16.03.2023                        

Справа № 646/3187/21

№ провадження 1-кп/646/83/2023

В И Р О К

іменем України

16.03.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4

та обвинувачених – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за № 12021221140000020 від 24.03.2021 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, освіта базова загальна середня, непрацюючого, судимого 14.09.1998 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 року звільнений від відбування покарання; 17.12.1999 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140, ст. 44 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.04.2002 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 20.02.2006 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 20.04.2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 10.08.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, освіта вища, непрацюючого, раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24.03.2021 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебували в під`їзді АДРЕСА_3 , де у них виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. ОСОБА_5 , діючи повторно, спільно у групі та за попередньою змовою із ОСОБА_6 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, діючи спільно та узгоджено між собою, підійшли до ОСОБА_7 , подавивши тим самим його волю. ОСОБА_5 , реалізуючи спільний із ОСОБА_6 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, умисел, відкрито дістав з кишені штанів ОСОБА_7 мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8», модель М1908С3JG, синього кольору з градієнтом, вартістю 3033 грн. 00 коп. Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, відкрито заволодівши майном ОСОБА_7 , чим спричинили останньому матеріальну шкоду на суму 3033 грн. 00 коп., розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснивши, що 24.03.2021 року близько 12 год. 30 хв. він, ОСОБА_6 та його знайомий приїхали на автомобілі під керуванням ОСОБА_6 до будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , щоб забрати належні йому речі. Зайшовши втрьох до під`їзду № 2 вказаного будинку, він не знайшли свої речі, натомість вони побачили ОСОБА_7 , який виконував будівельні роботи. Вони вирішили забрати у ОСОБА_7 належні йому речі, для чого втрьох підійшли до нього, подавивши тим самим його волю до спротиву. Він обшукав ОСОБА_7 та дістав з кишені штанів останнього мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8». Забравши вказаний мобільний телефон, вони разом із ОСОБА_6 та знайомим вийшли з під`їзду та поїхали на автомобілі до ринку, щоб продати викрадений телефон та поділити гроші між собою. Він, ОСОБА_6 та його знайомий розуміли, що викрадення вказаного телефону відбувається відкрито, при цьому ОСОБА_7 заперечував проти цих дій. Згодом телефон був вилучений працівниками поліції. Вартість викраденого майна у розмірі 3033 грн. 00 коп. не оспорює.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснивши, що 24.03.2021 року близько 12 год. 30 хв. він, на належному йому автомобілі, приїхав разом із ОСОБА_5 та його знайомим до будинку АДРЕСА_4 , щоб забрати речі ОСОБА_5 . Вони зайшли втрьох до під`їзду № 2 вказаного будинку. ОСОБА_5 почав шукати свої речі, однак не знайшов їх. Вони побачили ОСОБА_7 , який виконував якийсь ремонт. Вони вирішили забрати у ОСОБА_7 належні йому речі, для чого втрьох підійшли до нього, подавивши його волю до спротиву. ОСОБА_5 обшукав ОСОБА_7 та дістав з кишені його штанів мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8». Забравши вказаний мобільний телефон, вони втрьох вийшли з під`їзду та поїхали на автомобілі до ринку, щоб продати викрадений телефон та поділити гроші між собою. Він, ОСОБА_5 та його знайомий розуміли, що викрадення вказаного телефону відбувається відкрито, при цьому ОСОБА_7 висловлював незгоду із цим. З часом телефон був вилучений працівниками поліції. Вартість викраденого майна у розмірі 3033 грн. 00 коп. не оспорює.

Пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачені та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченими, в діяннях обвинуваченого ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а тому його винуватість «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; в діяннях обвинуваченого ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а тому його винуватість «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він судимий 14.09.1998 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 року звільнений від відбування покарання; 17.12.1999 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140, ст. 44 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.04.2002 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 20.02.2006 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 20.04.2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 10.08.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяці позбавлення волі, неодружений, освіта базова загальна середня, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він несудимий, неодружений, освіта вища, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 67 КК України, визнає рецидив злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, думку прокурора, яка вважала за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що виправлення, перевиховання ОСОБА_5 та попередження нових кримінальних правопорушень можливо лише в умовах реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченого  ОСОБА_6 , беручи до уваги конкретні обставини у справі, визнані судом пом`якшуючими, відсутність обтяжуючих покарання обставин за скоєне, думку прокурора, яка вважала за доцільне призначення покарання у виді позбавлення волі з випробуванням– суд вважає, що виправлення  ОСОБА_6  та попередження нових кримінальних правопорушень можливо в умовах без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, при застосуванні ст.75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього додаткових обов`язків, передбачених ст. 76 КК України при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 необхідно рахувати з 24.03.2021 року - моменту його фактичного затримання.

Цивільний позов не заявлявся.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта, за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/6651-ТВ від 29.03.2021 року у розмірі по 245 грн. 17 коп. з кожного.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 слід залишити без змін - у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 слід залишити без змін - у виді застави.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.03.2021 року ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 68100 грн. 00 коп., яка 30.03.2021 року внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області., у зв`язку з чим ОСОБА_6 звільнено із Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

Згідно зі ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2011 року за № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, згідно ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Як зазначено у п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 року за № 15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

З огляду на приписи ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.03.2021 року, після набрання вироком чинності, має бути повернена заставодавцю.

Суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 24.03.2021 року по 30.03.2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Застосувати до ОСОБА_6 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_6 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 24.03.2021 року - моменту його фактичного затримання.

Речовий доказ – мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8», модель М1908С3JG, синього кольору з градієнтом, переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - повернутими законному володільцю ОСОБА_8 .

Речові докази – грошові кошти в розмірі 301 грн. 00 коп. – 2 купюри номіналом по 100 грн., 2 купюри номіналом по 50 грн., 1 купюра номіналом 1 грн., передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області - повернути законному володільцю ОСОБА_5 .

Речові докази – ключі від автомобіля марки «Honda Accord», червоного кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу – автомобіля марки «Honda Accord», червоного кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Honda Accord», червоного кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 - передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 - повернутими законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта, за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/6651-ТВ від 29.03.2021 року у розмірі 245 (двісті сорок п`ять) грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта, за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/6651-ТВ від 29.03.2021 року у розмірі 245 (двісті сорок п`ять) грн. 17 коп.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити без змін - у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_6 залишити без змін – у виді застави.

Дію запобіжного заходу у виді застави, обраного ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили, припинити та повернути заставодавцю ОСОБА_10 суму 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп., внесену в якості застави за ОСОБА_6 , згідно ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.03.2021 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.04.2021 року на мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8», модель М1908С3JG, синього кольору з градієнтом - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.04.2021 року на грошові кошти в розмірі 301 грн. 00 коп. – 2 купюри номіналом по 100 грн., 2 купюри номіналом по 50 грн., 1 купюра номіналом 1 грн. - скасувати.

Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 24.03.2021 року по 30.03.2021 року включно.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженими в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий -