Справа № 2-602/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Радченко С.В.

при секретарі Глушковій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі справу за позовом ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Бериславського району; третя особа: Бериславська районна державна адміністрація, про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Високівської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай), посилаючись на те, що з 18.10.1966 року він працював у радгоспі „Україна", Бериславського району. З 1975 по 1986 роки він працював у Бериславському районному об"єднанні „Сільгосптехніка", однак проживав у с.Високе та обслуговував виключно радгосп „Україна", який в 90-х роках реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємства „Україна". На час розпаювання земель, належних КСП „Україна", до списку працівників колективного підприємства, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, його внесено не було і право на земельний пай члена КСП він не отримав. Вважає, що має право на земельну частку (пай) члена КСП відповідно до Указу Президента України №720 від 08.08.1995 року, оскільки на час розпаювання земель він був пенсіонером, що раніше працював у КСП. У 2009 році він звернувся до Бериславської РДА про виділення паю, однак у виділенні земельної ділянки йому відмовили та рекомендували звернутися до суду. Просить зобов'язати Високівську сільську раду та Бериславську РДА виділити йому земельну ділянку в розмірах земельної частки (паю) членів КСП із земель резервного фонду територіальної громади.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Голова Високівської сільської ради ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що позивач не був членом КСП „Україна" на момент розпайовки землі і не увійшов у список громадян, які мають право на середню частку (пай).

Представник Бериславської районної державної адміністрації ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та дав пояснення, аналогічні з головою сільської ради. Просив застосувати позовну давність та з цих підстав відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає позов не підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в радгоспі „Україна", Бериславського району слюсарем центрального току на період збору врожаю з 07.07.1987 року по 02.11.1987 року та був звільнений за власним бажанням, що підтверджується довідкою директора радгоспу „Україна" (а.с. 11) та записами в трудовій книжці позивача (а.с.6-8).

В силу пункту другого Указу Президента України №720 від 08.08.1995 року „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарське підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 на момент паювання земель не являвся членом КСП, оскільки звільнився з підприємства за власним бажанням і на пенсію пішов, працюючи в іншій організації, суд вважає, що він правомірно не був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) і на даний момент у нього таке право не виникло.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Слід вважати, що ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права на земельний пай з моменту оприлюднення списків членів КСП „Україна", тобто з 28.08.1996 року, і на протязі трьох років він міг звернутися з позовом про визнання права на земельну частку (пай).

З даним позовом ОСОБА_4 звернувся до суду 26.05.2010 року (а.с.З), тобто після спливу терміну позовної давності.

Відповідно до ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поважних причин пропущення позовної давності позивачем судом не встановлено.

На підставі ч.4 ст.267 ЦК України, та керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Бериславського району; третя особа: Бериславська районна державна адміністрація, про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бериславський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В. Радченко