номер провадження справи  24/171/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023                                                                                                    Справа №  908/2658/22

м.Запоріжжя Запорізької області   

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/2658/22

за позовом: Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (проспект Героїв Харкова (колишній Московський) буд. 10/12, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 14078902)

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964),

про стягнення 946022,35 грн.

за участю представників:

від позивача: Барчук А.В., адвокат, ордер серія АХ № 1115770 від 27.01.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у сумі 945022,35 грн за договором на виконання робіт № 11025/21/19-121-08-21-10680 від 15.09.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на виконання робіт № 11025/21/19-121-08-21-10680 від 15.09.2021 щодо сплати вартості виконаних проектних робіт у визначений договором строк, внаслідок чого сума основного боргу становить 946022,35 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, просить позов задовольнити.

Ухвалою Господарського  суду Запорізької області від 26.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2658/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/171/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 16.01.2023 об 11 год. 50 хв.

Ухвалою суду від 16.01.2023 відкладено розгляд справи на 13.02.2023 о 11 год. 20 хв., яке ухвалою суду від 10.02.2023 перенесено на 06.03.2023.

10.01.2023 засобами електронного зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечив та вказав зокрема, що податкова накладна, надана позивачем в якості документального доказу, не містить позначення одиниці вимірювання послуги, відповідно до вимог класифікатора ДК 011-96, а відтак, позивач не виконав належним чином зобов`язання, передбачені п. 5.10 Договору щодо належного оформлення податкової накладної. До Договору не вносились зміни щодо строків і порядку оплати виконаних робіт (як вартості самих робіт, так і ПДВ на вартість виконаних робіт). Для оплати вартості всіх робіт, зазначених в п. 1.1 договору, має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, її належне оформлення та надання Замовнику. Таким чином, твердження позивача щодо настання строку виконаних робіт в частині сплати суми ПДВ є безпідставними. Зобов`язання відповідача щодо сплати суми в розмірі ПДВ має настати виключно за умов належного оформлення, реєстрації та надання Замовнику податкової накладної. Обов`язок щодо надання податкової накладної Замовнику лежить на Підряднику безпосередньо. Отже, позивач, неправильно визначивши строки оплати виконаних робіт, дійшов неправильного висновку про порушення ВП ЗАЕС господарського зобов`язання з оплати суми ПДВ в розмірі 154172,48 грн. Жодних доказів щодо надання Підрядником та отримання Замовником податкових накладних Позивач суду не надав. Також відповідач зазначає, що Акт №1 здачі-приймання виконаних робіт від 18.07.2022 не місті обов`язкових реквізитів, передбачених для первинного документу, а саме: обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. Також, в порушення п.п. 5.6, 5.7 договору, позивач не надав Замовникові чотири примірники «Акта здачі-приймання виконаних робіт», тим самим позбавив обов`язку та фактичної можливості Замовника здійснити бухгалтерську операцію щодо сплати вартості виконаних робіт та не підтвердив факт виконання господарської операції у вигляді надання послуги. Просить суд в позові відмовити.

02.02.2023 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи до припинення дії режиму воєнного стану та де окупації ВП «Запорізька АЕС», з метою забезпечення прав ДП «НАЕК «Енергоатом» на участь у судовому засідання з розгляду даної справи.

Аналогічні клопотання відповідачем подано 06.02.2023 та 03.03.2023.

03.02.2023 позивачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив, яке мотивовано тим, що 30.01.2023 повноважному представнику позивача було наданодоступ до електронної справи у системі «Електронний суд». Після надання такого доступу стало відомо, що відповідач надав відзив на позовну заяву із викладенням своїх заперечень. До цього відповідний відзив на адресу позивача не надходив ані у паперовому вигляді, ані в електронному вигляді. Позивач має намір скористатися правом на подання відповіді на відзив та викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Також позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

14.02.2023 позивачем подана суду відповідь на відзив, у якій викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Відповідно до вимог статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Позивачем через систему «Електронний суд» було подано заяву про продовження строку для подання відповіді на відзив.

Відповідь на відзив прийнята судом та врахована під час ухвалення рішення по справі.

16.02.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем надані суду заперечення на відповідь на відзив, яких останній просить суд залишити поза увагою доводи позивача та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 06.03.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позову заяву. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до припинення дії режиму воєнного стану та деокупації ВП «Запорізька АЕС», з метою забезпечення прав ДП «НАЕК «Енергоатом» на участь у судовому засідання з розгляду даної справи виходячи з такого.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Принцип рівності в процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справи в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву, в якому сформовано правову позицію відповідача стосовно заявлених вимог, заперечення на відповідь на відзив. Явка представників обов`язковою судом не визнавалася. Відповідач у відзиві повідомляє про створення тимчасової адміністрації ВП ЗАЕС із розміщенням у місті Києві. Відтак, судом вжито усіх заходів для представлення відповідача в судовому провадженні.

