Справа № 308/874/23

1-кп/308/74/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022070000000080 від 05.04.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.28, ч.ч.1,3 ст.358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.28, ч.ч.1,3 ст.358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.28, ч.ч.1,3 ст.358 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в ході досудового розслідування 23.08.2022 слідчим суддею Мукачівського міськрайонного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, який продовжено до 13.12.2022 з покладення на нього обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, цілодобово заборонити залишати місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю. На даний час досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин який інкримінують є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 9-ти років з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований злочин для уникнення покарання може переховуватися від суду, та в будь_який момент може покинути територію України, у тому числі поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, оскільки злочинна діяльність безпосередньо була пов`язана саме у такій сфері. Також існує через те, що у разі обрання іншого запобіжного заходу ніж домашній арешт, неможливо запобігти контактам ОСОБА_6 з іншими учасниками кримінального провадження, з якими обвинувачений зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на свідків, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань та узгодження їх з метою ухилення від кримінальної відповідальності та введення в оману суд, з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе як самостійно, так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь чи підкупу впливати на свідків, відомості про яких він отримав під час відкриття матеріалів кримінального провадження. На даний час невстановлені усі причетні до вчинення кримінальних правопорушень особи, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні 23 епізодів злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, і є всі обґрунтовані підстави вважати продовження ним своєї злочинної діяльності. До того ж ОСОБА_6 може і сам залишити територію України та переховуватися від суду за кордоном. Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є реальна загроза одержання покарання у вигляді позбавлення волі, що спонукає людину, вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема впливати на свідків та інших підозрюваних, а також виїзд за межі території України, що значною мірою може ускладнити об`єктивне проведення судового розгляду у даному кримінальному провадженні та, як наслідок, уникнення відповідальності. Домашній арешт є запобіжним заходом, який унеможливлює вчинення тиску на інших учасників кримінального провадження, а також унеможливить виїзд обвинуваченого за межі території України. Застосування до обвинуваченого більш м`яких видів запобіжних заходів не усуне існування ризиків зазначених в клопотанні, оскільки в такому випадку обвинувачений матиме можливість впливати на свідків, покинути територію України та в такий спосіб перешкоджати судовому розгляду.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Зазначила, що ризики, зазначені в клопотанні сторони обвинувачення не доведені жодними доказами, строк дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту завершився 13.12.2022. З часу завершення строку дії вказаної ухвали ОСОБА_6 обов`язок явки до прокурора чи суду не порушував,

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що він є працевлаштованим та працює позмінно, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту порушує його право на працю.

Захисник ОСОБА_8 залишив клопотання на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишили клопотання на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Так, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити , сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також при обранні виду запобіжного заходу враховуються й вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 , які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК України. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

Як встановлено судом, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у обвинуваченого наміру переховуватись від суду у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Суд бере до уваги дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 в їх сукупності, проаналізувавши всі надані сторонами докази, зокрема те, що під час розгляду справи в суді ОСОБА_6 з`являється на всі судові засідання, відомостей про те, що останнім вчиняється тиск на свідків та інших обвинувачених чи вчи вчиняє інші дії, які можуть перешкоджати розгляду даного крмінального провадження суду не надано, а відтак суд не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, суд, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків з урахуванням стадії кримінального провадження, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання, а також покладення на ОСОБА_6 наступних обов`язків: прибувати до суду на його першу вимогу, не відлучатися за межі Ужгородського району Закарпатської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178,183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити.

Обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_6 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 11 травня 2023 року включно.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки:

- прибувати до суду на його першу вимогу;

- не відлучатися за межі Ужгородського району Закарпатської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого - до 11 травня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 14 березня 2023 року о 16 год. 45 хв.

Головуючий суддя: ОСОБА_1