДПІ спеціальні декларації з ПДВ №1 та №2, а також загальну декларацію з ПДВ №3. Тобто, в своїй діяльності використовує спеціальні режими_оподаткування податком на додану вартість у відповідності до пунктів 11.21 та 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (далі - Закон №168). Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено порушення ТОВ ВКФ "Агро-хліб" пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, пункту 11.29 статті 11 Закону №168:
- безпідставно віднесено до складу податкового кредиту загальної декларації за січень 2005р. суму ПДВ у розмірі 16355,0 гри. (ПДВ з вартості придбання хлібопекарного обладнання, яке на час закінчення перевірки в експлуатацію не введено та, відповідно, в оренду не здавалося), яку необхідно відображати у складі податкового кредиту спеціальної декларації за січень 2005р., внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16332,0 грн. та занижено суму податкового зобов'язання на 23,0 грн.;
- безпідставно віднесено до складу податкового кредиту загальної декларації за березень 2006р. суму ПДВ у розмірі 3618,0 грн. (ПДВ з вартості придбання матеріалів та послуг для облаштування зупинок в місті Марганець), внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 3570,0 грн. та занижено суму податкового зобов'язання на 48,0 грн.
Суд погоджується із вказаними висновками відповідача, та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ ВКФ „Агро - хліб" в перевіряємому періоді використовувало спеціальний режим оподаткування, передбачений пунктами 11.21 і 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", та згідно з Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, із змінами і доповненнями) і Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, із змінами і доповненнями) надавало до податкового органу спеціальну декларацію з податку на додану вартість по операціях з реалізації молока, худоби, птиці, м'ясної та молочної продукції, виготовленої на власних потужностях, крім операцій з реалізації молока та м'яса живою вагою (спеціальна податкова декларація № 1), спеціальну декларацію з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (спеціальна податкова декларація № 2), а також загальну декларацію з податку на додану вартість, за якою проводяться розрахунки з бюджетом (податкова декларація № 3).
Зазначені суми від"ємного значення ПДВ виникли внаслідок включення до складу податкового кредиту січня 2005 року суми ПДВ по придбаному хлібопекарському обладнанню та придбаним роботам з монтажу такого обладнання.
Обосновуючи свою позицію позивач наголошує, що „придбане хлібопекарське обладнання використовується тільки з метою здавання його в оренду... За операціями оренди податкові зобов'язання визначаються на зальних підставах та вносяться до загальної декларації № 3 ".
З цими твердженнями позивача погодитись не можна, оскільки ПДВ з вартості придбаного хлібопекарського обладнання віднесено до складу податкового кредиту загальної декларації за січень 2005 року. На цей час й до кінця 2005 року згідно довідки №9746 від 30.01.2001р. Дніпропетровського обласного управління статистики підприємство здійснює наступні види діяльності: 01.11.0- вирощування зернових, технічних та решти культур; 15.81.0 - виробництво хліба та хлібобулочних виробів; 15.82.0 - виробництво сухарів, печива, пирогів з тривалим терміном зберігання 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продвольчим асортиментом; 51.39.0- неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновим виробами; 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту.
У довідці №177 від 19.12.2005р. зазначено, що до переліку видів діяльності внесено зміни лише 19.12.05р., тобто вже після перевіряє мого періоду.
Тобто, хлібопекарне обладнання, в результаті придбання якого виникло від"ємне значення по податку на додану вартість в загальній декларації за січень 2005, станом на 31.03.2006 року (остання дата перевіряемого періоду), в оренду не надавалося, про що свідчить відсутність договорів оренди на це обладнання, відсутність первинних документів на нарахування та отримання орендних платежів (накладних, рахунків, банківських платіжних доручень, прибуткових касових ордерів).
Щодо посилання позивача на наказ по підприємству про надання в оренду зазначеного обладнання слід зазначити, що вказаний документ не може бути підтвердженням передачі вказаного обладнання в оренду, оскільки він не є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
ТОВ ВКФ "Агро-хліб" є сільгоспвиробником, підприємство власні зернові культури переробляє на муку (що підтверджується первинними документами, наданими для перевірки), придбане хлібопекарне обладнання призначено для виготовлення хлібопекарної та кондитерської продукції, тобто на вказану діяльність поширюється норма п.11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, а тому всі операції з поставки товарів (послуг) власного виробництва відображаються в спеціальній декларації з ПДВ № 2, що подається за скороченою формою і не передбачає розрахунків з бюджетом.
Також, підприємство включило до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2006 року, що передбачає розрахунки з бюджетом (до загальної), суму 3618,00 грн. та задекларувало від"ємне значення ПДВ у сумі 3570,00 грн.
Зазначені суми від"ємного значення ПДВ виникли внаслідок включення до складу податкового кредиту березня 2006 року суми ПДВ по сплаті матеріалів та послуг для облаштування зупинок у М.Марганець відповідно до рішення Марганецької міської ради №418/6 від 16.11.2005р.
У відповідності до п.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 „Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв "язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з
метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської
діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у
тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних
інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставиі товарів (послуг) для
оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку... "
У разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Оскільки вказані автобусні зупинки позивач не використовує у межах своєї господарської діяльності, придбання матеріалів та послуг для облаштування зупинок не підпадає під оподатковувані операції у межах господарської діяльності ТОВ ВКФ "Агро-хліб" та не збільшує його податковий кредит по загальній декларації.
Таким чином, відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 01.03.2007р.