Судом враховано, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представника відповідача.

В засіданні 06.03.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд

УСТАНОВИВ:

15.09.2021 між Акціонерним товариством «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» (далі - Позивач, Підрядник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі головного інженера (першого заступника генерального директора) відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (далі - Відповідач, Замовник) було укладено договір № 11025/21/19-121-08-21-10680 на виконання робіт.

Відповідно до умов п. 1.1. укладеного договору Замовник доручив та зобов`язався оплатити, а Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконання проектних робіт: «Реконструкція. Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок № 6. Реакторне відділення. Турбінне відділення. Впровадження системи «промислового» телебачення для пожежо/вибухонебезпечних та не обслуговуваних приміщень. Розробка проектно - кошторисної документації.

Згідно п. 2.1 договору вартість робіт за цим договором зазначається в Протоколі узгодження договірної ціни (невід`ємний додаток №2 до договору) і визначена на підставі Договірної ціни (невід`ємний додаток №4 до договору), складає: 770 862,39 грн. (сімсот сімдесят тисяч вісімсот шістдесят дві грн. 39 коп.). Крім того, ПДВ: 154 172,48 грн. Усього з урахуванням ПДВ: 925 034,87 грн. (дев`ятсот двадцять п`ять тисяч тридцять чотири грн. 87 коп.).

За змістом пункту 2.2 договору вартість договору являється динамічною та може уточнюватися у ході виконання проектних робіт шляхом оформлення додаткової угоди.

Додатковою угодою № 2 від 03.02.2022 до договору № 11025/21/19-121-08-21-10680 від 15.09.2021 пункт 2.1 договору було викладено у новій редакції та визначена вартість робіт за договором з ПДВ у розмірі 946 022 (дев`ятсот сорок шість тисяч двадцять дві) грн. 35 коп.

У зв`язку із зміною вартості робіт за договором між сторонами було підписано протокол узгодження договірної ціни у новій редакції (додаток № 2 до додаткової угоди № 2).

Згідно пункту 2.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт на підставі Акта здачі - приймання виконаних робіт, підписаних обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт. Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках та порядку.

Укладеними додатковими угодами до договору не вносилися зміни щодо порядку оплати виконаних робіт.

18.07.2022 між сторонами підписано Акт № 1 здачі - приймання виконаних робіт до договору № 11025/21/19-121-08-21-10680 від 15.09.2021.

Відповідно до вказаного Акту робота виконана за етапами № 1, № 2 та здана, виконана робота задовольняє умовам договору, технічним вимогам та належним чином оформлена.

Вартість виконаних робіт по акту № 1 разом із ПДВ складає 946 022 (дев`ятсот сорок шість тисяч двадцять дві) грн. 35 коп.

За змістом статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Акт № 1 за договором між сторонами підписано 18.07.2022, таким чином починаючи з 19.07.2022 для відповідача розпочався строк для виконання грошового зобов`язання по сплаті відповідного акту.

Умовами договору передбачено строк виконання грошового зобов`язання - 60 календарних днів, який сплив 16.09.2022.

Таким чином, Підрядник на виконання зобов`язань за договором № 11025/21/19-121-08-21-10680 від 15.09.2021 виконав взяті на себе зобов`язання, а Замовник в порушення умов договору, виконані роботи не оплатив, внаслідок чого, заборгованість перед позивачем становить 946 022, 35 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати виконаних робіт стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами договору вбачається, що договір на виконання робіт №11025/21/19-121-08-21-10680 від 15.09.2021за своєю правовою природою є договором підряду.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.

Відповідно до приписів ч. ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 843 Цивільного кодексу України    у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 6.5 договору Замовник має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору у випадку відсутності реєстрації у ЄРПН електронної податкової накладної у строк, встановлений Податковим кодексом України. Разом із тим, правові підстави для розмежування Замовником строку оплати вартості виконаних робіт без ПДВ та сплати суми ПДВ, відсутні.

В розділі 2 договору визначено вартість робіт та порядок оплати.

Так, відповідно до п. 2.1 договору (із урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2) вартість договору складає: 788 351, 96 грн., крім того ПДВ -157670, 39 грн., разом 946 022, 35 грн. Отже, до вартості робіт включений ПДВ.

Таким чином, встановлений у п. 2.3 договору строк оплати за роботи (60 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості виконаних робіт, у тому числі ПДВ.

Крім того, позивачем оформлено податкову накладну № 1 від 18.07.2022 та зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах строків, встановлених ПКУ, а саме 29.07.2022, номер реєстрації у ЄРПН 9144037016.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплату робіт, виконаних за актом № 1 на суму разом із ПДВ - 946022,35 грн, не здійснив.

Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за виконані роботи за договором на виконання робіт №11025/21/19-121-08-21-10680 від 15.09.2021.

Відповідач безпідставно розділяє в часі строк оплати вартості робіт без ПДВ та строк оплати самого ПДВ, оскільки вартість робіт є єдиною і включає в себе ПДВ, що повинно бути сплачене одночасно зі сплатою самих робіт.

Слід зазначити, що пункт 2.3 договору визначає конкретний строк оплати виконаних робіт: протягом 60 календарних днів з дати підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт.

В пункті 2.3. укладеного сторонами Договору визначено, оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач, уклавши договір і виконавши роботи відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за виконані роботи.

Суд звертає увагу, що умова договору про те, що оплату Покупцем частини вартості робіт в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не змінює загального строку для оплати виконаних робіт, встановленого в п. 2.3. Договору.

Відповідно до п. 188.1. Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Отже, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

На виконання п. 5.9 договору позивач здійснив реєстрацію податкової накладної № 1 від 18.07.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних 29.07.2022 на суму 788 351, 96 грн., ПДВ 20% 157 670, 39 грн., усього 946 022, 35 грн., про що свідчить надана квитанція. У вказаній квитанції зазначено, що за результатами обробки ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО.

Доводи відповідача щодо розмежування порядку і строків оплати ПДВ на виконані роботи та вартості самих робіт за договором, не заслуговують на увагу, оскільки положення договору, які визначають його ціну, що підлягає сплаті покупцем за виконані роботи, не розділяють вартість самих робіт та суму ПДВ, що підлягає сплаті.

Сума податку на додану вартість, зазначена у п. 2.1 договору включається у загальну ціну договору, зазначену у п. 2.1 договору.

Зауваження щодо оплати частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ після реєстрації належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не змінює строку щодо оплати повної вартості робіт, в тому числі і суми ПДВ, оскільки згідно ч. 1 ст. 188 Податкового кодексу України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни і не підлягає відокремленню. До того ж, дотримання сторонами вимог законодавства щодо реєстрації податкових накладних не має значення для визначення початку строку виконання господарських зобов`язань.

Враховуючи положення пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, відповідач отримав зазначену податкову накладну та квитанцію про її реєстрацію та мав можливість перевірити стан реєстрації податкових накладних на офіційному сайті Державної податкової інспекції.

Оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем умов п. 5.9 договору в частині складання податкової накладної в електронній формі, їх реєстрації в ЄРПН, а отже відповідач повинен був здійснити повну оплату виконаних робіт з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 60 календарних днів з дати підписання Акта здачі - приймання виконаних робіт.

Відповідач роботи прийняв без зауважень, а тому повинен був здійснити оплату за умовами договору

Враховуючи вищевикладене, наведені заперечення відповідача не звільняють його як Замовника від обов`язку здійснити оплату за виконані роботи. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт виконання робіт відповідач не заперечив.

Щодо акту виконаних робіт, суду зазначає таке.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із відповідними змінами) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом абзацу 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, або заперечень

Статтею 76 ГПК України закріплено, що належними є ті докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Акт, що мається у матеріалах справи, не перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції. Акт підписано відповідачем та засвідчено печаткою із відсутністю будь-яких зауважень чи заперечень. В акті зазначена сума , що підлягає перерахуванню відповідачем. Визначена актом сума за виконані роботи відповідає умовам укладеного договору між сторонами. Перевірка ризиковості здійснення господарської операції була здійснена контролюючим органом під час реєстрації податкової накладної.

До того ж предметом договору було виконання проектних робіт на затверджену тему.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, наведені заперечення не звільняють його як замовника від обов`язку здійснити оплату за виконані роботи.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 14190,34 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964) на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (проспект Героїв Харкова (колишній Московський) буд. 10/12, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 14078902) - 946 022 (дев`ятсот сорок шість тисяч двадцять дві) грн. 35 коп. основного боргу та 14190 (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто) грн. 34 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.03.2023.

Суддя                                                  Т.А. Азізбекян