А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
_________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Гошовського Г.М.,
суддів - Стана І.В., Машкаринця М.М.,
за участю прокурора - Кураха Ю.М.,
адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні 14 травня 2009 року в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Виноградівського району, що приймав участь у розгляді справи на вирок Виноградівського районного суду від 12 лютого 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Берегова, мешканець АДРЕСА_1, гр. України, із середньою освітою, тимчасово не працював, одружений, на утриманні троє неповнолітніх дітей, у порядку ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України на п'ять років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України на три роки позбавленні волі, а за ч. 2 ст. 309 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено п'ять років позбавлення волі, а на підставі ст. ст. 75, 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки й зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання й роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено попередній - підписка про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 146. 92 грн. - судові витрати.
ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за вчинені злочини при таких обставинах.
У жовтні 2005 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих інтересів, з метою заволодіння чужим майном, на автодорозі поблизу м. Виноградів підійшов до гр. Румунії ОСОБА_3 і, знаючи, що він разом зі своїми родичами здійснює торгівельну діяльність килимовими виробами, став вимагати від нього та його родичів періодично сплачувати йому грошові кошти за проживання на території України та безперешкодну торгівлю на ринках Закарпатської області. Під час розмови, реалізовуючи свій умисел на отримання чужого майна, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що у випадку відмови від сплати грошей, стосовно нього та його родичів, які разом з ним здійснюють в Україні торгівлю килимами, буде застосовано насильство, а також їм буде спричинено тяжкі тілесні ушкодження. При цьому, ОСОБА_3 мав достатні підстави вважати, що ця погроза буде реалізована в разі невиконання ним та його родичами вимоги поставленої ОСОБА_2.
14 січня 2006 року, з метою отримання грошей від ОСОБА_3 та його родичів, ОСОБА_2 попросив свого знайомого ОСОБА_4 поїхати в смт. Вилок Виноградівського району, де отримати гроші від громадян Румунії. При цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що громадяни Румунії боргують йому гроші й хочуть їх повернути. Цього ж дня, приблизно о 19-й годині ОСОБА_4 на мікроавтобусі марки «Вольксваген Каравела» під'їхав до будинку АДРЕСА_2, де потерпілий гр. Румунії ОСОБА_5, який боячись заподіяння насильства та тяжких тілесних ушкоджень над ним та його родичами з боку ОСОБА_2, передав ОСОБА_4 конверт із грошима в сумі 800 гривень для їх подальшої передачі ОСОБА_2. Одразу ж після отримання конверта з грошима, ОСОБА_4 привіз їх додому до ОСОБА_2, якому особисто їх передав.
Окрім того, ОСОБА_2 за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_1, незаконно, без мети збуту, до 15.03.2006 року зберігав у великих розмірах 7.1 грама психотропної речовини ( амфетамін ), яка знаходилась у його куртці, а у шафі дитячої кімнати, без передбаченого законом дозволу бойові припаси, а саме - один патрон калібру 7,62 зразка 1943 року, який призначений для стрільби із самозарядного карабіну СКС, автоматів /АК, АКМ, АКМС/, ручних кулеметів, /РПК, РПКС/, два патрони центрального калібру 7,62 мм /ТТ призначені для стрільби з пістолетів Токарєва /ТТ/, пістолетів-кулеметів, ППД, ППШ, ППС, двадцять патронів цільові гвинтівочні, спортивно-мисливські кільцевого запалення калібру 5,6 мм., які призначені для стрільби з гвинтівок та карабінів мисливських рушниць.
В апеляції помічник прокурора Виноградівського району, що приймав участь у розгляді справи вказує про те, що ОСОБА_2 призначено занадто м'яке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про його особу. Судом не враховано, що ОСОБА_2 вину в скоєнні злочинів не визнав, у вчиненому не розкаявся, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Не дана місцевим судом оцінка і наявній у справі характеристиці, згідно якої ОСОБА_2 негативно характеризується за місцем проживання. Вищевказане свідчить про необґрунтоване застосування щодо засудженого ОСОБА_2 вимог ст. 75 КК України. Обґрунтованих мотивів при застосуванні щодо ОСОБА_2 вимог ст. 75 КК України суд у вироку не навів. Просить вирок скасувати й у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 378 КПК України постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити більш суворе покарання.
В запереченні на апеляцію ОСОБА_2 вказує про те, що вирок є законним та обґрунтованим, що призначене йому покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його перевиховання та виправлення. Просить вирок залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який підтримав викладені в апеляції доводи й просив постановити новий вирок, засудженого ОСОБА_2, який вважав вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає до скасування з таких підстав.
Вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя у кримінальних справах і повинен відповідати вимогам статей 321-339 КПК України. Зокрема, у відповідності до вимог ст. ст. 323, 324 КПК України вирок повинен бути законним і обґрунтованим, а у відповідності до вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 15 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку« (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4 червня 1993 року та № 12 від 03 грудня 1997 року ), мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів дій засудженого. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути мотивовано.
У даній справі вирок містить істотні недоліки, в зв'язку чим його не можна визнати законним та обґрунтованим.
Так, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 263 ч. 1. 309 ч. 2, 189 ч. 2 КК України за кваліфікуючими ознаками, відповідно, незаконне придбання та зберігання бойових припасів, незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, у великому розмірі та вимагання чужого майна з погрозою застосування тяжких тілесних ушкоджень, суддя у мотивувальній частині вироку не навів будь-які докази в підтвердження цього висновку. В тому числі у мотивувальній частині вироку не наведені докази в підтвердження висновку про те, що саме ОСОБА_2 незаконно, без мети збуту, придбав і зберігав психотропну речовину та бойові припаси, що його вимоги про передачу йому грошей були поєднані з погрозами заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ( т. 3, а. с. 228 - 232 ). З вироку суду також вбачається, що суд в обґрунтування висновку про незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великому розмірі не послався на законодавчі акти, якими передбачені обмеження щодо обігу амфетаміну, а також згідно яких 7.1 грама амфетаміну є його великим розміром.
У порушення вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 16 вищевказаної постанови, у мотивувальній частині вироку суд обмежився тільки посиланням на показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, як на докази, які стверджують пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення, не давши їм аналіз ( т. 3, а. с. 229 ).
При цьому, як вбачається з протоколу судового засідання, у порушення вимог ст. 257 КПК - суд першої інстанції безпосередньо у судовому засіданні не допитав потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_6, внаслідок чого не виконав вказівки апеляційного суду, дані в ухвалі від 10 січня 2008 року ( т. 3, а. с. 103 - 106 ).
У порушення вищевказаних вимог закону суд у вироку посилається на докази, які містять у собі припущення. Зокрема, посилаючись на показання свідка ОСОБА_10 суд вказує про те, що : «після цього, ОСОБА_5 віддав у конверті, зібрані ними гроші від своїх родичів у сумі 800 гривень ОСОБА_4, який повинен був їх передати «ОСОБА_11», можливо це був підсудний ОСОБА_2« ( т. 3, а. с. 230 ).
Посилаючись на ці показання свідка суддя не дав оцінку даним, що містяться в протоколі ставки віч-на-віч проведеної між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_4 про те, що останній ( ОСОБА_4 ) також мав прізвисько «ОСОБА_11« ( т. 1, а. с. 124 ).
При дослідженні зібраних органом досудового слідства доказів судом не витребувані й не оглянуті речові докази.
Підлягають до ретельної перевірки та оцінки показання ОСОБА_2 про його непричетність до інкримінованих йому злочинів, усуненню суперечності у показаннях, які давали потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_6, як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи місцевим судом 08 вересня 2006 року, з'ясуванню причини зміни ними показань, в тому числі про непричетність ОСОБА_2 до вимагання у них коштів ( т. 1, а. с. 88-90, 92-93 ; т. 2, а. с. 154, 155 ).
З врахуванням наведеного, доводи апеляції помічника прокурора Виноградівського району про те, що ОСОБА_2 призначено занадто м'яке покарання підлягають до ретельної перевірки та оцінки під час розгляду справи судом першої інстанції в сукупності зі всіма зібраними по справі доказами, в тому числі з точки зору їх достатності для визнання ОСОБА_2 винним в інкримінованих йому злочинах.
Вищевказана неповнота при дослідженні зібраних по справі доказів перешкодила суду першої інстанції постановити по справі законний та обґрунтований вирок, тому колегія суддів вважає ці порушення вимог кримінально - процесуального закону істотними і такими, що у відповідності до вимог ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування вироку й направлення справи саме на новий судовий розгляд, оскільки для усунення вищевказаної неповноти необхідно виконати значний обсяг дій, спрямованих на її усунення й ця неповнота не може бути усунута з дотриманням специфіки судового розгляду справи апеляційним судом.
Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_2 запобіжний захід щодо нього залишити попередній - підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляцію помічника прокурора Виноградівського району, що приймав участь у розгляді справи задовольнити частково.
Вирок Виноградівського районного суду від 12 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписка про невиїзд.
Головуючий - суддя : Судді: