А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
___________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Стана І.В.,
суддів - Марчука О.П., Мишинчук Н.С.,
за участю прокурора - Фотченка С.І.,
адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні 23 квітня 2009 року в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляцією, яку подав адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 07 листопада 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 українець, гр. України, з середньою освітою, не одружений, працює водієм вантажівки у приватного підприємця, не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на три роки обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки й у відповідності до ст. 76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписка про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 360 гривень - розмір заподіяної матеріальної шкоди та 30 тисяч гривень моральної шкоди, - на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати за проведення експертних досліджень у сумі 1824. 25 грн. та судові витрати в сумі 1216 гривень 16 копійок.
Згідно вироку, ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за вчинений злочин при таких обставинах.
17 липня 2008 року приблизно о 15-й годині 10 хвилин ОСОБА_2, керуючи за дорученням автомобілем марки «ГАЗ - 3307» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Корятовича в смт. Кольчино Мукачівського району в напрямку м. Мукачева поблизу будинку № 66 не забезпечив безпеку дорожнього руху, при цьому порушив вимоги п. п. 1, 3 ; 1. 4 ; 1.5 ; 12.3 Правил дорожнього руху й на узбіччі смуги руху допустив наїзд на велосипедистку ОСОБА_3, яка переїжджала проїзну частину дороги зліва направо по ходу його руху. Внаслідок наїзду потерпілій заподіяно середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 21 день.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 вказує про те, що вирок суду є незаконним, що під час досудового слідства допущена неповнота, яка не була усунута в судовому засіданні й можливості усунення якої не вичерпані. Так, згідно фактичних обставин справи перед наїздом ОСОБА_2 на велосипедистку ОСОБА_3 на зустрічній смузі руху знаходився автобус марки ПАЗ, який повністю перекрив смугу руху й обмежував йому видимість. Однак відтворення обстановки та обставин події проводилось з використанням автобуса марки «Мерседес», який за розмірами є значно меншим за вищевказаний. Тому, в обґрунтування висновку авто технічної експертизи покладені хибні величини. В обґрунтування висновку авто технічної експертизи взяті також дані про пряму видимість проїжджої частини, а фактично шляхово- транспортна пригода мала місце на ділянці, де видимість транспорту обмежена. Судом не умотивовані висновки при визначенні розміру моральної шкоди, - не враховано при призначенні покарання те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно. Вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину не доведена, що йому призначено покарання, яке не відповідає даним про його особу. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування.
В запереченні на апеляцію помічник прокурора, що приймав участь у розгляді справи вказує про те, що органом досудового слідства повно, всебічно та об'єктивно досліджені обставини шляхово-транспортної пригоди, судом дана вірна оцінка зібраним по справі доказам, а покарання призначено у відповідності до вимог закону.
Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали викладені в апеляції доводи, пояснення потерпілої ОСОБА_3 та прокурора, які вважали вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає до скасування з таких підстав.
Вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя у кримінальних справах і повинен відповідати вимогам статей 321-339 КПК України. Зокрема, у відповідності до вимог ст. ст. 323, 324 КПК України вирок повинен бути законним і обґрунтованим, а у відповідності до вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 15 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку« (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 1993 року № 3 та від 3 грудня 1997 року № 12, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.
У даній справі вирок містить істотні недоліки, у зв'язку чим його не можна визнати законним і обґрунтованим, тому доводи апеляції адвоката ОСОБА_1 про те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, оскільки викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи та оскільки при його постановленні порушені норми матеріального та процесуального закону колегія суддів вважає обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.
Як убачається з мотивувальної частини у вироку не зазначено, в чому саме полягають вчинені ОСОБА_2 дії ( бездіяльність ), що кваліфіковані як порушення п. п. 1,3; 1, 4; 1.5 та 12.3 Правил дорожнього руху, що привели до шляхово-транспортної пригоди й чи знаходяться допущені ОСОБА_2 порушення, в тому числі кваліфіковані за вищевказаними пунктами Правил, у причинному зв'язку з наслідками, що настали : заподіяння потерпілій ОСОБА_3 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. З постанови про пред'явлення обвинувачення вбачається, що вищевказані недоліки також мали місце при кваліфікації та оцінці дій ОСОБА_2.
Окрім цього, з мотивувальної частини вироку вбачається, що у ній не викладені показання, які давали підсудний ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 з приводу часу, місця, способу та інших обставин вчинення злочину, - мотив злочину, його наслідки, форма вини, спрямованість умислу, характер і розмір заподіяної шкоди, обставини, що впливають на ступінь і характер його відповідальності. Судом не дана оцінка показанням ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 про те, що винною у шляхово-транспортній пригоді є потерпіла ОСОБА_3 та показанням останньої про те, що у час шляхово-транспортної пригоди не було будь-якого автобуса із-за якого вона виїжджала на велосипеді ( не вмотивовано про їх відхилення або прийняття до уваги ).
