ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" березня 2023 р. Справа№ 925/636/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю учасників справи та їх представників:

Макеєв В.Ф. (особисто, в режимі відеоконференції);

від АТ «Мегабанк» : Дребот І.А. - за довіреністю № 89 від 26.12.2022.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 (суддя Дорошенко М.В., повний текст ухвали складено та підписано - 19.12.2022)

за заявою фізичної особи-підприємця Макеєва Валерія Федоровича

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 (суддя Дорошенко М.В., повний текст ухвали складено та підписано - 19.12.2022), зокрема, відхилено повністю грошові вимоги Акціонерного товариства «Мегабанк» до боржника - ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 в сумі 247 041,18 грн.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 1, 45, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 112, 256, 257, 258, 261, 264, 267, 591, 593, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 24, 28 Закону України «Про заставу» та мотивоване тим, що Акціонерним товариством «Мегабанк» не надано доказів на підтвердження виконання рішення Придніпровського районного суду у місті Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц щодо продажу предмета застави, а відтак, неможливо встановити самого факту продажу предмета застави, дати та ціни продажу задля перевірки обґрунтованості та правильності розрахунку заявленої Акціонерним товариством «Мегабанк» суми грошових вимог до боржника і визначення дня початку перебігу позовної давності для її застосування до цих вимог за заявою боржника.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 та направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що наявність рішення Придніпровського районного суду у місті Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц є доказом того, що вимоги Акціонерного товариства «Мегабанк» є безспірними.

Крім того, як вказує скаржник, реалізації предмета застави не вистачило для виконання рішення Придніпровського районного суду у місті Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц та для погашення заборгованості по кредиту.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

24.02.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 - без змін. Даний відзив на апеляційну скаргу підписано особисто боржником.

27.02.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Максимова А.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк», а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Мегабанк» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 925/636/22 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/636/22 за заявою фізичної особи-підприємця Макеєва Валерія Федоровича про неплатоспроможність. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 до надходження матеріалів справи № 925/636/22 до Північного апеляційного господарського суду.

05.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/636/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 925/636/22 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 залишено без руху.

27.01.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі № 925/636/22, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 призначено на 08.03.2023.

03.03.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Також, 03.03.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі № 925/636/22, зокрема, задоволено заяву Акціонерного товариства «Мегабанк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі № 925/636/22, поміж іншого, задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Явка представників справи

08.03.2023 у судове засідання з`явилися ОСОБА_1 (особисто, в режимі відеоконференції) та представник Акціонерного товариства «Мегабанк» (в залі суду).

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 08.03.2023 представник Акціонерного товариства «Мегабанк» підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 08.03.2023 заперечував проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2022 ОСОБА_1 (боржник) звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 925/636/22, зокрема, відкрито провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Максимова Андрія Анатолійовича.

19.07.2022 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

08.08.2022 до Господарського суду Черкаської області від Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла заява з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 на суму 247 041,18 грн (а.с. 119, т. 1).

19.08.2022 до Господарського суду Черкаської області від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 на суму 2 925 488,00 грн (а.с. 168, т. 1).

21.09.2022 до Господарського суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшов відзив про відсутність у нього заперечень проти заявлених до нього кредитором - ОСОБА_2 у справі № 925/636/22 грошових вимог в сумі 2 925 488,00 грн (а.с. 199, т. 1).

Також, 21.09.2022 до Господарського суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшло письмове заперечення проти заявлених до нього кредитором - Акціонерним товариством «Мегабанк» у справі № 925/636/22 грошових вимог в сумі 247 041,18 грн (а.с. 208, т. 1).

На обґрунтування вищевказаних заперечень боржник зазначив, що ухвалення Придніпровським районним судом у місті Черкаси рішення від 06.02.2014 у справі №711/4990/13-ц про звернення стягнення на заставлене боржником майно для задоволення вимог ПАТ «Мегабанк» в сумі 271 254,09 грн за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23п/2007 та договором застави майна від 26.11.2007 № 171-23п/2007-з і виконання цього судового рішення є підставою для припинення права АТ «Мегабанк» на звернення з кредиторськими вимогами до боржника, що вже були розглянуті іншим судом, тому заявлені АТ «Мегабанк» грошові вимоги до боржника останній вважає надуманими і нічим не підтвердженими вимогами. Також боржник заявив про застосування до заявлених АТ «Мегабанк» вимог позовної давності, яка на думку боржника спливла.

