Справа №2-641/2010

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Радченко С.В.

при секретарі Лященко В.В.

за участю: прокурора Ващенко О.Д.

представника служби

у справах дітей ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав: третя особа: служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення її батьківських прав відносно спільного сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що в шлюбі з відповідачкою він знаходився з 19.01.2002 року по 01.06.2010 року. З 2008 року ОСОБА_4 батьківського піклування щодо дитини не виявляє, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, веде аморальний спосіб життя. Рішенням виконавчого комітету Бериславської міської ради №127 від 30.11.2009 року припинено піклування ОСОБА_4 над племінницею ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вважає, що зазначені ним обставини є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та пояснив, що протягом тривалого часу він їздив на заробітки до міста Київ і за цей час його дружина стала приводити в їх будинок іншого чоловіка. В січні 2010 року він раптово приїхав додому та застав дружину з іншим чоловіком за розлиттям спиртних напоїв у своєму будинку. Цього ж дня він випроводив відповідачку з дому і з того часу вона проживає окремо. Вважає, що вона вела себе аморально по відношенню до виховання дитини, хоче позбавити її впливу на сина. 16.03.2010 року суд виніс рішення про визначення місця проживання дитини з ним, і відповідачка не надає ніякої допомоги на утримання дитини.

Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що всі звинувачення відповідача є безпідставними. Він вигнав її з дому в січні 2010 року та вона була змушена виїхати до ОСОБА_7 без засобів існування. Про рішення суду, яким було розірвано її шлюб з позивачем та визначено місце проживання дитини вона не знала. Дитину любить і ні в якому разу не бажає, щоб її позбавили батьківських прав, оскільки вона не ухиляється від виховання дитини та виконання своїх материнських обов'язків, але позивач чинить перепони в її спілкуванні з дитиною. Не заперечуючи ту обставину, що у неї дійсно був інший чоловік, вважає, що вона належним чином виховувала свого сина.

Орган опіки та піклування Бериславської районної державної адміністрації надав суду письмовий висновок у даній справі, відповідно до якого вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно сина ОСОБА_8 (а.с.24). Представник органу опіки та піклування ОСОБА_1 суду пояснила, що висновок ґрунтується на тій обставині, що відповідачка в січні 2010 року залишила дитину та більше півроку не займається її вихованням, не має постійного місця проживання.

Прокурор у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, оскільки висновки про ухилення матері від виховання свого сипа є передчасними. Позивачем не надано доказів про ухилення відповідачки від виконання своїх материнських обов'язків.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вважає позов не підлягаючим задоволенню із наступних підстав.

В силу ст. 164 Сімейного Кодексу України, батьки або один із них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дітей. Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці. Батьківські права не можуть здійснюватися в суперечності з інтересами дітей.

В судовому засіданні позивачем не було надано доказів, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання їх сина ОСОБА_5.

Слід зауважити, що позивач та представник органу опіки і піклування неправильно розуміють суть спірних правовідносин, які склалися між сторонами по справі. У своїх поясненнях вони приводять докази виключно доцільності розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з ОСОБА_3, а не з відповідачкою, тоді як це питання вже вирішено судом при розгляді позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу (а.с.22).

Незважаючи на фактичне вирішення даного спору, позивач послідовно доводить до суду встановлені ним факти подружньої зради зі сторони відповідачки, і помилково вважає їх доказами ухилення ОСОБА_4 від виховання дитини.

Суд вважає, що дії відповідачки, пов'язані з переїздом в іншу місцевість, тимчасове припинення спілкування з дитиною були обумовлені певними обставинами, які значною мірою знижують її ступінь вини і повинні були взяті до уваги органом опіки та піклування при складанні висновку. Встановлення факту подружньої зради не може свідчити про ухилення від обов'язку від виховання дитини. Судом було встановлено, що до січня 2010 року ОСОБА_4 належним чином піклувалася про свого сина. За час знаходження батька на заробітках дитина фактично була на утриманні відповідачки і будь-яких скарг на її поведінку до органу опіки та піклування не надходило.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що проживає з сім'єю ОСОБА_4 по сусідству і не може нічого поганого повідомити про виконання материнських обов'язків відносно свого сина зі сторони ОСОБА_4, окрім того, що в неї був коханець.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою впливу на батьків, які ухиляються від виконання своїх обов'язків, і на думку суду, за обставин які склалися між сторонами, прийняття такого рішення буде передчасним і невиваженим, оскільки позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом, обравши таким чином спосіб усунути матір від виховання дитини, що є неприпустимим.

Керуючись ст.ст.164-166 СК України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бериславський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В. Радченко