Ухвала

Іменем України

29 березня 2023 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретареві ОСОБА_4

за участю сторін: прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041650000132 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Дніпропетровську, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.289, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,

та відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який народився у м. Дніпропетровську, з вищою освітою, інвалід III групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для продовження дослідження доказів прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування та на даний час не змінилися. Окрім того, враховуючи, що обвинувачені мають доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому обвинувачуються ОСОБА_7  і ОСОБА_6  та суворості покарання, яке загрожує їм у випадку доведення вини, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику того, що перебуваючи на волі останні можуть незаконно впливати на свідків. Тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_7  і ОСОБА_6  може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а тому продовження тримання під вартою  ОСОБА_7  і ОСОБА_6  є виправданим, оскільки наявний конкретний суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України просив суд не визначати обвинуваченим заставу.

Захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 надав письмові заперечення проти задоволення клопотання, та зауважив, що в матеріалах справи відсутні належні докази винуватості останнього у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, зокрема звертає увагу, що висновки досліджених у судовому засіданні експертиз не підтверджують вину його підзахисного, зокрема згідно висновків судово-медичних експертиз трупа неможливо встановити причину смерті потерпілого.

Стверджує, що тяжкість злочину і покарання не може бути підставою для перебування обвинуваченого під вартою.

Вказує про те, що клопотання прокурора не відповідає положенням ст. 184 КПК України, оскільки не містить короткого викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, відсутні копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також клопотання не містить обґрунтування того, що заявлені прокурором ризики не зменшились, або з`явились нові ризики, які виправдовують його подальше тримання під вартою.

Також залишено поза увагою суду порушення розумного строку тримання під вартою обвинуваченого та відсутність виняткових обставин для його продовження, що суперечить практиці ЕСПЛ.

Посилається на те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст.ст. 184, 199 КПК України, є ідентичним попереднім клопотанням

Вважає, що заявлені ризики є надуманими, оскільки судом за довготривалий час утримання обвинуваченого під вартою не надано доказів незаконного впливу на свідків, перешкоджання судовому розслідуванню, а також здійснення спроб переховування.

Посилався на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у іншому кримінальному провадженні, де судом апеляційної інстанції з обставин недоведеності наявності ризиків було залишено підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Письмово в своєму клопотанні зазначає про те, що судом не взяті до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, стан його здоров`я, який погіршився під час тривалого перебування під вартою, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно.

На його думку прокурор не надав доказів того, що його підзахисний в умовах воєнного стану зможе переховуватися від суду. Просив суд змінити його підзахисному запобіжний захід і негайно звільнити обвинуваченого в залі суду з-під варти.

Захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки доказів наявності ризиків стороною обвинувачення не надано. Просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід відносно його підзахисного.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання захисників, а ОСОБА_6 надав письмову промову зі змісту якої просив колегію суду змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Вислухавши думку учасників судового засідання та обсудивши клопотання прокурора і сторони захисту, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.

Виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що судове провадження з об`єктивних причин не може бути закінчено до спливу строку тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів вважає реальною наявність існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України та є достатніми для продовження кожному обвинуваченому аналогічного запобіжного заходу ще на 60 днів.

Твердження захисника ОСОБА_8 , що обвинувачений ОСОБА_6 майже 2 роки перебуває під вартою не є підставою для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу або скасування запобіжного заходу, оскільки розгляд кримінального провадження триває, встановлено наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України.

Письмові доводи захисника ОСОБА_8 в його запереченнях про те, що ОСОБА_6 був затриманий без попередження та обов`язкової участі захисника, а повідомлення про підозру йому було вручено після спливу 24 годин з моменту його затримання, що свідчить про незаконне його тримання під вартою, не заслуговують на увагу, оскільки підстави законності затримання обвинуваченого були перевірені слідчим суддею під час ухвалення рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості переховування обвинувачених від суду, колегія суддів бере до уваги, що існує достатньо висока ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, можуть вдатися до відповідних дій.

Оскільки відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, два з яких - ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України - є тяжкими, а одне особливо тяжке.

Письмові доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, має певні захворювання, колегія суддів вважає такими, що не зменшує заявлений у кримінальному провадженні ризик, окрім того, матеріали провадження не містять відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_6 за станом здоров`я не може перебувати під вартою.

На думку колегії суддів, враховуючи наведені обставини, а також тяжкість та характер скоєного злочину, застосування альтернативного запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених на даній стадії розгляду, а наведені позитивні характеристики заслуговують на увагу, однак не слугують достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.

У зв`язку з цим клопотання прокурора підлягає задоволенню. З цих підстав колегія суддів залишає поза увагою доводи сторони захисту, які не спростовують і не зменшують ступінь зазначеного судом ризику.

Керуючись ст.ст. 177, 331, 369 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Оголосити перерву у судовому засіданні до 03 квітня 2023 року о 14 годині, резервними днями визначити: 04 квітня 2023 року о 14.00 годині, 10 квітня 2023 року о 14.00 годині, 18 квітня 2023 року о 14.00 годині.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 травня 2023 року включно.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя          ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3