А П Е Л Я Ц І Й Н И Й   С У Д

    З А К А Р П А Т С Ь К О Ї   О Б Л А С Т І

_________________________________________________________________________________

У  Х  В  А  Л  А

      І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

Апеляційний суд  Закарпатської області в складі :

головуючого - судді - Гошовського Г.М.,

суддів - Стана І.В., Мишинчук  Н. С.,

за участю прокурора - Ісака В.М.  та скаржника  ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  05 березня 2009 року в м. Ужгороді матеріали за апеляцією, яку подала ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В  :

постановою  судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Ужгородського МВ ГУМВС України в Закарпатській області ( слідчого, тут і далі ) від 18 червня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч. 1  ст. 396  КК України.

Як вбачається з матеріалів за скаргою, 06 жовтня 2008 року до Ужгородського міськрайонного  суду  в порядку ст. 236-2 КПК України звернулась ОСОБА_1 зі скаргою, в якій вказує про те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за відсутністю в її діях складу  злочину є незаконною. Вказує про те, що, згідно матеріалів кримінальної справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 7 - й годині 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ - 2103» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 порушив  правила дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на ОСОБА_4. Після скоєння наїзду ОСОБА_3 діючи сумісно з ОСОБА_2 не надали ОСОБА_4 медичну допомогу, не доставили її в лікарню, а з місця події перевезли в інше місце  на автозаправну станцію ( АЗС ), де покинули. Після виявлення о 9-й годині 30 хвилин на АЗС ОСОБА_4 була доставлена в лікарню, де вона померла внаслідок зовнішньої та внутрішньої крововтрати та шоку. Вказане на переконання скаржниці свідчить про те, що ОСОБА_2 діяла з наміром приховати злочин - шляхово-транспортну пригоду, а також залишила потерпілу ОСОБА_4 в небезпеці. З врахуванням наведеного, постанову слідчого вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з вимогами закону. В поданому разом зі скаргою письмовому клопотанні  ОСОБА_1 вказує про те, що постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи не отримувала, а внаслідок неналежного надання їй адвокатських послуг представником ОСОБА_5 своєчасно її не оскаржила. Просила поновити строк на оскарження постанови, скасувати її та винести рішення про перекваліфікацію діянь ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 27 ч. 1, 5, 135 ч. 1, 396 ч. 1 КК України.

У постанові суду вказується про те, що слідчим при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 виконані вимоги ст. 99 КПК України, що ОСОБА_1 пропустила строк на оскарження постанови слідчого. Тому, подана нею  скарга  залишена без задоволення.

В апеляції ОСОБА_1 вказує про те, що постанова суду є незаконною. Покликається на те, що судом скарга розглянута в її відсутності, що про час та місце розгляду скарги належним чином не була повідомлена. Судом не дана оцінка поданим нею клопотанням про поновлення пропущеного нею строку на оскарження постанови слідчого. Просить постанову скасувати, а матеріали за скаргою направити на новий судовий розгляд до цього ж суду.

Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції,  пояснення  ОСОБА_1, яка  підтримала  доводи апеляції, прокурора, який вважав постанову місцевого суду законною та     обґрунтованою, перевіривши матеріали  справи, колегія   суддів  вважає, що постанова суду   підлягає  до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд з таких  підстав.    

Так, у відповідності до ст. 236 - 1 КПК України  скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

Всупереч вимог вищевказаної норми закону до матеріалів кримінальної справи не приєднані дані про те, що слідчим  ОСОБА_1 надсилалась копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України й про те, що вона її отримала, а також про те, що ОСОБА_1 повідомлялась про прийняту постанову. В матеріалах справи відсутні дані про те, що прокурором ОСОБА_1 повідомлялась про відмову в скасуванні постанови слідчого.

Окрім цього, в матеріалах за скаргою відсутні дані про те, що Ужгородським МВ ГУМВ України в Закарпатській області суду надавались матеріали на підставі яких слідчим було прийняте рішення. Тому, висновки суду про виконання слідчим вимог ст. 99 КПК України є передчасними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Вищевказане свідчить про те, що висновки суду першої інстанції про виконання слідчим вимог ст. 99 КПК України й про пропуск ОСОБА_1  строку на подачу до суду скарги не ґрунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються з вимогами закону, тому постанова Ужгородського міськрайонного суду підлягає до скасування, а матеріали направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись  ст. ст.  365, 366   КПК України, апеляційний  суд, -

                                                        У  Х  В  А  Л  И  В :

апеляцію, яку подала  ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого СВ Ужгородського МВ ГУМВС України в Закарпатській області від 18 червня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України скасувати, а матеріали за скаргою направити на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі.

Головуючий - суддя :             Судді :