ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7306/21 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року про повернення без розгляду заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання дій та рішення протиправним, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання дій та рішення протиправним, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

21.10.2022 року на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з проханням скасувати вказане рішення. В заяві позивач зазначив, що саме орган Казначейства прийняв рішення повернути виконавчий документ без виконання, з огляду на що саме безпосередніми діями посадових осіб завдана шкода позивачу. Вказане підтверджується листом Державної казначейської служби України від 15.08.2022 року №5-12-12/10650, який позивач отримав 20.08.2022 року. Тому вважає, що наявні істотні обставини для перегляду судового рішення відповідно до п.1 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення залишено без руху та надано строк на усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

28.10.2022 року від позивача до суду надійшли заяви про продовження процесуального строку та про усунення недоліків, в яких позивач зазначив, що 15.09.2022 року звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №580/7306/21. Зазначена заява подана відповідно до п.1 ч.1 ст.236 КАС України протягом 30 днів. Ухвалою від 14 жовтня 2022 року зазначений суд повернув заяву позивачу із підстави її подання до неналежного суду. Тому позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду. Вважає, що зазначена причина несвоєчасного оскарження рішення є обґрунтованою та може бути підставою для поновлення строків.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про продовження процесуального строку та про усунення недоліків заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення відмовлено повністю; заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області про визнання дій та рішення протиправним, стягнення моральної шкоди повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Для вказаної підстави згідно з п.1 ч.1 ст.363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18: «… законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Враховуючи викладене, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.»

Так, частиною 4 статті 366 КАС України встановлено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Отже, цей строк на подання заяви про перегляд може бути поновлено судом у разі наведення поважних причин його пропуску.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Разом з тим, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 14.08.2020 року у справі № 536/2248/17, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24 лютого 2021 року у справі №800/30/17 (9901/328/18).

Так, в ухвалі про залишення заяви без руху суд першої інстанції детально роз`яснив позивачу обставини щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду та обов`язку надати суду заяву про поновлення пропущеного строку, в якій необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку, надати відповідні докази та вказати підстави для поновлення строку звернення. Також судом було зазначено про невідповідність заяви вимогам ст. 364 КАС України та необхідність усунути недоліки.

Колегія суддів зауважує на тому, що помилка позивача щодо порядку процесуальних дій є виключно суб`єктивною обставиною, що залежить саме від його волі та не свідчить про наявність непереборних обставин, які були причиною пропуску строку, а тому не вбачається підстав для безумовного поновлення порушеного процесуального строку.

Таким чином, оскільки заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення подана поза межами встановленого строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення останньої без розгляду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 361 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.