Справа № 477/2572/21

Провадження № 2/477/117/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем - Коцюрубенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в заочному порядку за правилами загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визначити місце проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем знаходилася в зареєстрованому шлюбі з 04 квітня 2015 року, який заочним рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 березня 2020 року був розірваний. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги один до одного, через різні погляди на життя. Відповідач зловживає спиртними напоями, через що постійно вчиняє сварки та конфлікти, що негативно впливає на виховання дітей.

На сьогодні діти проживають разом із нею, знаходяться на її утриманні, за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належить її рідному брату та метрі. У дітей є власна кімната з належними умовами для їх життя та розвитку.

Відповідач живе окремо, не працює, не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями, негативно характеризується за місцем проживання, не займається вихованням дітей, аліменти на їх утримання не сплачує.

Вона самостійно займається вихованням дітей, піклується про них, забезпечує всім необхідним для розвитку, бере участь у навчанні дітей. Офіційно працевлаштована, має стабільний дохід, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Позивач вважає, що проживання дітей з відповідачем суперечить їх інтересам та ставить під загрозу їх здоров`я, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява від представника позивача з проханням розглядати справу за їх відсутності, заявлені позовні вимоги свого довірителя підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини суду не повідомив, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Крім цього, виклик відповідача здійснений в порядку частини 11 статті 128 ЦПК України. Відзив відповідачем не подано.

Третя особо - Служба у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, причини суду не повідомила, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена судом належним чином про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане, оскільки доказів у матеріалах справи достатньо для ухвалення рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

На підставі ухвали суду від 16 вересня 2022 року справа розглядається в порядку заочного провадженняза правилами загального позовного провадження.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

Як вбачається із заочного рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволений, шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 квітня 2015 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №169, розірвано (а.с. 13-14).

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11); та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18 травня 2018 року, серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

11 березня 2020 року Жовтневим районним судом Миколаївської області ухвалено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 31 січня 2020 року і до їх повноліття. Крім цього, з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 січня 2020 року і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 24-25).

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського області від 08 листопада 2021 року № 1775 разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 проживають її діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти знаходяться на її утриманні (а.с. 15).

Як на доказ спільного проживання з дітьми позивач посилається на письмові пояснення односельців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що діти проживають з матір`ю за вищевказаною вказаною вище адресою, яка піклується про них, займається їх вихованням. Діти доглянуті, виховані. Конфліктів між нею та сусідами ніколи не виникало, характеризується, як доброзичлива, відповідальна, трудолюбива людина, проявляє повагу до оточуючих, спокійна, урівноважена, володіє високими моральними якостями та має позитивне ставлення до сім`ї. З березня 2020 року батька дітей жодного разу не видили (а.с. 27,28).

Житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) є спільною частковою власністю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які належать їм на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 17 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Реуковою Н.А., зареєстрованого в реєстрі № 466 (а.с. 17-18).

Власницею житлового будинку є мати та брат позивача. Факт родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження від 25 лютого 1997 року, серії НОМЕР_3 (а.с. 16).

Діти відвідують Мішково-Погорілівський ЗДО №3 «Веселка». Відвідування дітьми дошкільного закладу здійснюється зі супроводом їх матері - ОСОБА_1 , дідуся - ОСОБА_10 , бабусі - ОСОБА_7 . відвідування батьківських зборів, вирішення організаційних питань, оплату необхідних внесків щодо навчання дітей здійснюється їх матір`ю. Батько - ОСОБА_2 з початку нового 2021/2022 року дошкільний заклад не відвідував, що підтверджується відповіддю на запит Мішково-Погорілівського закладу дошкільної освіти №3 «Веселка» від 19 листопада 2021 року №6 (а.с. 23).

Як на доказ негативного впливу на дітей їх батьком позивач посилається на спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що підтверджується зворотнім повідомленням приймального відділення «Міської лікарні швидкої медичної допомоги» від 21 жовтня 2021 року №10862, з огляду на який ОСОБА_1 21 жовтня 2021 року звернулася до приймального відділення установи та їй було постановлено діагноз: струс головного мозку, забій м`яких тканин, медичними документами (а.с. 19, 20, 21). За вказаним фактом позивач звернулася до ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, але кримінальне провадження не розпочате, в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 22).

Позивач працює у відділу режиму і охорони державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор». За місцем роботи зарекомендувала себе з позитивної сторони, що підтверджується службовою характеристикою (а.с. 26).

Відповідно до частин 2, 8-10 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

З огляду на приписи частини 2 статті 155 ЦК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частинами 1,2 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У частині 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, що дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересів дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстко поводяться з дитиною або піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішенням щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Як встановлено судом діти, після припинення сумісного проживання сторін залишилися проживати разом із позивачем, яким для них створені відповідні для здорового розвитку умови.

Виконавчим Мішково-Погорілівською сільською радою Миколаївської області, як органом опіки та піклування наданий висновок, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та законних інтересів малолітніх дітей, вважає за доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з їх матір`ю - ОСОБА_1 (а.с.66-67).

У висновку зазначено, що ОСОБА_1 проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . З листопада 2019 року ОСОБА_1 не проживає та не веде спільного господарства з ОСОБА_2 26 березня 2020 року шлюб між ними офіційно розірвано. Батько дітей з червня 2021 року не сплачує аліменти, станом на 01 січня 2022 року має заборгованість - 32246,29 грн. ОСОБА_1 працює, характеризується позитивно, користується повагою та авторитетом. Діти проживають з матір`ю, для них створені всі необхідні умови для всебічного розвитку та виховання дітей. Вони відвідують дитячий садок №3 «Веселка», лише мати цікавиться успіхами дітей, приймає активну участь в житті садочка. Батько в свою чергу участі у вихованні дітей не приймає, батьківські збори не відвідує, успіхами не цікавиться. (а.с. 66-67).

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності докази у справі, беручи до уваги байдуже ставлення ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов`язків, враховуючи інтереси дітей, суд вважає позовні вимоги щодо визначення місця проживання малолітніх дітей разом із позивачем обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 ;

представник позивача - ОСОБА_11, адреса: АДРЕСА_3;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 ;

третя особа - служба у справах дітей Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області, адреса: вул. Миру, 38, с. Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 44165598.

Суддя В.В. Полішко