ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

21 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1250/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Кругового О.О. (доповідач),

                               суддів:  Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,     

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

                    представника позивача: Божко А.В.,

                    представника відповідача: Лактіонової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу   Запорізької митниці

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду  від 27.07.2022 року (суддя суду першої інстанції Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/1250/22, прийняту в м. Запоріжжі в порядку письмового провадження,   за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна»  до Запорізької митниці  про визнання протиправним та скасування рішення,-  

ВСТАНОВИВ:

          24.01.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2021 №UА112020/2021/000002/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Зауважує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод  за ціною договору. При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм  Митного кодексу України.

          Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів від 26.10.2021 №UA112020/2021/000002/2. Судові витрати в сумі 2 270 грн. присуджнно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна»  за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

          Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством не надано всієї сукупності документів, що підтверджує митну вартість імпортованого товару, а в поданих позивачем до митного оформлення документах виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи. При цьому, додатково надані позивачем документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів також не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена за ці товари, та вартості складових (страхування, доставки), що були включені до ціни товару. Ураховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю відсутні, що зумовило прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.  Також, відповідач зазначає, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про те, що декларантом під час митного оформлення надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, вказані висновки суд прийняв без врахування статті VІІ ГАТТ, без врахування Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та без врахування висновків Верховного Суду.

          Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про продовження розгляду справи після перереєстрації позивача на території, підконтрольній України. Розглянувши зазначене клопотання, колегія судідв, порадившись на місці вирішила відмовити в його задоволенні, з огляду на те, що Конституція України та  чинне процесуальне законодавство не ставить право особи на судовий захист у залежність від місця її перебування, знаходження чи реєстрації.

          Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» (ідентифікаційний код 31964537) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в якості юридичної особи 17.04.2002, номер запису 10801200000000329.

28.06.2021 між CHANGXING YUEHENG TEXTILE CO., LTD, компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі  Продавець) та ТОВ «Слов`янський Пух Україна» (далі  Покупець) укладено Контракт №3-21-CY (далі  Контракт), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язався виробити та поставити, а Покупець  прийняти та оплатити продукцію, яка надалі іменується як «товар».

Відповідно до пункту 1.2 контракту під «товаром» сторони розуміють тканини та подібну продукцію, асортимент якої погоджується сторонами у Додатках до Контракту на кожну партію товару окремо.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3, 3.2, 11.1 та 11.2 Контракту Продавець і Покупець погодили, що ціна товару розуміється на умовах CIР-Василівка (Україна) відповідно до «Incoterms 2010» і погоджується сторонами у Додатках до Контракту на кожну партію товару окремо.

Умови поставки CIF-Василівка (Україна) відповідно до «Incoterms 2010».

Орієнтована сума контракту складає 500000,00 доларів США.

Умови оплати погоджуються у Додатках до даного Контракту на кожне відвантаження окремо і зазначаються у рахунку-проформі. Остаточна оплата виконується після готовності товару до відвантаження, після надання продавцем копії коносамента протягом 10 робочих днів. Строк поставки  40 днів після 100% оплати.

Даний Контракт набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 27.06.2022 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Всі зміни, доповнення та додатки до Контракту вважатимуться дійсними за умови, якщо вони складені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до Додатку від 15.07.2021 №9 (CY) до Контракту позивач придбав товар в асортименті на загальну суму 93214,45 доларів США. Також сторонами обумовлено умови поставки товару  СІР-Василівка (Україна), згідно «Інкотермс 2010», строк поставки  до 15.11.2021. Сторони погодили, що ціна товару включає вартість товару, пакування, маркування, страхування і транспортування. Оплата здійснюється двома етапами: перший  передоплата у розмірі не менше 55% до 30.09.2021, другий  заключна оплата здійснюється до отримання товару на митній території України.

23.07.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 4000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №31.

14.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 9000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №43.

15.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 9 500,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №45.

24.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 9000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №52.

30.09.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 20000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №53.

20.10.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 35000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №57.

21.10.2021 Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти в рамках Контракту в розмірі 7000,00 доларів США, шо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №58.

25.10.2021 Продавець на виконання умов Контракту виставив Покупцю до сплати інвойс №09-07/20 на загальну суму 93214,45 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару 26.10.2021 позивач подав до митного органу митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA112020/2021/000460, у якій задекларував товар:

1)тканини вибілені полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Поверхнева щільність становить не менше 85г/м2. Не ворсові, не мають покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами. Комерційна назва: - Вибілена тканина 220см 100%пэ (поліестер) микрофибра, поверхнева щільність 85г/м2, обидві сторони з начесом, одна сторона каландрована -19800, пог., 43560м2. (далі  Товар 1);

2)тканина вибивна полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Поверхнева щільність становить не менше 85г/м2. Не ворсові, не мають покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами. Комерційна назва: - Вибивна тканини 220см 100%пэ (поліестер) мікрофибра, поверхнева щільність 85г/м2, обидві сторони з начесом, одна сторона каландрована  101845 м, пог., 224059м2. (далі  Товар 2).

До зазначеної митної декларації декларантом додано наступні документи: сертифікат аналізу від 14.08.2021 б/н; пакувальний лист від 14.08.2021 б/н; комерційний інвойс від 25.10.2021 № 09-07/20; коносамент (bill of lading) від 29.08.2021 № SHLD2108L003; автомобільна транспортна накладна CMR від 24.10.2021 № 4018; сертифікат про походження товару від 29.09.2021 № 21С342000219/00001; додаток від 15.07.2021 № 9 (CY); контракт від 28.06.2021 № 3-21-CY; лист від 25.10.2021 № 1 (без перекладу).

Згодом, того ж дня декларантом додатково надіслано засобами електронного зв`язку страховий поліс від 08.09.2021 № 95500-3-4 та висновок Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи досліджень Держмитслужби України від 22.03.2021 № 1420003700-0203.

За результатами перевірки поданих позивачем до митного оформлення документів на підставі ч. 3  ст. 53 Митного кодексу України  митний орган дійшов висновку, що надані на підтвердження заявленої митної вартості документи містять розбіжності, а саме:

1.Відповідно до п. 3 контракту від 28.06.2021 № 3-21-CY передбачено, що умови оплати узгоджуються в Додатках до дійсного Контракту на кожне відвантаження окремо та зазначаються у рахунку-проформі. Потім продавець починає виробництво тканин та організацію відвантаження. Кінцева оплата проводиться після готовності товару до відвантаження, надання продавцем копії коносаменту впродовж 10 робочих днів. Строк поставки - 40 днів 100% оплати. Відповідно до Доповнення від 15.07.2021 № 9(CY) до контракту від 28.06.2021 № 3-21-CY умови оплати не передбачені. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч. 2  ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. До митного оформлення рахунок-проформу та банківські платіжні документи щодо сплати за товар не надано.

2.В поданому до митного оформлення інвойсі від 25.10.2021 № 09-07/20 не зазначено банківські реквізити, відповідно до яких здійснюється оплата товару. Також в поданому до митного оформлення інвойсі від 25.10.2021 № 09-07/20 зазначено вартість страхування та доставки товару, суми яких документально не підтверджено.

3.Відповідно до положень п. 8 ч. 2  ст. 53 МКУ  документами, які підтверджують митну товарів, є, якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Імпорт товару здійснюється відповідно до умов Incoterms - CIР, якими визначено, що «фрахт/перевезення та страхування сплачені до». В поданому до митного оформлення страховому полісі від 08.09.2021 № 95500-3-4 зазначено «As per Invoice No.», що в перекладі - «відповідно до рахунка», реквізити інвойсу в поданому документі не зазначено. При цьому документи, які підтверджують вартість страхування до митного оформлення підприємством також не надано, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. При цьому, в поданому до митного оформлення страховому полісі зазначено найменування фірми «Fa Zheng Fradjusting South Africa», що свідчить про наявність сторони.

У зв`язку із тим, що у митного органу виникли сумніви щодо здійснення поставки за прямим договором та в зв`язку з виявленими вищезазначеними розбіжностями, відповідно до положень ч. 3  ст. 53 МКУ, декларанту направлено електронне повідомлення 26.10.2021, у якому зобов`язано декларанта надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На запит митного органу декларантом підприємства разом із листом від 26.10.2021 №2610/21-01 надано додаткові документи, а саме фотокопії платіжних доручень від 23.07.2021 №31, від 14.09.2021 №43, від 15.09.2021 №45, від 24.09.2021 №52, від 30.09.2021 №53, від 20.10.2021 №57, від 21.10.2021 №58; оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за період з 01.10.2021 по 26.10.2021 в розрізі дебіторської заборгованості; додатку від 15.07.2021 №9 (CY) до Контракту.

26.10.2021 відповідач направив позивачу повідомлення №52dd6b9c-080c-4445-ac0b-1444c706ced8.

В даному повідомленні митний орган, крім іншого, зазначив, що надана декларантом оборотно-сальдова відомість не завірена належним чином та в ній зазначено лише рух коштів за короткий термін. Вказано також, що платіжні доручення повинні надаватись як обов`язкові документи, а не додатково. При цьому, в наданих платіжних дорученнях в графі «призначення платежу» наявні посилання лише на реквізити контракту; відсутність посилання на додаток до контракту, відповідно до якого здійснюється поставка товару, унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована. Також зазначено, що ненадання копії декларації країни відправлення унеможливлює перевірку ціни товару, ваги, кількості, найменування та інших відомостей, що заявлялись митним органам Китаю при вивезенні. Крім того, в поданому до митного оформлення страховому полісі зазначено суму страхування 102536.00 USD, що складає 93214.45 USD (фактурна вартість) та 9321.45 прибл. 10% від фактурної вартості. При цьому, в поданому до митного оформлення інвойсі зазначено суму 102 USD. Зазначені невідповідності викликають сумніви в достовірності поданих до митного оформлення документів для підтвердження митної вартості. Враховуючи зазначене, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій  статті 53 МКУ, та у документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари (враховуючи зауваження до платіжних документів), а також вартість складових (страхування, доставка товару), що були включені до ціни товару.

26.10.2021 Запорізька митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000002/2, яким застосовано другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості Товару 1 та Товару 2. Вказане рішення прийнято враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення, відмову декларанта від надання додаткових документів у повному обсязі, ненадання у повній мірі документів на спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює об`єктивну перевірку числового значення митної вартості заявлених товарів. Враховуючи відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до частини 2  статті 58 МКУ  та пункту 2 частини 6  статті 54 МКУ. У митного органу наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а саме: для товару №1 - 4,51 дол.США/кг (вартість партії в такому випадку становить  18040,00 дол.США); для товару №2 - 4,51 дол.США/кг (вартість партії в такому випадку становить  97325,80 дол.США). Джерело інформації: ЕМД від 12.10.2021 № UA1102020/2021/004435.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Запорізька митниця видала позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.10.2021 №UA112020/2021/00022.

27.10.2021 позивач для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої  статті 55 МК України  та приписами підрозділу 2 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, а також не погоджуючись із спірним рішенням, подав повторно відповідачу додаткову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA112020/2021/000464, із зазначенням у ній митної вартості товару у відкоригованому відповідачем відповідно до спірного рішення розмірі.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів від 26.10.2021 №UА112020/2021/000002/2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський Пух Україна» звернулось до суду з даною позовною заявою.

          Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товару, адже позивачем надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

          Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій  статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2  ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 3  ст. 53 Митного кодексу України  у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5  ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 6  ст. 53 Митного кодексу України  декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

          Встановлені обставини справи свідчать, що укладеним між позивачем та CHANGXING YUEHENG TEXTILE CO., LTD Контрактом від 28.06.2021 №3-21-CY, з урахуванням Додатку від 15.07.2021 №9 (CY) визначено, що поставка товару здійснюється на умовах CIP-Василівка, а ціна товару включає вартість товару, пакування, маркування, страхування і транспортування. Слід зазначити, що умови поставки CIP Інкотермс 2010 передбачають зобов`язання продавця товару забезпечити за власний рахунок його страхування та транспортування до названого місця призначення шляхом передачі товару перевізнику, призначеному ним самим, а тому доводи відповідача про порушення декларантом (позивачем) вимог митного законодавства з огляду на неподання документів, що містять відомості про вартість страхування та доставки товару є необґрунтованими.

