А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
_________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Вотьканича Ф.А.,
суддів - Стана І.В., Машкаринця М.М.,
за участю прокурора - Сирохман Л.І.,
адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні 01 квітня 2009 року в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Фатєж Курської області РФ, мешканець АДРЕСА_1, українець, гр. України, учень ЗОШ № 1 м. Чоп, судимий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 10 жовтня 2008 року за ст. 185 ч. 3, 186 ч. 1 із застосування ст. 70 КК України на три роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого злочину більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено чотири роки позбавлення волі.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 10 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбуття ним покарання визначено рахувати з 15 вересня 2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 5450 гривень 90 копійок - розмір заподіяної матеріальної шкоди й на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 1338.64 гривні вартість проведених по справі експертних досліджень.
Згідно вироку, ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за вчинені злочини при таких обставинах.
16 лютого 2008 року приблизно о 4-й годині ОСОБА_2 через вікно проник до приміщення кафе «Каштан», що розташоване по вул. Квітова, 23, у м. Чоп й належить приватному підприємцю ОСОБА_5, звідки таємно викрав музичний підсилювач звуку марки «Одісей 100 - У- 021» вартістю 390 гривень, 10 баночок енергетичного напою «Бйорн» на загальну суму 75 гривень, 36 баночок енергетичного напою «Тігер» на загальну суму 234 гривні, три пляшки Мартіні «Тріно» на загальну суму 157 гривень 60 коп., пляшку бальзаму «Кобзар» вартістю 18 гривень, 10 пачок риби до пива «Жовтий полосатик» на загальну суму 35 гривень, 40 пачок цигарок марки «ЛМ» на загальну суму 112 гривень, 10 пачок цигарок марки «Мальборо» на загальну суму 50 гривень, 8 пачок цигарок марки «Парламент» на загальну суму 56 гривень, 5 пачок цигарок марки «Честерфілд» на загальну суму 16 гривень 25 копійок та 5 плиток шоколаду «Корона» на загальну суму 26 гривень, - всього майна на загальну суму 1169 гривень 85 копійок.
30 червня 2008 року приблизно о 16- й годині 30 хвилин ОСОБА_2 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходячись по вул. Заньковецької в м. Ужгороді біля дитячо-виховного закладу «Ластівка» умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, відкрито, без застосування насильства, розподіливши між собою ролі, напали на потерпілу ОСОБА_7. Під час нападу ОСОБА_6 підбіг до потерпілої й вихопив у неї сумочку, в якій знаходилось 3000 гривень, 200 доларів США, які згідно курсу НБУ України відповідали 969 гривням 80 коп., 100 Євро, які згідно курсу НБУ України відповідали 762 гривням 70 коп., мобільний телефон марки «Нокіа- 2626» вартістю 220 гривень, в якому знаходилась сім-картка МТС на рахунку якої було 20 гривень та документи : трудова книжка, пенсійне посвідчення, посвідчення ветерана праці та книжка Ощадбанку видані на ім'я потерпілої. ОСОБА_2 згідно розподілених ролей спостерігав за підходами до місця вчинення злочину, маючи на меті попередити ОСОБА_6 в разі виникнення небезпеки. В зв'язку з вчиненими діями потерпілій ОСОБА_7 заподіяна матеріальна шкода на суму 4972 гривні 50 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує про те, що вину у вчиненні злочинів визнав повністю й розкаюється, що судом йому призначено занадто суворе покарання. Судом не враховані передбачені ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують його покарання, зокрема те, що злочини він учинив у неповнолітньому віці, вину визнав повністю, розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів. Просить вирок змінити та пом'якшити призначене йому покарання. В письмовій заяві ОСОБА_2 просить застосувати до нього вимоги закону України «Про амністію».
Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок - без зміни, пояснення адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3, які підтримали викладені в апеляції доводи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку не має.
Винуватість ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, за які його засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів і така засудженим не оспорюється.
Оскільки засуджений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів визнавав повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним, обмежившись допитом засудженого та потерпілої ОСОБА_4, досліджувати зібрані органом досудового слідства докази. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, встановленні порядку їх дослідження та роз'ясненні, при цьому, ОСОБА_2 прав, судом першої інстанції вимоги ст. 299 КПК України порушені не були. Тому, апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не перевіряються й перевіряються в межах доводів апеляції про пом'якшення засудженому покарання.
Дії засудженого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи апеляції ОСОБА_2 про пом'якшення йому покарання колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, з вироку суду вбачається, що при призначенні ОСОБА_2 покарання судом першої інстанції враховано ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані про його особу : позитивно характеризується за місцем проживання та негативно за місцем навчання й обставини, що пом'якшують його покарання, - в тому числі ті, на які він посилається в апеляції - повне визнання вини у вчинених у неповнолітньому віці злочинах, щире каяття та активне сприяння їх розкриттю.
З врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_2 покарання, а доводи апеляції відхиляє.
Не підлягає до задоволення й клопотання ОСОБА_2 про застосування до нього вимог Закону України від 12 грудня 2008 року «Про амністію», оскільки у відповідності до вимог п. «в» ст. 7 цього закону амністія не розповсюджується на осіб, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого злочину й які відбули менше половини призначеного вироком основного покарання та оскільки ОСОБА_2 відбув менше половини призначеного йому вироком основного покарання.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2008 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни, а подану ним апеляцію - без задоволення.
Головуючий - суддя : Судді: