ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.03.2023Справа № 910/11875/22

За заявами Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

Балліоті Ентерпрайзес ЛТД

до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 21598792)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від заявника 1 Іванова С.О. - представник

Від заявника 2 Юхман О.А. - представник, Анголенко А.В. - представник

Від боржника Пантія О.А. - представник, Овсянніков С.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд", у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 35 304 198,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2022 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" залишено без руху.

28.11.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2022 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та підготовче засідання призначено на 21.12.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2022 розгляд справи відкладено на 16.01.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2023 розгляд справи відкладено на 30.01.2023.

30.01.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У судовому засіданні 30.01.2023 оголошено перерву до 06.02.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2023 Балліоті Ентерпрайзес ЛТД № 910/1450/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" прийнято до розгляду та приєднано її для одночасного розгляду із заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" № 910/11875/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд".

06.02.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" на відзив Приватного акціонерного товариства "Аеробуд".

У судовому засіданні 06.02.2023 оголошено перерву до 08.02.2023.

У судовому засіданні 08.02.2023 оголошено перерву до 15.02.2023.

14.02.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Аеробуд".

Судове засідання 15.02.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2023 розгляд справи призначено на 27.02.2023.

У судовому засіданні 27.02.2023 оголошено перерву до 01.03.2023.

28.02.2023 Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У судовому засіданні 01.03.2022 представник заявника надав пояснення по суті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Представник боржника щодо задоволення поданої заяви заперечив.

Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника заявник вказав про наявність у боржника непогашеної заборгованості в розмірі 35 304 198,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2012 між Приватним акціонерним товариством "Аеробуд" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (кредитор) був укладений договір № 2А085Г, відповідно до п. 1.1. якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до умов договору боржнику був встановлений кредитний ліміт 30 000 000 грн. (п. А.2 договору) на строк згідно графіку зменшення поточного ліміту до 22.11.2013 р. (п. А.З договору) за користування кредитом встановлена процентна ставка 24% річних від суми залишку поточного боргу (п. А. 6 договору) та 48 % річних від суми залишку простроченого боргу (п. А.7 договору).

В подальшому, сторонами були укладені додаткові угоди, якими вносились зміни до кредитного договору, а саме змінювався встановлений Графік зменшення поточного ліміту.

За вказаним кредитним договором із додатками АТ КБ «ПриватБанк» було перераховано кредитні кошти з позичкового рахунку кредитора на поточний рахунок ПрАТ «АЕРОБУД», на підтвердження чого заявником було надано виписки по рахунках № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 .

Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, окрім поручительства ПрАТ "СК "Інгосстрах", було забезпечено іпотекою нерухомого майна ПрАТ "Аеробуд". З цією метою між ПрАТ "Аеробуд", в якості іпотекодавця, та ПАТ КБ "Приватбанк", в якості іпотекодержателя, 23.11.2012 був укладений договір іпотеки № 2А085Г, відповідно до умов якого ПрАТ "Аеробуд" передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: нежилий головний виробничий корпус (літ. В) загальною площею 15 668,6 кв. м.

В подальшому зазначений об`єкт нерухомості за згодою ПАТ КБ "Приватбанк" був звільнений з-під іпотеки, а ПрАТ "Аеробуд" передало його разом з іншою будівлею за цією ж адресою в іпотеку Національному банку України на забезпечення зобов`язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком за кредитами рефінансування.

Зокрема, 6 березня 2015 року були укладені договори іпотеки власного нерухомого майна ПрАТ "Аеробуд" (договори №22 від 06.03.2015, № 23 від 06.03.2015) нежитлових будівель ПрАТ "Аеробуд" на вул. Пшеничній, 4 у м. Києві: адміністративно-побутовий корпус (літ. А, А') площею 5803,4 кв.м. (заставною вартістю: 76 839 000,00 грн.), головний виробничий корпус (літ. В) площею 15668,6 кв.м. (заставною вартістю: 88 116 000,00 грн.).

Отже, ПрАТ "Аеробуд" виступило майновим поручителем за ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України. З цією метою ПрАТ "Аеробуд" передало у заставу власне майно заставною вартістю 167 955 000,00 грн.

Крім того, забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ "Аеробуд" перед ПАТ КБ "Приватбанк" за вищезгаданим кредитним договором № 2А085Г від 22.11.2012 було забезпечено заставою рухомого майна (транспортні засоби та спеціальна техніка) згідно укладених сторонами договору застави обладнання від 06.03.2015 та договору застави транспортних засобів від 13.05.2015. Загальна заставна вартість транспортних засобів склала 17 191 775,00 грн.

Таким чином, загальна заставна вартість рухомого майна, переданого на забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ "Аеробуд" перед ПАТ КБ "Приватбанк" склала 34 953 025,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 у справі № 910/8157/17 було стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 29 498 045,02 грн. заборгованості за кредитом, 5 806 153,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 720 097, 57 грн. пені, 150 2000 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 240 000 грн.

27.10.2017 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ відкрито виконавче провадження з примусового виконання наведеного вище рішення.

В ході примусового виконання рішення суду, заставне майно загальною заставною вартістю 34 953 025,00 грн. було відчужене на електронних торгах за сукупною вартістю 6 911 972,17 грн., з яких 6 583 473,57 грн. спрямовано на погашення боргу.

Окрім того, згідно з інформацією про виконавче провадження № 55016361 з виконання судового наказу № 910/8157/17 від 14.08.2017 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій також було зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 3 776 629,57 грн.

За переконанням заявника, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 по справі № 910/8157/17 не було виконано в повному обсязі, останній звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, у відзиві боржник заперечив щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, з підстав припинення зобов`язання та відсутності у заявника, як ініціюючого кредитора, суб`єктивного права щодо заявлених грошових вимог.

Зокрема, боржник вказує на те, що оскільки вся кредиторська заборгованість боржника за кредитним договором № 2А085Г від 22.11.2012 була забезпечена заставою майна боржника, а також те, що вказане забезпечене майно було реалізовано в межах виконавчого провадження із значними порушення чинного законодавства та за заниженою вартістю боржнику було завдано збитків в сумі 37 766 295,74 грн., що підтверджується довідкою ПрАТ «Аеробуд» від 07.02.2023 за вих. № 07022023-02.

Таким чином, зважаючи на завдання ПрАТ «Аеробуд» матеріальних збитків, внаслідок недобросовісних дій ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо продажу майна позичальника заставною вартістю 34 953 025,00 грн. за заниженою ціною продажу 6 911 972,17 грн., боржником 27.01.2023 було скеровано на адресу АТ КБ «ПриватБанк» заяву про припинення зобов`язання зарахуванням (зарахуванням зустрічних однорідних вимог), копію якої додано до матеріалів справи, а саме: грошових вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ПрАТ «Аеробуд» за кредитним договором № 2А085Г від 22.11.2012 на загальну суму 37 766 295,74 грн. (37 526 295,74 грн. боргу та 240 000,00 грн. судових витрат), та грошових вимог ПрАТ «Аеробуд» до АТ КБ «ПриватБанк», що виникли з підстав недобросовісних дій кредитора та отриманням кредитором неправомірної вигоди та завдання збитків боржнику внаслідок продажу заставного майна боржника на погашення його заборгованості за кредитним договором № 2А085Г від 22.11.2012 із значними порушеннями вимог чинного законодавства, норм матеріального права, за суттєво заниженою вартістю.

Таким чином, ПрАТ «Аеробуд» було прийнято рішення про припинення вищевказаних зустрічних зобов`язань на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.

За приписами частини першої статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Статтею 203 ГК України передбачено припинення господарського зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони, що кореспондується з нормами статті 601 ЦК України.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому).

Згідно з положеннями статті 601 ЦК України вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: - бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); - бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) таким чином: - безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором; - за дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним; - заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог; - наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. - наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Положення частини першої статті 204 ЦК України встановлює презумцію правомірності правочину, так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому, згідно положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.(ч.1 ст. 627 ЦК України).

ЦК України імперативно не визнає правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

Наведеного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 27.09.2022 у справі № 926/4807-б/21.

На підставі встановлених обставин на наведених норм, суд вважає безпідставними та необґрунтованими заперечення заявника, які зводяться до незгоди останнього із проведеним зарахуванням, та звертає увагу останнього на те, що наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування, а також незгода з проведеним зарахуванням перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, доказів звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог до матеріалів справи не додано.

Згідно зі статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами першою, другою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21 вказав, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

При цьому, якщо Кодексом України з процедур банкрутства підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, частиною 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З огляду на викладені вище обставини та наведені норми, враховуючи, що судом встановлено факт припинення грошового зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд".

Керуючись ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 21598792).

2. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк