ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 березня 2023 року  м. ОдесаСправа № 916/769/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Степановій О.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 – Тащі М.М.,

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" – Бриленко К.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2022, прийняте суддею Смелянець Г.Є., м. Одеса, повний текст складено 07.11.2022,

у справі №916/769/22

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний"

про визнання протиправними вимог щодо сплати внесків

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", в якому просив визнати протиправними вимоги відповідача щодо обов`язку позивача (власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) по сплаті будь-яких внесків до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" з моменту його реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", у зв`язку з чим у ОСОБА_1 відсутній обов`язок сплачувати на користь відповідача будь-які внески.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 10.05.2022 відкрито провадження у справі №916/769/22.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2022 у справі №916/769/22 (суддя Смелянець Г.Є.) у задоволенні позову відмовлено; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн покладено на ОСОБА_1 .

Судове рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог, оскільки житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , в якому розташована належна позивачу на праві власності квартира АДРЕСА_3 , було передано на баланс відповідача як частину єдиного житлового комплексу, в якому вже було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2022 у справі №916/769/22 та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" було створене та зареєстроване для захисту прав та інтересів співвласників квартир за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим власники квартир за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_4 , у тому числі позивач, не мають жодного відношення до відповідача, тим більше, що, за твердженням апелянта, вказані будинки не становлять єдиний житловий комплекс. Водночас скаржник зауважує, що ним до місцевого господарського суду було подано докази стосовно тих обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, у той час як відповідач не підтвердив свої заперечення, викладені представником останнього в усній формі у судових засіданнях, жодними доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 13.01.2023 (вх.№1901/22/Д4 від 16.01.2023) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2022 у справі №916/769/22 – без змін. Зокрема, відповідач зазначає про те, що доводи апелянта не підтверджуються жодними доказами та не ґрунтуються на приписах законодавства.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 26.12.2022 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 12.01.2023 справу №916/769/22 призначено до розгляду на 22.02.2023 о 10:00.

Між тим, з огляду на оголошення повітряної тривоги, судове засідання у справі №916/769/22, призначене 22.02.2023 о 10:00, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2022 у справі №916/769/22 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також призначено розгляд даної справи на 22.03.2023 об 11:30.

У судовому засіданні 22.03.2023 представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" висловив заперечення проти її задоволення.

15.02.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли письмові доповнення ОСОБА_1 до апеляційної скарги б/н та б/д (вх.№1901/22/Д5 від 15.02.2023).

В силу частини першої статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що доповнення до апеляційної скарги б/н та б/д (вх.№1901/22/Д5 від 15.02.2023) скаржником подано поза межами встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а також те, що ОСОБА_1 не порушував питання про поновлення або продовження вказаного процесуального строку, колегія суддів дійшла висновку про залишення вищенаведених доповнень до апеляційної скарги без розгляду, про що у судовому засіданні 22.03.2023 постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Крім того, у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу б/н від 13.01.2023 (вх.№1901/22/Д4 від 16.01.2023) Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" було заявлено клопотання про залучення доказів, доданих до цього відзиву.

В силу частин другої, третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2022 у справі №916/769/22 повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити, тим більше, що відповідач не надав жодного доказу і не навів переконливих аргументів на підтвердження існування обставин, які заважали йому надати відповідні докази, додані до відзиву на апеляційну скаргу, під час розгляду даної справи місцевим господарським судом.

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд у судовому засіданні 22.03.2023 шляхом постановлення протокольної ухвали відмовив у задоволенні клопотання Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" про залучення доказів, викладеного у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу б/н від 13.01.2023 (вх.№1901/22/Д4 від 16.01.2023).

З аналогічних підстав колегією суддів шляхом постановлення протокольної ухвали було відмовлено і у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення додаткових доказів б/н та б/д (вх.№1901/22/Д6 від 22.03.2023), поданого представником скаржника безпосередньо у судовому засіданні 22.03.2023. При цьому додатково апеляційним господарським судом було враховано, що одним із доказів, які апелянт просив долучити у вищенаведеному клопотанні, є копія листа Департаменту архівної справи та діловодства №323-11.1-34 від 08.03.2023, між тим відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення місцевим господарським судом виключає можливість прийняття таких додаткових доказів судом апеляційної інстанції (аналогічна правова позиція є сталою та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 25.04.2018 у справі №911/3250/16 та від 06.02.2019 у справі №916/3130/17.).

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

08.08.2003 відбулись установчі збори власників квартир і нежилих приміщень будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням зазначених установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 08.08.2003, вирішено:

-створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 та ухвалити його назву – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний";

-затвердити статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" у запропонованій редакції;

-обрати правління та ревізора у запропонованому складі (правління у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а ревізором – ОСОБА_6 );

-встановити розмір вступного внеску в сумі 20 грн;

-доручити ОСОБА_2 подати до Виконавчого комітету Одеської міської ради всі необхідні документи для державної реєстрації об`єднання.

23.10.2003 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 08.08.2003 (далі – статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний"), дане об`єднання створюється на підставі Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Цивільного, Житлового та Земельного кодексів України, інших нормативно-правових актів України. Власники квартир, жилих і нежилих приміщень, зобов`язані виконувати вимоги статуту об`єднання, який розробляється на підставі вищезгаданих законів і затверджується рішенням установчих зборів членів об`єднання. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією і створено власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання та використання неподільного і загального майна за кошти членів об`єднання, за рахунок пасивних та інших доходів, фінансової допомоги, добровільних внесків, отриманих і використаних об`єднанням відповідно до мети його діяльності. Об`єднання набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Згідно з пунктами 1.9, 1.10 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" місцезнаходження об`єднання та його юридична адреса: Україна, 65059, м. Одеса, пров. Хвойний, 8.

В силу підпунктів 6.2.1, 6.2.3 пункту 6.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" член об`єднання зобов`язаний виконувати вимоги статуту об`єднання, рішення загальних зборів та правління об`єднання, а також своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок об`єднання у розмірі, встановленому загальними зборами та правлінням об`єднання з урахуванням реальних витрат. Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у члена об`єднання з моменту придбання ним права власності на квартиру, жиле або нежиле приміщення.

Підпунктом 7.1.3 пункту 7.1 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" передбачено, що об`єднання має право шляхом скликання загальних зборів встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Органами управління об`єднання є загальні збори членів об`єднання і правління об`єднання. У разі створення асоціації з рішення загальних зборів частина повноважень з управління об`єднання може бути передана асоціації. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори членів об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання належить, зокрема, визначення розмірів внесків та платежів членів об`єднання (пункти 9.1, 9.2, підпункт 9.10.5 пункту 9.10 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний").

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №1204 від 01.11.2007 "Про передачу жилих будинків, як частини єдиного житлового комплексу, на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" вирішено доручити Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради передати з балансу за актом приймання-передачі жилі будинки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , як частину єдиного житлового комплексу, на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6 , про що свідчить свідоцтво на право власності від 28.04.2004, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради та зареєстроване і записане у реєстрову книгу за №3369.

03.06.2021 відповідачем оформлено претензію б/н, в якій ОСОБА_1 повідомлено про наявність у нього, як у співвласника, заборгованості по внескам до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", у зв`язку з чим заявлено до позивача вимогу щодо сплатити заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території в повному обсязі в строк до 10.06.2021.

14.06.2021 представником ОСОБА_1 складено адресований відповідачу адвокатський запит №14-06/2021 стосовно надання детального розрахунку заборгованості позивача та копій документів, що підтверджують наявну заборгованість; належним чином завірених копій документів, що визначають розмір внесків на утримання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" з моменту його держаної реєстрації; копій статутних документів та установчих документів, на підставі яких була проведена державна реєстрація вказаного об`єднання, а також копії документу, що підтверджує створення об`єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, а саме: за адресою: АДРЕСА_4 .

21.09.2021 представник позивача звернувся до Відділу державних реєстраторів Юридичного департаменту Одеської міської ради з адвокатським запитом №07-09/2021, в якому просив надати належним чином завірені копії статутних документів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний"; протоколу установчих зборів, на підставі якого була проведена державна реєстрація вказаного об`єднання, та протоколу загальних зборів, на підставі якого була проведена державна реєстрація змін до статутних документів даної юридичної особи.

В подальшому в адресованому Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради адвокатському запиті №08-10/2021 від 08.10.2021 представник ОСОБА_1 просив надати належним чином завірену копію акту приймання-передачі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №1204 від 01.11.2007, а також копію інвестиційного договору №2х7 від 01.07.2003 (адреса: АДРЕСА_7 ).

Управління капітального будівництва Одеської міської ради за результатами опрацювання вищенаведеного адвокатського запиту листом №02-04/2329 від 13.10.2021 повідомило, що за давністю років у даному управлінні відсутні документи з будівництва житлових будинків за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , у тому числі акт приймання-передачі зазначених жилих будинків на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", а також інвестиційний договір №2х7 від01.07.2003 щодо адреси: АДРЕСА_1 .

У матеріалах справи також містяться копії адресованої голові Ради адвокатів Одеської області заяви представника ОСОБА_1 №262/0/7-21 від 19.08.2021 щодо притягнення до адміністративної відповідальності голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний"; договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води б/н від 30.10.2015, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодом-3"; типового договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії б/н від 01.06.2020, укладеного між позивачем та Обслуговуючим кооперативом "Хвойний"; ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2022 у справі №521/16810/21, якою закрито провадження у вказаній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" про визнання незаконними вимог щодо сплати внесків.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання протиправними вимог відповідача щодо обов`язку позивача по сплаті будь-яких внесків до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" з моменту його реєстрації.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на недоведеність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеним висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин з передачі будинку за адресою: АДРЕСА_2 на баланс відповідача; далі – Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку") встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Житловий комплекс – єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об`єднання.

Як зазначалося вище, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в якому розташована належна позивачу квартира, було передано на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", створеного власниками квартир і нежилих приміщень будинку за адресою: м. Одеса, пров. Хвойний, 8, в якості частини єдиного житлового комплексу на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №1204 від 01.11.2007.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №1204 від 01.11.2007 "Про передачу жилих будинків, як частини єдиного житлового комплексу, на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" було визнано недійсним, нечинним, незаконним, протиправним або було скасовано, відтак вказане рішення породжує правові наслідки і має обов`язковий характер для суб`єктів спірних правовідносин. Докази, які б свідчили про те, що вищенаведене рішення не було реалізовано (виконано) шляхом передачі будинку за адресою: АДРЕСА_2 на баланс відповідача за відповідним актом приймання-передачі у матеріалах справи відсутні.

Поданий позивачем до місцевого господарського суду лист Управління капітального будівництва Одеської міської ради №02-04/2329 від 13.10.2021 жодним чином не свідчить про те, що відповідний акт приймання-передачі зазначеного житлового будинку на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" не підписувався (не існував), а лише підтверджує відсутність у даного управління цього акту за давністю років, при цьому апелянтом не наведеної жодної норми права, на підставі якої вищенаведене управління було б зобов`язане постійно зберігати такий акт приймання-передачі.

Крім того, відсутні у матеріалах справи також і жодні докази, які б спростовували підтверджену змістом рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №1204 від 01.11.2007 "Про передачу жилих будинків, як частини єдиного житлового комплексу, на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" обставину належності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (в якому розміщена належна ОСОБА_1 на праві власності квартира) до складу єдиного житлового комплексу з будинком за адресою: АДРЕСА_2 (в якому вже було створено об`єднання відповідача).

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності доводів позивача про те, що співвласники квартир та нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2 , у тому числі і сам ОСОБА_1 , не мають жодного відношення до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний".

При цьому доводи скаржника про те, що він не є членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" взагалі ґрунтуються не неправильному тлумаченні ним норм чинного законодавства, оскільки поняття "членства" в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку було скасовано ще у 2015 році у зв`язку з прийняттям Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". За таких обставин, на теперішній час відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" наявність у особи зареєстрованого права власності на жиле або нежиле приміщення у багатоквартирному будинку автоматично наділяє таку особу статусом співвласника багатоквартирного будинку, не вимагаючи від такої особи будь-яких інших додаткових дій.

Посилання апелянта на те, що у статуті Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" в якості місцезнаходження та юридичної адреси даного об`єднання зазначено: АДРЕСА_2 , але водночас не вказано адресу житлового будинку, в якому розташована квартира позивача, а саме: АДРЕСА_2 , апеляційним господарським судом оцінюються критично, оскільки ні на момент створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний", ні на момент прийняття рішення про передачу жилих будинків на баланс відповідача законодавством не було встановлено вимог щодо необхідності зазначення у статуті адрес будинків, співвласники яких вважалися членами відповідного об`єднання.

Щодо відповідності статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" вимогам законодавства, яке є чинним станом на момент вирішення даного спору, то, як обґрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, позивачем не було надано ні статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хвойний" у будь-якій іншій редакції (крім редакції, затвердженої рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 08.08.2003), ні заяви про витребування доказів в порядку, передбаченому приписами статті 81 Господарського процесуального кодексу України, між тим в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги недоведеність позовних вимог, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Поряд з цим, твердження відповідача про обрання ОСОБА_1 у цій справі неефективного способу захисту судом апеляційної інстанції оцінюються критично, адже задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності, тобто відповідне судове рішення має забезпечити, щоб обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх, а тому такий спосіб захисту є виключно превентивним. Водночас застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 26.10.2022 у справі №916/769/22 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2022 у справі №916/769/22 – без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.03.2023.

Головуючий суддя                                                                      С.В. Таран

Суддя                                                                                          К.В. Богатир

Суддя                                                                                          Л.В. Поліщук