Крім того, 21.09.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшли повідомлення керуючого реструктуризацією Максимова А.А. про визнання повністю заявлених кредитором - ОСОБА_2 грошових вимог до ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 на суму 2 925 488,00 грн, а також повідомлення керуючого реструктуризацією Максимова А.А. із запереченнями проти заявлених кредитором - Акціонерним товариством «Мегабанк» грошових вимог до ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 на суму 247 041,18 грн.

На обґрунтування заперечень проти грошових вимог Акціонерного товариства «Мегабанк» , керуючий реструктуризацією Максимов А.А. зазначив, що з рішення Придніпровського районного суду у місті Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц вбачається, що грошові вимоги АТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 є забезпеченими заставою, а сам цей кредитор є забезпеченим кредитором, проте договору застави майна від 26.11.2007 № 171-23п/2007-з не надав; в заяві з вимогами до боржника про відмову повністю чи частково від забезпечення не зазначив; про результати виконання вказаного рішення Придніпровського районного суду у місті Черкаси і суму одержану від реалізації предмета застави не вказав. Також керуючий реструктуризацією Максимов А.А. вважає не підтвердженими належним чином повноваження адвоката Кульбій-Кухар Ю.В. як представника АТ «Мегабанк» на підписання від імені останнього заяви від 27.07.2022 з грошовими вимогами до боржника, тому таку заяву слід вважати неподаною, а заявлені нею грошові вимоги до боржника з урахуванням заяви останнього про застосування до них позовної давності - безпідставними.

12.10.2022 до Господарського суду Черкаської області від Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла відповідь на повідомлення керуючого реструктуризацією Максимова А.А. про результати розгляду вимог цього товариства до боржника з відхиленням доводів керуючого реструктуризацією щодо наявності підстав для невизнання вимог Акціонерного товариства «Мегабанк» (а.с. 7, т. 2).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.10.2022 у справі № 925/636/22, зокрема, витребувано у Акціонерного товариства «Мегабанк» документи на підтвердження реалізації предмета застави - автомобіля CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , ціни його продажу, розміру одержаною від реалізації предмета застави суми та порядку (черговості) її зарахування в погашення заборгованості за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23п/2007.

07.11.2022 до Господарського суду Черкаської області від Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла заява щодо виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.10.2022 у справі № 925/636/22 (а.с. 38, т. 2), у відповідності до якої повідомлено, що у місці знаходження цього товариства у м. Харкові велися та ведуться активні бойові дії, місто постійно перебуває під обстрілами військ російської федерації, в зв`язку з чим представники акціонерного товариства «Мегабанк» були змушені евакуюватися до інших населених пунктів, доступу до офісу товариства та документів немає. Крім того, акціонерне товариство «Мегабанк» у вказаній заяві зазначило, що предмет застави - автомобіль CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 був реалізований на підставі рішення Придніпровського районного суду у міста Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц та рішення засідання кредитної комісії з питань кредитування фізичних осіб Акціонерного товариства «Мегабанк» від 17.07.2014 і відповідно до програмного забезпечення банку кошти від реалізації цього предмета застави було зараховано в рахунок погашення заборгованості по кредиту 15.06.2017 в сумі 90 650,00 грн (а.с. 38, т. 2).

Також, 07.11.2022 до Господарського суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшов відзив на вимогу кредитора Акціонерного товариства «Мегабанк» та додаткову заяву щодо виконання ухвали господарського суду від 18.10.2022. У цьому відзиві боржник зазначив, що твердження Акціонерного товариства «Мегабанк» з посиланням на записи в програмному забезпеченні банку про те, що одержані від реалізації предмета застави кошти в сумі 90 650,00 грн 15.06.2017 були зараховані в рахунок погашення заборгованості по кредиту є бездоказовими. Акціонерне товариство «Мегабанк» не надало доказів тому, що виручених від реалізації предмета застави коштів не вистачило для задоволення його вимог до боржника. При цьому боржник знову заявив про застосування до вимог акціонерного товариства «Мегабанк» позовної давності.

23.11.2022 до Господарського суду Черкаської області від Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла заява про застосування до вимог ОСОБА_2 строків позовної давності (а.с. 68, т. 2).

За наслідками попереднього засідання у справі № 925/636/22, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення боржника та представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Мегабанк» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства «Мегабанк» до боржника - ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 в сумі 247 041,18 грн.

Як зазначалось вище, 08.08.2022 від Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла заява з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 на суму 247 041,18 грн.

Вищевказані грошові вимоги до боржника являють собою заборгованість останнього, як позичальника, за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23п/2007, укладеним ним з Відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» , як кредитодавцем, в тому числі: 52 305,00 грн залишок заборгованості з повернення кредиту, не покритої вирученою від реалізації предмета застави сумою коштів, 126 298,82 грн залишок нарахованих і не сплачених боржником процентів за користування кредитом, 67 963,65 грн штрафів і 473,71 грн пені.

На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника в сумі 247 041,18 грн Акціонерне товариство «Мегабанк» подало укладений між Відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 кредитний договір № 171-23п/2007 від 22.11.2007, який містить, поміж іншого, такі умови (пункти):

1.1. Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (далі - кредит) на (придбання автомобіля) у розмірі 160118,00 (сто шістдесят тисяч сто вісімнадцять гривень) на строк з 22 листопада 2007 року до 21 листопада 2014 року, а позичальник зобов`язується на передбачених договором умовах повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 15,8 (п`ятнадцять цілих вісім десятих) процентів річних.

1.2. Кредит надається за умови укладання договору застави згідно з п. 2.1. цього договору.

1.3. Визначення сукупної вартості кредиту (з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту) та реальної процентної ставки, а також графік платежів наведено у додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

2.1. Зобов`язання позичальника за договором забезпечуються заставою рухомого майна згідно з договором застави.

3.2. Позичальник зобов`язується:

3.2.1. Повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 годин 21.11.2014.

3.2.2. Використати кредит на цілі, визначені у п. 1.1. договору.

3.2.3. Своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та комісійну винагороду на умовах та в порядку, визначених договором.

3.3. Кредитодавець має право:

3.3.1. Достроково розірвати договір та вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів у випадках:

- порушення позичальником умов договору;

- порушення заставодавцем умов договору застави, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, що призвело або може призвести до втрати предмету застави;

- якщо у позичальника сталися будь-які обставини, які на думку кредитодавця можуть призвести до погіршення його фінансового стану та невиконання ним зобов`язань за договором.

3.3.4. У разі настання подій, не залежних від волі сторін договору, які мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитодавця (зокрема, зміни облікової ставки Національного банку України, зміни чинного законодавства, зміни кон`юнктури кредитного ринку та/або вартості куплених кредитодавцем грошово-кредитних ресурсів, збільшення витрат кредитодавця з інших незалежних від кредитодавця причин) змінити процентну ставку за користування кредитом, повідомивши про це позичальника письмово за 7 (сім) календарних днів до дати, з якої починає діяти нова процентна ставка.

4.2. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісяця, не пізніше двадцять п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а також в день повного повернення кредиту.

4.3. За користування кредитом понад строку, вказаного у пункті 1.1. договору, кредитодавець нараховує, а позичальник сплачує проценти в розмірі 0,1 процента річних.

7.1. За користування кредитом понад строк, встановлений пп.1.1, 3.2.1 договору, та/або недотримання строків сплати нарахованих процентів позичальник сплачує кредитодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми.

7.2. Позичальник сплачує кредитодавцю штраф у наступних випадках:

- за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту згідно з додатком № 1 - у розмірі 10 процентів від суми несвоєчасно повернутого кредиту; за несвоєчасне повернення кредиту згідно з п. 3.2.1 договору - у розмірі 25 процентів від суми несвоєчасно повернутого кредиту;

- за використання кредиту не за цільовим призначенням згідно з п. 3.2.2 договору - у розмірі 25 процентів від суми кредиту, що використано не за цільовим призначенням;

- за невиконання прийнятих на себе обов`язків згідно з п. 3.2.3 договору - у розмірі 10 процентів від суми несвоєчасно сплачених процентів та комісійних винагород;

- за невиконання будь - якого з прийнятих на себе обов`язків згідно з пп. 3.2.4 - 3.2.15 договору - у розмірі 10 процентів від суми отриманого кредиту.

У додатку № 1 до кредитного договору № 171-23п/2007 від 22.11.2007 його сторони передбачили графік платежів з повернення позичальником кредиту частинами у період з 22.11.2007 по 21.11.2014.

Також, на підтвердження заявлених до боржника вимог Акціонерне товариство «Мегабанк» подало копію рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.

