Справа № 22ц - 616 -2008 року                               Головуючий у 1-й інстанції Пісоцький О.М.

Категорія 23                                                             Доповідач н апеляційного суду Лисенко П.П.

УХВАЛА

іменем України

31 березня 2008 року.                                                                         м.Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів Данилової О.О. та Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання Варміш О.С., у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1, переглянула рішення місцевого Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2008 року, ухвалену в цивільній справі за її ж позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» (далі -ТОВ «Агрофірма «Вісла») про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у судове засідання, перевіривши в межах оскарження докази,

ВСТАНОВИЛА:

14 вересня 2007 року ОСОБА_1. пред'явила позов до ТОВ «Агрофірма «Вісла» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та вилучення земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

На обгрунтування вимог зазначала, що в 2005 р. уклала з відповідачем строковий договір оренди належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 7,18 гектари, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району.

Посилаючись на те, що на договорі оренди землі та на актах приймання -передачі об'єкту оренди й визначення меж земельної ділянки в натурі не зазначено дату їх складання; що їй не вручені план або схему земельної ділянки і кадастровий план з відображенням обмежень та встановлених земельних сервітутів, просила позов задовольнити.

В подальшому вона змінила свої вимоги, посилаючись на невиконання відповідачем п. 43 договору та наявність заборгованості по орендній платі в сумі 116 гривень 23 копійки, просила розірвати договір оренди земельної ділянки й стягнути зазначену суму заборгованості.

Рішенням місцевого Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2008 р. у позові відмовлено.

ОСОБА_1. подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати й ухвалити нове, яким розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути заборгованість по орендній платі, посилаючись на невірну оцінку судом доказів по справі, неповне встановлення дійсних обставин спору та невідповідність висновків суду вимогам закону.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 29 грудня 2001 р. Новоселівською сільською радою Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_1. є власником земельної ділянки площею 7,18 га (а.с-8). В 2005 році вона уклала з ТОВ «Агрофірма «Вісла» договір оренди земельної ділянки, за яким передала в оренду тому належну їй земельну ділянку на 10 років. 29 травня 2006 року цей договір було зареєстровано в Миколаївській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Відповідно до умов договору відповідач щороку до 31 грудня зобов'язувався сплачувати позивачці орендну плату в розмірі 946 гривень 33 копійки, але свого слова не дотримав. За 2006 рік він сплатив позивачці, після відрахування 13 % податку з доходів, 852 гривні 03 копійки , а за 2007 рік - 832 гривні 44 копійки. (а.с -35-36).

У відповідності до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) отримуваний позивачем дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає оподаткуванню. Згідно підпункту 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, підпункту 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону на орендаря покладено обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, за рахунок орендодавця використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

За таких обставин та з урахуванням положень зазначеного Закону суд обгрунтовано вважав, що відповідачем зобов'язання щодо виплати орендної плати виконуються належним чином й заборгованість по орендній платі відсутня.

Також суд дійшов правильного висновку, що посилання позивачки на невиконання відповідачем вимог п. 43 договору є безпідставними, оскільки виконання зазначених в цьому пункті умов не віднесено до обов'язків орендаря.

Таким чином, відсутні передбачені ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» підстави для розірвання договору, а тому суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, доводи позивачки в апеляційній скарзі про наявність заборгованості по орендній платі є безпідставними.

Колегія суддів не може погодитись й з посиланнями в апеляційній скарзі на укладення договору шляхом обману, на невірність грошової оцінки земельної ділянки, відсутність дати підписання договору та інші обставини, які, на думку позивача, свідчать про недійсність договору, оскільки зазначені обставини не були предметом судового розгляду, й більше того, навіть за їх доведеності - не тягнуть за собою розірвання договору.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення місцевого Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.