Крім того, положеннями пунктів 5, 7 частини десятої  статті 58 Митного кодексу України  передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Оскільки всі витрати зі страхування товару та його доставки вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, тобто жодних додаткових витрат відповідно до частини десятої  статті 58 Митного кодексу України  декларант не поніс, висновки митного органу про відсутність підтвердження заявленої митної вартості з огляду на не надання зазначених документів є необґрунтованими.

Суд зазначає, що в листі від 26.10.2021 №2610/21-01 позивач повідомив відповідача про те, що додаткового страхування товару він не здійснював.

Не заслуговують на увагу посилання митного органу й на те, що позивач не надав договору із третьою особою (фірмою «Fa Zheng Fradjusting South Africa»), на яку є посилання у страховому полісі, з огляду на наступне.

Так, «Fa Zheng Fradjusting South Africa» є сюрвеєром, тобто експертом, інспектором, агентом страховика, який здійснює огляд судна, вантажів та іншого майна, що приймається на страхування, договірні відносини між «Fa Zheng Fradjusting South Africa»  та страховою компанією China Pacific Property Insurance Co., Ltd. Було укладено на підтві відповідних довговорів, вказане свідчить, що саме позивач не залучав до транспортування товару третіх осіб та не ніс у зв`язку з цим додаткових витрат.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, посилання на ненадання позивачем рахунку-проформи суд відхиляє, оскільки в силу частини другої  статті 53 МК України  законодавець вимагає його надання лише за умови, що товар не є об`єктом купівлі-продажу, що залишилося поза увагою відповідача.

          Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем декларації країни відправлення суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що даний документ не відноситься до переліку документів, передбачених частиною 2  статті 53 МК України, а тому надання декларантом декларації країни відправлення при поданні митної декларації не є обов`язковим.

          Стосовно доводів відповідача про ненадання деларантом належних платіжних доручень на підтвердження оплати товару, суд зазначває наступне.

          Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого  постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216  (у редакції, чинній на час оплати позивачем вартості товару), платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов`язково має містити, зокрема, такий реквізит як призначення платежу, який, в свою чергу, повинен заповнюватись таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Платіжні доручення від 23.07.2021 №31, від 14.09.2021 №43, від 15.09.2021 №45, від 24.09.2021 №52, від 30.09.2021 №53, від 20.10.2021 №57, від 21.10.2021 №58 в графі «Призначення платежу» містять посилання на контракт (із датою та номером) та вид товару (поліестрова тканина), а тому їх можливо ідентифікувати зі спірною поставкою товару.

Надана позивачем оборотно-сальдова відомість засвідчена підписом директора та печаткою позивача, завірена електронно-цифровим підписом директора позивача при наданні листа до спеціалізованої системи обміну електронними повідомленнями при митному оформленні, також підтверджує складові розміру митної вартості товару. Відомість є належним чином оформленою, а тому підлягала врахуванню митним органом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при здійсненні митного оформлення імпортованого товару, позивачем у відповідності до ч. 2  ст. 53 Митного кодексу України  надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для винесення рішення про коригування митної вартості товару, адже були відсутні встановлені частинами 1 та 2  статті 58 МК України  обмеження для застосування першого методу та обставини, визначені ст. 53 МК розбіжності в поданих документах щодо вартості товару, а також зазначені в частині 6  статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2022 року в адміністративній справі №280/1250/22 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

          Постанова в повному обсязі складена 22.03.2023 року.

Головуючий - суддя                                                                      О.О. Круговий

                               суддя                                                                      Т.С. Прокопчук

                               суддя                                                                      А.В. Шлай