У порушення вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 16 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку« ( із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 1993 року № 3 та від 03 грудня 1997 року № 12, у мотивувальній частині вироку суд не дав аналіз усім зібраним у справі доказам, які підтверджують пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення, а обмежився лише зазначенням цих доказів : протоколи огляду автомобіля «ГАЗ - 3307» та велосипеда, - не вказуючи, які саме дані містяться у цих доказах.
З мотивувальної частини вироку також убачається, що суд у підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину послався на висновок судово-медичної експертизи № 574 / 2008 від 3.09.2008 року та висновок експертизи технічного стану автомашини від 12.09. 2008 року ( а. с. 55 - 58, 75 - 84 ). При цьому, зміст протоколу судового засідання свідчить про те, що вказані висновки експертиз не були предметом дослідження в ході судового слідства, що свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи ( а. с. 176, 173-174 ).
Кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України за ознакою порушення Правил експлуатації транспорту особою, яка ним керує, суд у вироку не навів які - небудь докази в підтвердження цього висновку, не вказав у чому саме полягають вчинені ОСОБА_2 дії, що підпадають під ознаки порушення цих правил.
При призначенні ОСОБА_2додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами суд у мотивувальній частині вироку не обґрунтував свій висновок про необхідність та доцільність його призначення, а в резолютивній частині вироку, застосувавши вимоги ст. 75 КК України, не вказав підлягає ОСОБА_2 звільненню від відбування основного чи й додаткового покарання.
У матеріалах кримінальної справи відсутні дані про дорожні знаки, що розташовані безпосередньо перед місцем шляхово-транспортної пригоди, в місці пригоди та після неї, про видимість ділянки руху, по якій рухався ОСОБА_2 на автомобілі. З врахуванням наведеного підлягають до ретельної перевірки й доводи апеляції про те, що в обґрунтування висновку автотехнічної експертизи необґрунтовано взяті дані про пряму видимість проїжджої частини, що пригода мала місце на ділянці, де видимість транспорту обмежена. Окрім цього, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що органом досудового слідства не вживались ефективні оперативно-розшукові заходи та слідчі дії, спрямовані на встановлення водія маршрутного автобуса марки «ПАЗ», який безпосередньо перед ДТП знаходився на автобусній зупинці, що розташована біля будинку № 66 по вул. Корятовича в с. Кольчино Мукачівського району ( а. с. 108-110 ). Колегія суддів вважає, що встановлення даних автобуса марки »ПАЗ» ( габаритів ), має суттєве значення для встановлення фактичних обставин шляхово-транспортної пригоди.
Підлягають до ретельної перевірки та оцінки в сукупності зі всіма здобутими по справі доказами й доводи апеляції про те, що перед наїздом ОСОБА_2 на велосипедистку ОСОБА_3 на зустрічній смузі руху знаходився саме автобус марки ПАЗ, який повністю перекрив смугу руху й обмежував йому видимість, а у зв'язку з цим і доводи про те, що відтворення обстановки та обставин події проводилось з використанням автобуса марки «Мерседес», який за розмірами є значно меншим за вищевказаний, що в обґрунтування висновку авто технічної експертизи покладені хибні величини. Між цим з'ясування вказаного також має суттєве значення для точного встановлення моменту небезпеки, який виник у ОСОБА_2 під час шляхово-транспортної пригоди.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи неповнота, на яку посилається адвокат в апеляції, може бути усунута в судовому засіданні шляхом дачі органу досудового слідства судового доручення у відповідності до ст. 315 - 1 КПК України, тому доводи апеляції про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування колегія суддів відхиляє. Доводи апеляції про необхідність встановлення осіб, які могли б дати показання про обставини шляхово-транспортної пригоди й направлення у зв'язку з цим кримінальної справи на додаткове розслідування колегія суддів, з врахуванням наведеного, також вважає передчасними й такими, що можуть бути усунуті при розгляді справи.
Вищевказана неповнота як досудового, так і судового слідства перешкодила суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідити наявні в справі докази й постановити законний та обґрунтований вирок, а тому колегія суддів вважає ці порушення вимог кримінально - процесуального закону істотними і такими, що у відповідності до вимог ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування вироку й направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки для усунення вищевказаної неповноти необхідно виконати значний обсяг дій, спрямованих на усунення вищевказаної неповноти й ця неповнота не може бути усунута з дотриманням специфіки судового розгляду справи апеляційним судом.
Новий розгляд справи необхідно провести з точним дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і, в залежності від здобутого, прийняти рішення по суті пред'явленого ОСОБА_2обвинувачення.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_2 запобіжний захід щодо нього залишити попередній - підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2008 року щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписка про невиїзд.
Головуючий - суддя : Судді: