ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/18945/18

адміністративне провадження № К/990/29509/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2022 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (судді: Оксененко О.М. (головуючий), Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі № 640/18945/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «Союз-Авто») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року № 0008524208, податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року № 0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 388389,45 грн, податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року № 0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6540944,88 грн, рішення про застосування штрафних санкцій від 29 серпня 2018 року № 0008534208, податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29 серпня 2018 року № Ю-259 на суму 1992224,60 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкову вимогу всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 серпня 2018 року № 0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383 350,52 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 серпня 2018 року № 0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6 308 678,74 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року № 0008514208 та № 0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383 350,52 грн та 6 308 678,74 грн відповідно, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не доведено правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у разі повторного виявлення податкових порушень (згідно зі статтею 127 Податкового кодексу України - 50%, 75%), які застосовуються лише за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган безпідставно застосував до ТОВ «Союз Авто» штрафні (фінансові) санкції у розмірах 50% та 75% відповідно до положень статті 127 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Союз-Авто» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Союз-Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 липня 2016 року по 31 березня 2018 року, за результатом якої складено акт від 14 серпня 2018 року № 555/26-15-14-02-01-14/30729545.

Проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого станом на 31 серпня 2018 року підприємством не сплачено (не перераховано) до відповідного бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3 019 158,98 грн, у тому числі за вересень-грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року; також станом на 31 серпня 2018 року підприємством не сплачено (не перераховано) до відповідного бюджету утриманий військовий збір на загальну суму 153 753,31 грн за листопад-грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року; підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого несвоєчасно подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року.

У зв`язку із встановленими порушеннями у цій частині ГУ ДПС у м. Києві 29 серпня 2018 року прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0008524208 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 119.2 статті 119 ПК України, за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.2 статті 176 ПК України застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 020,00 грн; податкове повідомлення-рішення № 0008514208 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 127.1 статті 127 ПК України, за порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 542 142,76 грн, у тому числі за основним платежем на 153 753,31 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 388 389,45 грн; податкове повідомлення-рішення № 0008504208 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 127.1 статті 127 ПК України, за порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 9 560 103,86 грн, у тому числі за основним платежем на 3 019 158,98 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6 540 944,88 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29 серпня 2018 року №0008534208 за порушення пунктів 1, 4 частини другої статті 6, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивачу нараховано 5 784 022,16 грн єдиного соціального внеску та застосовані штрафні санкції у розмірі 2 657 594,91 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 серпня 2018 року № Ю-259 Головне управління ДФС у м. Києві вимагає від ТОВ «Союз-Авто» сплатити суму боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 992 224,60 грн, у тому числі 1 992 224,60 грн - недоїмка.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, а саме положень статті 127 Податкового кодексу України, якою (на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено відповідальність, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу, а кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням, що узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №820/11382/15, крім того відповідач вказує про помилковість застосування правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 23 жовтня 2021 року у справі № 815/881/16, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

10.2. Пункт 109.1 статті 109.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

10.3. Пункт 115.1 статті 115.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

10.4. Пункт 127.1 статті 127.

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

10.5. Підпункти 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168.

168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

10.6. Підпункт 168.4.7 пункту 168.4 статті 168.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

10.7. Підпункт «е» пункту 176.1 статті 176.

Платники податку зобов`язані: е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

13. У справі, що розглядається, рішенням Окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року позовні вимоги ТОВ «Союз-Авто» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 серпня 2018 року № 0008524208. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 серпня 2018 року № 0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383 350,52 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 серпня 2018 року № 0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6 308 678,74 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 640/18945/18 скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 29 серпня 2018 року № 0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383 350,52 грн та № 0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6 308 678,74 грн та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року залишено без змін.

Направляючи справу у вказаній частині позовних вимог Верховний Суд виходив з того, що для правильного вирішення справи, що розглядається, необхідно встановити наявність/відсутність факту повторності вчинення податкового правопорушення у розумінні статті 127 Податкового кодексу України, положення якої застосовано судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин, та, відповідно, вирішення правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50% та 75% за змістом санкції цієї статті.

Так, кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням. Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Статтею 127 Податкового кодексу України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості допущених податкових правопорушень, незалежно від того, що виявлено такі порушення контролюючим органом може бути в межах однієї перевірки.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15.

Правопорушенням за статтею 127 Податкового кодексу України є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу. Таким чином, для застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій за статтею 127 Податкового кодексу України слід з`ясувати, яка з подій сталась першою: виплата доходу чи сплата податку, хоча і з порушенням граничного строку сплати. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, як визначено статтями 127, 168 Податкового кодексу України, є обов`язком платника податків. При цьому подальша сплата такого податку після факту виплати доходу не може нівелювати цей обов`язок. Невиконання вказаного обов`язку утворює склад податкового правопорушення із формальним складом, відповідальність за яке передбачена пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, і це правопорушення вважається закінченим з моменту виплати доходу без сплати (перерахування) податку. З цього ж моменту виникають підстави для настання відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 року у справі, що розглядається, зазначив, що суди не з`ясували, коли саме позивачем було сплачено ПДФО та військовий збір: до, одночасно з, чи після виплати доходу на користь фізичних осіб, що має істотне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення ТОВ «Союз-Авто» до відповідальності за статтею 127 Податкового кодексу України (що узгоджується з правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2020 року у справі № 817/1272/18).

Колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем здійснено сплату податку на доходи фізичних осіб в частині до проведення перевірки контролюючим органом (згідно з платіжними дорученнями від 4 травня 2018 року на суму 295 000,00 грн, від 4 травня 2018 року на суму 495 000,00 грн) та після проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (згідно з платіжними дорученнями від 30 травня 2019 року, 6 червня 2019 року, 10 червня 2019 року та 21 червня 2019 року). Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та зазначено, що мало місце несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, що є підставою для накладення штрафу згідно з положеннями статті 127 Податкового кодексу України. Однак, при цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до ТОВ «Союз-Авто» штрафні (фінансові) санкції у розмірах 50% та 75% відповідно до положень статті 127 Податкового кодексу України, оскільки за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вказаного висновку з урахуванням правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року у справі № 815/881/16.

Колегія суддів зазначає про помилковість такого висновку судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року у справі № 815/881/16 не є релевантним спірним правовідносинам у справі, що розглядається, оскільки у справі № 815/881/16 вказаний правовий висновок Верховного Суду стосувався правовідносин щодо застосування суб`єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій у своїй господарській діяльності. Враховуючи зазначене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, що мало місце несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, що є підставою для накладення штрафу згідно з положеннями статті 127 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року № 0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 50% у сумі 93 330,23 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 186 660,45 грн, та - у розмірі 75% у сумі 6 215 348,51 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за серпень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 8 287 131,34 грн, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.

14. Щодо податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року №0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383 350,52 грн, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та зазначено, що позивачем було здійснено несвоєчасну сплату податку, однак суди попередніх інстанцій також дійшли помилкового висновку з урахуванням неправильного застосування вказаного правового висновку Верховного Суду (не релевантного до спірних правовідносин), що позивачем вчинено триваюче правопорушення, що виключає застосування штрафних санкцій у розмірі 50% та 75%.

Враховуючи зазначене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року № 0008514208 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50% у сумі 10 737,64 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за серпень 2016 року у сумі 21 475,27 грн та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 75% у сумі 372 612,88 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за вересень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 496 817,17 грн, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.

15. Таким чином, у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, що є підставою для застосування до позивача відповідних штрафних санкцій, проте судами було неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, а саме - положень статті 127 Податкового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням помилкового застосування до таких правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року у справі № 815/881/16.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

17. Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві: від 29 серпня 2018 року № 0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 50% у сумі 93 330,23 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 186 660,45 грн, та - у розмірі 75% у сумі 6 215 348,51 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за серпень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 8 287 131,34 грн та від 29 серпня 2018 року № 0008514208 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50% у сумі 10 737,64 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за серпень 2016 року у сумі 21 475,27 грн та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 75% у сумі 372 612,88 грн, за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за вересень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 496 817,17 грн, а тому касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 640/18945/18 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 640/18945/18 скасувати. Ухвалити нове рішення у справі № 640/18945/18, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто» у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду