ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2023Справа № 761/39550/17

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 761/39550/17

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватного підприємства "Л-Джастіс";

2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 ;

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача: Калітіна О.В.;

від відповідача: Гринюк В.Г. (в режимі відеоконференції);

від третіх осіб: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2017 року ПАТ "Європейський газовий банк" звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , ТОВ "Ювеста Девелопмент", третя особа - Приватне підприємство "Л-Джастіс", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 червня 2013 року між ПАТ "Європейський газовий банк" і ПП "Л-Джастіс" укладено кредитний договір № 710-2506130, за умовами якого позичальнику було відкрито відновлювану відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 65 000 000 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 09 серпня 2013 року укладено Договір іпотеки № 1203-0908/1, посвідчений приватним нотаріусом KMHO Шевченко І.Л., реєстровий № 1887, за умовами якого предметом Договору є нежитлові приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375,7 кв.м), загальною площею 199, 2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_1 . Вартість предмету іпотеки становить 10 996 700 грн.

Оскільки позичальник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, в останнього перед Банком утворилась заборгованість, яка станом на 31 жовтня 2017 становила 41 000 347, 93 грн., у тому числі: кредит - 16 894 332, 27 грн., проценти - 14 657 710, 49 грн., пеня по кредиту - 6 301 320, 94 грн., пеня по процентам - 3 146 984, 23 грн.

Отже, Банк на підставі ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" звернувся до суду з позовом, в якому просив у рахунок погашення заборгованості ПП "Л-Джастіс" за кредитним договором № 710-250613 від 25 червня 2013 року звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення "група приміщень № 11", загальною площею 199, 2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 84927680000; за рахунок предмета іпотеки задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №710-250613 від 25 червня 2013 року у розмірі 41 000 347, 93 грн.; встановити спосіб реалізації пр проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

При цьому, позивач вважає, що для нового власника нерухомого майна іпотека є дійсною у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Європейський газовий банк".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", яке на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості від 24.09.2019 придбало у ПАТ "Європейський газовий банк" право вимоги за кредитним договором № 710-250613 від 25 червня 2013 року та Договором іпотеки № 1203-0908/1 від 09 серпня 2013 року до боржника та його майнового поручителя, звернулося з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року у справі №761/39550/17.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито.

06 квітня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", в якій заявник просив направити матеріали даної справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року справу №761/39550/17 скеровано за правилами юрисдикції до Господарського суду міста Києва.

22.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №761/39550/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 прийнято до розгляду справу № 761/39550/17. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.05.2021 на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/10006/19.

03.06.2021 до суду від відповідача-2 надійшов відзив.

09.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.

15.06.2021 до суду від позивача надійшли заява про зміну підстав позову; клопотання про витребування доказів; клопотання про долучення доказів до матеріалів справи; клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірину Олександрівну та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інну Леонтіївну та виключити зі складу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

24.06.2021 до суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив.

В судовому засіданні 24.06.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахування заяви про зміну підстав позову, а також подав доповнення до заяви про зміну підстав позову.

Крім того, представник позивача просив задовольнити клопотання про витребування доказів; клопотання про долучення доказів до матеріалів справи; клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Представник відповідача-2 просив закрити провадження у справі та заперечив проти задоволення клопотань позивача про витребування доказів, про зупинення провадження у справі та залучення третіх осіб.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про зміну підстав позову разом з доповненням до неї. Виключено зі складу відповідачів у справі №761/39550/17 відповідача-1 - ОСОБА_3 . Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Відмовлено в задоволенні клопотань "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" щодо залучення третіх осіб та витребування доказів. Підготовче засідання у справі № 761/39550/17 відкладено на 29.07.2021.

21.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про закриття провадження у справі .

29.07.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та відповідь на відзив.

Ухвалою від 29.07.2021 повідомлено Приватне підприємство "Л-Джастіс" про оголошення відкладення в підготовчому засіданні на 19.08.2021.

17.08.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, заперечення на клопотання позивача про залучення третіх осіб та клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 19.08.2021 повідомлено Приватне підприємство "Л-Джастіс" про оголошення відкладення в підготовчому засіданні на 02.09.2021.

01.09.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

02.09.2021 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та про закриття провадження у справі.

В підготовчому засіданні 02.09.2021 представник позивача підтримав подане ним раніше клопотання про залучення третьої особи та викладено заперечення проти клопотань відповідача щодо закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду.

Представник відповідача підтримав раніше подані ним клопотання.

Представники третьої особи-2 підтримав позицію представника відповідача.

Представники третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Зупинено провадження у справі №761/39550/17 до набрання законної сили рішенням у справі №910/10006/19.

22.09.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 761/39550/17, оскільки постановою Північного апеляційного господарського від 14.09.2021 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10006/19 та відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" про визнання недійсним Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про поновлення провадження у справі №761/39550/17.

29.09.2022 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 761/39550/17, оскільки Великою Палатою Верховного Суду 17.08.2022 винесено постанову у справі №910/10006/19, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" задоволено частково, а саме: змінено мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021. В іншій частині постанову апеляційного суду залишено без змін. Повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/10006/19 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2022 поновлено провадження у справі № 761/39550/17. Підготовче засідання у справі призначено на 27.10.2022.

14.10.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Дане клопотання обгрунтоване тим, що підставою для подання даного позову є наявність Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013, проте вказаний договір іпотеки є розірваним. При цьому, постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/10006/19 підтверджено відсутність нікчемності договору про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013, відповідно, на даний час договір іпотеки є розірваним.

Крім того, 14.10.2022 на електронну пошту та 18.10.2022 на поштову адресу Господарського суду міста Києва від представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Однак, судове засідання 27.10.2022 не відбулося, у зв`язку знеструмленням електромережі суду та виходу з ладу серверу автоматизованої системи документообігу суду, що підтверджується відповідним актом від 27.10.2022.

28.10.2022 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" надійшла заява про заміну позивача правонаступником у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 замінено позивача у справі №761/39550/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на його правонаступника Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд". Підготовче засідання у справі призначено на 24.11.2022 о 16:00 год.

04.11.2022 на електронну пошту та 07.11.2022 на поштову адресу Господарського суду міста Києва від представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" про розгляд справи, яке відбудеться 24.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Присутній у підготовчому засіданні 24.11.2022 представник позивача зазначив, що не отримував від відповідача клопотання про закриття провадження у справі та просив надати час на ознайомлення з ним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 22.12.2022, у зв`язку з неявкою представників учасників справи, зокрема, відповідача, який не вийшов на зв`язок.

Присутній у підготовчому засіданні 22.12.2022 представник позивача просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 26.01.2023, у зв`язку з повторною неявкою представників учасників справи, зокрема, відповідача, який вдруге не вийшов на зв`язок.

17.01.2023 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.01.2023 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та клопотання про долучення до матеріалів справи судових рішень у справі № 910/7331/20 та закриття провадження у справі.

24.01.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" про закриття провадження у справі, оскільки предмет спору існує, а Договір про розірвання договору іпотеки є нікчемним в силу п.5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

26.01.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору у справі № 761/39550/17, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Присутній у підготовчому засіданні 26.01.2023 представник позивача просив відмовити в задоволенні обох клопотань відповідача про закриття провадження у справі та задовольнити заяву про залучення третіх осіб.

Представники відповідача та третіх осіб правом на участь у судовому засіданні не скористалися. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Розглянувши клопотання ТОВ "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" про закриття провадження у справі від 12.10.2022 та від 23.01.2023, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

Так, у справі № 761/39550/17 предметом спору (позову) є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" до ТОВ "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення "група приміщень № 11", загальною площею 199, 2 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 84927680000; юридичною підставою позову є ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку"; фактичною підставою позову - наявність Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013, на чинності якого наполягає позивач. При цьому, відповідач заперечує чинність Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 09.08.2013, отже між сторонами існує спір щодо підстав заявленого позову та як наслідок про право на предмет іпотеки, що виключає можливість застосування судом положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що рішення в даній справі жодним чином на даний час не може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , а тому відмовив у задоволенні заяви позивача про залучення вказаних осіб до участі у розгляді справи в якості третіх осіб.