Так, рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно і вирішено для задоволення вимог ПАТ «Мегабанк» в розмірі 271 254,09 грн звернути стягнення на майно ОСОБА_1 , що є предметом застави за договором застави майна № 171-23П/2007-з, укладеним 26.11.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «Мегабанк» , а саме: автомобіль CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 вартістю 160 118,00 грн, шляхом продажу ПАТ «Мегабанк» від імені заставодавця зазначеного предмету забезпечувального обтяження будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на рівні не нижчої за звичайну ціну на цей вид майна у порядку встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Надано ПАТ «Мегабанк» право зняти вказаний транспортний засіб з обліку ДАЇ при УМВС України у Черкаській області. Зобов`язано ОСОБА_1 передати у володіння ПАТ «Мегабанк» предмет застави за договором застави від 26.11.2007 №171-23П/2007-з, а саме: автомобіль CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , а також передати ключі і необхідні документи.

При цьому, у рішенні Придніпровського районного суду міста Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц встановлено такі обставини: між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк», укладено кредитний договір від 22.11.2007 № 171-23П/2007 на виконання якого Відкрите акціонерне товариство «Мегабанк» надало ОСОБА_1 кредит на придбання автомобіля у розмірі 160 118,00 грн строком з 22.11.2007 по 21.11.2014 зі сплатою 15.5% річних, з 30.09.2008 зі сплатою 22,0% річних. Кошти були надані 22.11.2007 у повному обсязі. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007 між сторонами був укладений договір застави майна від 26.11.2007 № 171-23П/2007-з, за яким ОСОБА_1 передав у заставу відкритому акціонерному товариству «Мегабанк» автомобіль CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 вартістю 160 118,00 грн. ОСОБА_1 в порушення пунктів 1.1, 3.2.3, 4.2 кредитного договору від 22.11.2007 № 171-23П/2007 не повертає кредит і не сплачує проценти за користування ним. Станом на 22.05.2013 поточний борг ОСОБА_1 перед ПАТ «Мегабанк» становить 255 142,29 грн, в тому числі: 142 955,00 грн залишок кредиту, 77 698,29 грн залишок несплачених процентів, 34 015,29 грн штрафів, 473,71 грн пені. Крім того, в порушення п. 2.1.3 договору застави майна від 26.11.2007 № 171-23П/2007-з ОСОБА_1 не застрахував предмет застави на його повну вартість на користь заставодержателя, що надає право ПАТ «Мегабанк» відповідно до п. 6.4 договору застави майна від 26.11.2007 № 171-23П/2007-з стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 10% від вартості предмета застави, що становить суму 16 111,80 грн. Тому загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Мегабанк» за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007 і договором застави майна від 26.11.2007 № 171-23П/2007-з становить 271 254,09 грн, в рахунок погашення якої і слід звернути стягнення на предмет застави.

Разом з тим, оскільки рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц набрало законної сили, встановлені ним обставини в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню при розгляді заяви акціонерного товариства «Мегабанк» з грошовими вимогами до боржника у справі № 925/636/22.

Слід зазначити, що кредитна комісія з питань кредитування фізичних осіб ПАТ «Мегабанк» на своєму засіданні, оформленому протоколом від 17.07.2014 № 70 прийняла рішення про надання дозволу на реалізацію заставного майна автомобіля CITROEN С4 Picasso, 2007 р. в. НОМЕР_1 , що є забезпеченням за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007, укладеним з ОСОБА_1 , на загальну суму не меншу еквіваленту 7 500,00 доларів США з направленням коштів на погашення заборгованості за кредитом.

В силу ст. 1 КУзПБ забезпечені кредитори - це кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Водночас, згідно з п. 3 ст. 593 ЦК України і ст. 28 Закону України «Про заставу» право застави (застава) припиняється уразі реалізації предмета застави (примусового продажу заставленого майна).

За твердженням Акціонерного товариства «Мегабанк» з посиланням на програмне забезпечення цього товариства, кошти від реалізації предмета застави - автомобіля CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 в сумі 90 650,00 грн 15.06.2017 були зараховані в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 по кредиту, тому застава за договором застави від 26.11.2007 № 171-23П/2007-з припинилася, а відтак, Акціонерне товариство «Мегабанк» не є забезпеченим кредитором по відношенню до ОСОБА_1 за заявленими до нього грошовими вимогами у справі № 925/636/22.

До заявленої Акціонерним товариством «Мегабанк» до боржника у справі № 925/636/22 суми грошових вимог в розмірі 247 041,18 грн згідно з розрахунком цього товариства включені:

- 52 305,00 грн залишку заборгованості з повернення кредиту за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007, не покритої вирученою від реалізації предмета застави сумою коштів;

- 126 298,82 грн залишку нарахованих і не сплачених боржником процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.12.2010 по 30.06.2022;

- 67 963,65 грн штрафів, в тому числі: 50 127,09 грн штрафів, нарахованих станом на 22.05.2013 і врахованих у рішенні Придніпровського районного суду місті Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц та 17 836,56 грн штрафів, передбачених п. 7.2 кредитного договору від 22.11.2007 № 171-23П/2007 і нарахованих за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з червня 2013 року по лютий 2020 року і за неповернення кредиту після 21.11.2014;

- 473,71 грн пені, нарахованої станом на 22.05.2013 і врахованої у рішенні Придніпровського районного суду міста Черкаси від 06.02.2014 у справі №711/4990/13-ц.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 24 Закону України «Про заставу» визначено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Таким чином, у разі коли вирученої від продажу предмета застави суми коштів було недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя - Акціонерного товариства «Мегабанк», у нього на підставі положень ст. 591 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про заставу» виникло право на стягнення з позичальника залишку боргу за кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 викладено правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Разом з тим, пред`явленням Акціонерним товариством «Мегабанк» вимоги до ОСОБА_1 у 2013 році про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007, нарахованої в порядку застосування ч. 2 ст. 1050 ЦК України, строк виконання зобов`язання для ОСОБА_1 за цим кредитним договором настав, тому нарахування процентів ОСОБА_1 за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007 після пред`явлення до нього акціонерним товариством «Мегабанк» в 2013 році вказаної вимоги суперечить наведеному вище висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц, а також у постановах від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13ц та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.07.2022 у справі № 332/1142/16-ц.

Також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15 зазначено, що у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України. Під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника дійшов висновку, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.

Відтак, з урахуванням приписів ст. 113 та ч. 1 ст. 122 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи, фізичної особи-підприємця заяву про застосування позовної давності, можуть зробити інші кредитори, боржник та керуючий реструктуризацією.

Положеннями ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За змістом п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Приписами ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 4.4.1 своєї постанови від 23.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз`яснив, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Так, Акціонерне товариство «Мегабанк», пред`явивши в 2013 році до ОСОБА_1 позов про звернення стягнення на предмет застави в рахунок дострокового погашення всієї суми кредитної заборгованості, змінило строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007, що є підставою для початку відліку позовної давності для пред`явлення вимоги про стягнення кредитної заборгованості. Проте, враховуючи, що підставою звернення Акціонерного товариства «Мегабанк» із заявою з грошовими вимогами до ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 є саме недостатність коштів, виручених від реалізації предмета застави, для погашення заборгованості за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007, то початок перебігу позовної давності за такими вимогами слід визначати від дня виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.02.2014 у справі №711/4990/13-ц щодо продажу предмета застави.

Близькі за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 279/8730/15, від 16.06.2021 у справі № 756/2028/16-ц, від 29.04.2022 у справі № 755/3345/20 та від 31.08.2022 у справі №754/11169/18.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, Акціонерне товариство «Мегабанк» не надало доказів на підтвердження виконання рішення Придніпровського районного суду у місті Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц щодо продажу предмета застави - автомобіля CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що унеможливлює встановлення господарським судом самого факту продажу предмета застави, дати та ціни продажу задля перевірки обґрунтованості та правильності розрахунку заявленої акціонерним товариством «Мегабанк» суми грошових вимог до боржника і визначення дня початку перебігу позовної давності для її застосування до цих вимог за заявою боржника.

З урахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи дійшов вірного висновку про відхилення грошових вимог Акціонерного товариства «Мегабанк» до боржника - ОСОБА_1 у справі № 925/636/22 в сумі 247 041,18 грн.

При цьому, скаржником не надано належних та допустимих доказів того, що вартості майна не вистачило для задоволення всіх його грошових вимог, водночас, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.10.2022 у справі № 925/636/22 було витребувано відповідні докази.

За таких обставин, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22, а відтак у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 залишити без змін.

3. Справу №925/636/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 15.03.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

Б.М. Поляков