ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 березня 2023 року  м. ОдесаСправа № 916/1656/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

арбітражний керуючий - Вудуд В.І. особисто

від АТ "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ" – адвокат Кобба Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 (про визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника)

по справі №916/1656/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП"

до Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ", посилаючись на заборгованості останнього у розмірі 7 117 125, 25 грн та положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.

19.08.2022 Господарським судом Одеської області в автоматизованій системі "Діловодсто спеціалізованого суду" в електронній формі було сформовано оголошення про відкриття провадження у справі №916/1656/22 про банкрутство Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ".

22.08.2022 на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ" (публікація №69151 від 22.08.2022).

29.08.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ" у сумі 2 790 477, 88 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 визнано конкурсні грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника у сумі 2 790 477, 88 грн, що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами, зокрема рішенням суду, яке набрало законної сили.

Також, посилаючись на приписи ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства суд першої інстанції зазначив, що компенсація за невикористану щорічну відпустку входить до складу фонду додаткової заробітної плати та у силу положень п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись із даною ухвалою боржник звернувся до суду апеляційної інстанції із скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 по справі №916/1656/22 про визнання вимог ОСОБА_1 в частині визначення черговості задоволення грошових вимог ОСОБА_1 скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити черговість задоволення вимог ОСОБА_1 у четверту чергу.

Свої вимоги скаржник із посиланням на приписи абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства  обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не досліджувалось та не встановлено чи є ОСОБА_1 , працюючим або звільнений працівником банкрута, що свідчить про необґрунтованість включення його грошових вимог у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Також скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 має дітей, отже, судом першої інстанції помилково було прийнято рішення про необхідність задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 відкрито апеляційне провадження по справі №916/1656/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 (про визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника) та призначено справу до розгляду на 22.03.2023.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області в якому останнє просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині визначення кредиторських вимог ОСОБА_1 , оскільки судом першої інстанції було помилково прийнято рішення про необхідність внесення кредиторських вимог ОСОБА_1 у пергу чергу вимог кредиторів.  

Під час судового засідання від 22.03.2023 представник апелянта та арбітражний керуючий Вудуд Г.І. підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Інші повноважні представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи  на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтю 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор – це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

У відповідності до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 29.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з грошовими вимогами до Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ" у сумі 2 790 477, 88 грн.

В обґрунтування заявлених до боржника вимог ОСОБА_1 посилався на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.01.2021 у справі №495/8936/19, яке залишене в силі постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2021 у справі №495/8936/19 та який стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі                  2 790 477, 88 грн, без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових зборів.

На виконання зазначеного рішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 02.11.2021 видано виконавчий лист.

Постановою Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавчого провадження №67920514 з примусового виконання виконавчого листа №495/8936/19 від 02.11.2021.

Однак, станом на час звернення ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, останній рішення суду не виконав та не сплатив на користь кредитора грошові кошти.

Боржник у відзиві на заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами зазначає, що визнає заявлену заборгованість у повному обсязі. На думку боржника вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у 4 чергу задоволення вимог кредиторів (т. 6 а.с. 123).

З повідомлення розпорядника майном Боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. вбачається, що останній заперечень щодо визнання грошових вимог ОСОБА_1 не має, однак також вважає, що вимоги цього кредитора підлягають задоволенню у 4 чергу задоволення вимог кредиторів. (т. 5 а.с. 191-192).

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 2 790 477, 88 грн виникли до відкриття провадження у справі, є конкурсними та безспірними, а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Щодо черговості задоволення заявлених ОСОБА_1 грошових вимог до боржника, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Зі змісту рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.01.2021 у справі №495/8936/19, яке стало підставою звернення ОСОБА_1 із грошовими вимогами до боржника, предметом позову у даному спору було стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку.

Відтак, з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги ОСОБА_1 підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта з приводу того, що з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства суд першої інстанції має дослідити чи є у кредитора діти, з огляду на таке.

Так, конструкція п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, серед іншого, випадки задоволення вимог кредиторів у першу чергу: 1) щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, 2) грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та 3) додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Отже законодавець розділяє категорії працівників боржника та підстави для включення їх грошових вимог до першої черги задоволення.

При цьому, колегія суддів відзначає, що у даному випадку кредитор відноситься до категорії звільненого працівника, який отримав грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.

У той же час, у відповідності до приписів ст. 4 Закону України «Про відпустки» установлюються такі види відпусток, зокрема, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону).

Статтею 19 Закону України «Про відпустки» визначено, що одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73   Кодексу законів про працю України).

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про відпустки» додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Згідно з ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відтак, грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей є окремою підставою для включення до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Однак, як вже було вказано вище, у даному випадку кредитор є звільненим працівником, який отримав грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а не тією особою, яка має право на грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки працівника, який має дітей, що встановлено рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.01.2021 у справі №495/8936/19, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо включення заявлених ОСОБА_1 грошових вимог до Акціонерного товариства "ПІДПРИЄМСТВО ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ "ГЕМОПЛАСТ" у сумі 2 790 477, 88 грн до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 (про визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника) відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 (про визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника) у справі №916/1656/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.03.2023.

Головуючий суддя                                                                      Аленін О.Ю.

Суддя                                                                                  Таран С.В.

Суддя                                                                                   Філінюк І.Г.