Водночас, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування по справі, з огляду на приписи ч.4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про витребування у позивача актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо спірного предмету іпотеки, який є предметом спору, станом на лютий 2023 року, у зв`язку з чим відклав підготовче засідання у справі на 16.02.2023.

01.02.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна відносно об`єкту нерухомого майна, що є предметом спору у даній справі, станом на 01.02.2023.

13.02.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна відносно об`єкту нерухомого майна, що є предметом спору у даній справі, станом на 13.02.2023.

15.02.2023 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача

Присутній у підготовчому засіданні 16.02.2023 представник позивача просив призначити справу до судового розгляду.

Представники відповідача та третіх осіб правом на участь у судовому засіданні не скористалися. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні 16.02.2023, враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки судом вирішені всі питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 02.03.2023 о 12:15 год.

22.02.2023 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника відповідача адвоката Гринюк В.Г. надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" про розгляд справи, яке відбудеться 02.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Присутній у судовому засіданні 02.03.2023 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з посиланням на обставини, наведені в заяві про зміну підстави позову (т. 3, а.с. 148-152).

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на підстави, наведені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях і клопотаннях, поданих по справі.

Представники третіх осіб у судове засідання 02.03.2023 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подали.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.11.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

25.06.2013 між Приватним підприємством "Л-Джастіс", як Позичальником, і Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" був укладений Кредитний договір №710-2506130 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію із загальним лімітом 65 000 000,00 грн. строком з 25.06.2013 по 24.06.2014, з відсотковою ставкою - 26% річних та цільовим призначенням кредитної лінії - для поповнення оборотних коштів.

09.08.2013 в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк", як Іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як Іпотекодавцем, був укладений Договір іпотеки № 1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований в реєстрі за № 1887, предметом іпотеки за яким є нежилі приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375,7 кв.м), загальною площею 199,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. за реєстровим № 1831, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.07.2013 (далі - предмет іпотеки) (п. 1.3. договору іпотеки).

Згідно п. 1.2. договору іпотеки, Боржник (Позичальник за Кредитним договором) зобов`язаний в строки, визначені Кредитним договором повернути Іпотекодержателю (Банку) кредит у розмірі 65 000 000, 00 грн., сплатити відсотки за ним відповідно до умов Кредитного договору, а також можливу неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ в передбачених Кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.4. договору іпотеки, вартість предмета іпотеки становить 10 996 700,00 грн.

Згідно п. 5.1. договору іпотеки, у разі порушення (часткового порушення) Іпотекодателем умов Кредитного договору або умов цього Договору, Іпотекодержатель надсилає Боржнику письмову вимогу про усунення порушення.

При цьому, якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, останній вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки.

Відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2014, позовні вимоги ПАТ «Європейський газовий банк» було задоволено та стягнуто з Приватного підприємства «Л-ДЖАСТІС» заборгованість за Кредитним договором № 710-250613 від 25.03.2013, а саме: 16 894 332, 27 грн. - заборгованості по кредиту, 746 127, 78 грн. - заборгованості по процентах, 1 071 483, 64 - пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту, 9 454, 27 - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Позичальник за Кредитним договором свої зобов`язання не виконав.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частинами 1, 2 ст. 35 вказаного Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Таким чином, оскільки ПП «Л-ДЖАСТІС» не виконало своїх зобов`язань за Кредитним договором № 710-250613 від 25.03.2013 у ПАТ «Єврогазбанк» виникло право на звернення стягнення на предмет.

Однак, 25.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Єврогазбанк" та ОСОБА_1 був укладений Договір про розірвання договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 25.02.2014 за реєстровим номером № 149, відповідно до умов якого договір іпотеки розривався, зобов`язання сторін за договором іпотеки припинялись, також сторони домовились припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки, та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Надалі, у 2014 році ОСОБА_1 подарувала іпотечне майно своїй дочці ОСОБА_4 , яка за договором іпотеки від 05 грудня 2014 року передала його в іпотеку ОСОБА_3 .

В свою чергу, у вересні 2015 року ОСОБА_3 звернув стягнення на іпотечне майно та 11.04.2016 передав його до статутного капіталу ТОВ "Ювеста Девелопмент".

Таким чином, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нерухоме майно - група приміщень № 11, загальною площею 199,2 кв.м по вул. Саксаганського, 96 у місті Києві (приміщення), яке було предметом іпотеки за договором іпотеки від 09.08.2013, з 11.04.2016 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент".

Водночас, 16.07.2014 постановою Правління Національного банку України № 424 віднесено ПАТ "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних.

Також, 16.07.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 57 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Європейський газовий банк".

09.02.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було видано наказ №68 про нікчемність Договору про розірвання Договору іпотеки №1203-090813/І.

Отже, ПАТ "Європейський газовий банк", вважаючи нікчемним Договір про розірвання Договору іпотеки №1203-090813/І від 25.02.20214, на підставі ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" звернувся до суду з позовом, в якому просив у рахунок погашення заборгованості ПП "Л-Джастіс" за Кредитним договором № 710-250613 від 25 червня 2013 року звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення "група приміщень № 11", загальною площею 199, 2 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 96, реєстраційний номер нерухомого майна 84927680000; за рахунок предмета іпотеки задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №710-250613 від 25 червня 2013 року у розмірі 41 000 347, 93 грн.; встановити спосіб реалізації пр проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2019 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Європейський газовий банк".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", яке на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості від 24.09.2019 придбало у ПАТ "Європейський газовий банк" право вимоги за Кредитним договором № 710-250613 від 25.06.2013 та Договором іпотеки №1203-0908/1 від 09.08.2013 до боржника та його майнового поручителя, звернулося з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2019 у справі №761/39550/17.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2019 скасовано, провадження у справі закрито.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.04.2021 справу №761/39550/17 скеровано за правилами юрисдикції до Господарського суду міста Києва.

Під час розгляду справи в господарському суді ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подала заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої зазначає, що Договір про розірвання Договору іпотеки №1203-090813/І від 25.02.20214 є нікчемним в силу приписів п. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак, у позивача наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки боржник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором.

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», як Первісним Кредитором, та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд", від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16 листопада 2021 року діє Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СТРОНГ МЕНЕДЖМЕНТ АКТИВ», як Новим Кредитором, укладено Договір № 07/01/12/2021/30 про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.12.2021 р. за реєстровим №2519 (надалі - Договір № 07/01/12/2021/30), відповідно до якого Права вимоги до Приватного підприємства "Л-Джастіс" за Кредитним договором №710-250613 від 25.06.2013, що був укладений з ПАТ "Європейський газовий банк", передані Первісним кредитором Новому кредитору - АТ «ЗНВ КІФ «АРГУМЕНТ ФОНД», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №16-01/11- 2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16 листопада 2021 року діє ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СТРОНГ МЕНЕДЖМЕНТ АКТИВ».

Відповідно до пп. 3.1.3. п. 3.1. Розділу 3 Договору № 07/01/12/2021/30 права вимоги переходить до Нового кредитора з дати укладання сторонами цього Договору, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно його заборгованості за Кредитним договором та зобов`язань Майнових поручителів/ Поручителів/Боржника стосовно їх зобов`язань за Договорами забезпечення. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі без виключення інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть в майбутньому на підставі Кредитного договору та Договорів забезпечення.

Також, 01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста», як Продавцем, та АТ «ЗНВ КІФ «АРГУМЕНТ ФОНД», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №16-01/11- 2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16 листопада 2021 року діє ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СТРОНГ МЕНЕДЖМЕНТ АКТИВ», укладено Договір №06/01/12/21/26 купівлі-продажу майнових прав, посвідченого Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.12.2021 р. за реєстровим №2520, відповідно до якого Майнові права за Договором іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013, що укладений між ПАТ "Європейський газовий банк" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. реєстровий №1887, в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, передані Продавцем Покупцю АТ «ЗНВ КІФ «АРГУМЕНТ ФОНД», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору №16-01/11-2021 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 16 листопада 2021 року діє ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СТРОНГ МЕНЕДЖМЕНТ АКТИВ».

Отже, починаючи з 01.12.2021, кредитором за вказаним Кредитним договором та договорами забезпечення є Новий кредитор - АТ «ЗНВ КІФ «АРГУМЕНТ ФОНД».

Після переходу прав за спірним договором іпотеки до нового кредитора, останній підтримав позовні вимоги з посиланням на зазначені вище обставини та з урахуванням заяви ТОВ «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» про зміну підстав позову.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Договір іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013, на якому ґрунтуються заявлені позовні вимоги, був розірваний у встановленому законом порядку і на даний час Договір від 25.02.2014 про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/І є чинним, що неодноразово було підтверджено різними судовими рішеннями.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

При цьому, згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2013 (далі - Закон №898-IV, у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (частина перша ст. 3 Закону № 898-IV).

Відповідно до ст.4 Закону №898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

09.08.2013 в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк", як Іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як Іпотекодавцем, був укладений Договір іпотеки № 1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л., зареєстрований в реєстрі за № 1887, предметом іпотеки за яким є нежилі приміщення, 53/100 частини (від місць спільного користування площею 375,7 кв.м), загальною площею 199,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. за реєстровим № 1831, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.07.2013.

25.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Єврогазбанк" та ОСОБА_1 був укладений Договір про розірвання договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 25.02.2014 за реєстровим номером № 149, відповідно до умов якого договір іпотеки розривався, зобов`язання сторін за договором іпотеки припинялись, також сторони домовились припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки, та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 598 К України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі:припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно п. 6.2. Договору іпотеки, право іпотеки, та відповідно і цей Договір, припиняє чинність у разі, зокрема, розірвання цього Договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально.

Положеннями ч. 2-3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 14.04.2017 у справі № 761/13017/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017, задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до ОСОБА_1 та визнав недійсним договір від 25.02.2014 року про розірвання договору іпотеки № 1203-090813/І, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 09.08.2013 року за реєстровим № 1887.

На підставі зазначеного судового рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був відновлений запис про іпотеку за договором іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013 та заборону відчуження майна (предмета іпотеки). (а.с. 22).

В подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 04.10.2017 у справ №761/13017/16-ц рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.04.2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05.07.2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі зазначеної ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 04.10.2017 у справ №761/13017/16-ц в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.07.2019 року припинено іпотеку за договором іпотеки № 1203-090813/І від 09.08.2013.

На день розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття судом першої інстанції процесуального рішення за результатами нового розгляду справи №761/13017/16-ц.

Отже, Договір про розірвання Договору іпотеки № 1203-090813/1 від 25.02.2014 на даний час є дійсним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/10006/19.

Рішенням суду від 01.02.2021 у справі №910/10006/19, за результатами нового розгляду, позов задоволено. Визнано недійсним Договір іпотеки №1203-090813/1 від 09.08.2013, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 09.08.2013, зареєстрований в реєстрі за №1887.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним, так як при його вчиненні був порушений порядок, визначений ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки ОСОБА_1 є особою, заінтересованою у вчиненні Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" оспорюваного правочину, та є стороною такого правочину, протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості повинна була поінформувати товариство (виконавчий орган) про наявність у неї такої заінтересованості, у матеріалах справи відсутні докази погодження Спостережною радою банку на вчинення спірного правочину.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2020 року у справі №910/10006/19 рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 року у справі №910/10006/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Втім, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки суди різних юрисдикцій сформували різну практику щодо дії в часі норми пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції Закону від 04 липня 2014 року № 1586-VII) до правочинів (у тому числі договорів), та можливості визнання нікчемним з цієї підстави договору, що укладений банком до набрання чинності Законом від 04 липня 2014 року № 1586-VII.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 17.08.2022 по справі №910/10006/19, у провадженні судів цивільної юрисдикції перебувала справа № 761/11870/15-ц за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А. до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ПП "Л-Джастіс", ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору від 25 лютого 2014 року про розірвання договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року у справі № 761/11870/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року та постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Зокрема, суди у вказаній справі дійшли висновку про відсутність обставин, передбачених Законом № 4452-VІ, для визнання договору від 25 лютого 2014 року про розірвання договору іпотеки нікчемним.

У справі № 761/11870/15-ц суди всіх трьох інстанцій вважали правильним застосовувати до спірних правовідносин Закон № 4452-VІ в редакції, чинній на час укладення договору про розірвання договору іпотеки, та зазначили, що стаття 38 цього Закону не передбачала можливості визнання уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію такого договору нікчемним у зв`язку з відмовою банку від власних майнових вимог.

Таким чином, судами у справі № 761/11870/15-ц уже було вирішено питання стосовно особливостей застосування до договору від 25 лютого 2014 року про розірвання договору іпотеки норм статті 38 Закону № 4452-VІ та наявності або відсутності у зв`язку із цим правових підстав вважати вказаний договір нікчемним.

Зокрема, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), принцип правової визначеності, як складова верховенства права в державі, також полягає в тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву.

Рішення у справі № 761/11870/15-ц набрали законної сили та є обов`язковими для виконання.

Колегія суддів у справі № 910/10006/19 зазначила, що не може здійснювати їх ревізію в межах цієї справи, оскільки це суперечитиме принципу правової визначеності.

Не наділений такими повноваженнями і господарський суд під час розгляду справи №761/39550/17.

Щодо посилання позивача на нікчемність договору в силу приписів п. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд звертає увагу, що такі обґрунтування ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" наводилися під час розгляду справи № 910/10006/19 в суді касаційної інстанції та по справі № 910/7331/20 - в суді апеляційної інстанції, проте не були взяті судом до уваги, оскільки, як зазначено судом вище, рішення у справі № 761/11870/15-ц набрали законної сили та є обов`язковими для виконання.

За таких обставин, судом встановлено, що наразі Договір про розірвання Договору іпотеки є чинним, а отже, зобов`язання за Договором іпотеки, які виникли між Банком та ОСОБА_1 - припинені.

Крім того, судом також враховано обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 910/7331/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювеста Девелопмент" до державного реєстратора Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Скляренка Олексія Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким позовні вимоги задоволено повністю. Припинено іпотеку щодо нежитлових приміщень "група приміщень № 11" загальною площею 199,2 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 96 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000) (номер запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2064605), та обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень "група приміщень № 11" загальною площею 199,2 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 96 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 84927680000) (номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2064202). Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Скляренка Олексія Миколайовича про скасування реєстраційної дії іпотеки та обтяження, індексний номер: 49463162 від 31.10.2019 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 910/7331/20 залишено без змін.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені судами у справах № 761/11870/15-ц, № 910/10006/19, №910/7331/20, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

При цьому, станом на день розгляду справи запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку та заборону відчуження нерухоме майно - група приміщень №11, загальною площею 199,2 м2 по вул. Саксаганського, 96 у місті Києві, відсутній, що підтверджується доданими до справи позивачем і відповідачем витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна відносно об`єкту нерухомого майна, що є предметом спору у даній справі на 01.02.2023 та на 13.02.2023.

Відсутність державної реєстрації права позивача на іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку та заборону відчуження нерухоме майно щодо групи приміщень №11, загальною площею 199,2 м2 по вул. Саксаганського, 96 у місті Києві також свідчить про відсутність підстав стверджувати щодо чинності договору іпотеки.

Згідно з ч. 1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатом оцінки зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними засобами доказування тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.03.2023.

Суддя А.І. Привалов