АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Віхрова В. В., Гайдук В. І., Дерев'янка О. Г.,
розглянувши відповідно до п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-Vвід 22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Стоїк», ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2, та третя особа - на стороні відповідача, ОСОБА_4 за касаційною скаргою Малого приватного підприємства «Стоїк», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Київської області від 30 січня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовами до МПП «Стоїк» (код ЄДРПОУ 20582240, м. Бориспіль, Київська область) ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої через пошкодження автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася через дії та за вини ОСОБА_4., який на час пригоди перебував у трудових відносинах з МПП «Стоїк» і мав довіреність від ОСОБА_3 на керування, у зв'язку з чим просив стягнути на свою користь 7 000 гривень відшкодування моральної шкоди та відшкодування майнової шкоди у сумі 8 052 гривень 74 коп.
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2005 року позови ОСОБА_1. залишені без задоволення повністю.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 30 січня 2006 року задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1. і рішення місцевого суду скасоване повністю з ухваленням нового рішення по суті вимог, яким позови задоволені і на користь ОСОБА_1. стягнуто з ОСОБА_3 8 052 гривень 74 коп. відшкодування майнової шкоди, 7 000 гривень відшкодування моральної шкоди; судові витрати віднесені на рахунок ОСОБА_3 з відшкодуванням на користь позивача 89 гривень 03 коп. оплаченого судового збору.
У касаційній скарзі МПП «Стоїк», ОСОБА_3., ОСОБА_4. та їх представник ОСОБА_5. вказують на розгляд апеляційним судом справи в їх відсутність, чим допущені порушення норм процесуального права, а також на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права щодо особи, яка має відповідати за шкоду, через що порушують питання про скасування рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення місцевого суду, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
Колегія судців, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах касаційної скарги, дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду та його скасування відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 30.03.2004 о 10 год. 40 хв. на вулиці Шевченка у м. Бориспіль ОСОБА_4., керуючи автомобілем «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_1, належним на праві власності ОСОБА_3., з відома та дозволу останнього, не врахував швидкість руху, дорожню обстановку і стан транспортного засобу та не витримав безпечну дистанцію, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого зіткнувся з належним на праві власності позивачу автомобілем «ВАЗ-2101», д/н з НОМЕР_2, під керуванням
Справа № 33ц-605 кс/08; 6-8435 св06
Голонуючий у першій інстанції: Гаврилюк О. М. Категорія: 40
Суддя-доповідач: Віхров В. В.
ОСОБА_2, від чого останній отримав пошкодження, а збитки його власника склали 7 841 гривень 11 коп., і у зв'язку з чим позивач витратив на проведення товарознавчого дослідження 211 гривень 63 коп. Також встановлено, що позивач у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою зазнав душевних хвилювань, відшкодування яких має скласти 7 000 гривень.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що третя особа, хоч і перебувала у трудових відносинах з Ml111 «Стоїк», проте керувала автомобілем «Мерседес Бенц» в період відпустки без його згоди, але з дозволу та відома власника автомобіля ОСОБА_3, представництво від імені якого за довіреністю від 25.072002 припинилося ще 21.12.2002, через що за завдану шкоду має відповідати саме ОСОБА_3., який залучений у справу другим відповідачем ухвалою суду, проти чого заперечував позивач, який у письмовій заяві не виклав зміни своїх позовних вимог, які озвучені в судовому засіданні.
Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення у справі, серед іншого відзначив, що місцевий суд вірно встановив фактичні обставини у справі, надав належну оцінку зібраним доказам, але зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам через допущене порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Суд у цій справі за ст. 335 ЦПК України під час її розгляду в касаційному порядку в межах касаційної скарги і вимог, які були заявлені у суді першої інстанції, перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Як вбачається з матеріалів справи (ас. 249-251), відповідач, другий відповідач, третя особа повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим апеляційний суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу в їх відсутність.
Колегія суддів вкотре наголошує, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за практикою тлумачення її положень Європейським Судом з прав людини право на справедливий судовий розгляд вимагає від суду вмотивовувати своє рішення, що одначе не може тлумачитися як відповідь на кожний аргумент чи довід сторони, і обсяг чого визначається в залежності від обставин справи, коли справедливість процесу вимагає, що б мотиви рішення, хоч би і лише це включені мотиви суду першої інстанції чи будь-які інші, реально розв'язували питання, що поставлені перед судом у зв'язку зі спором, а не полягали у беззастережному переліку тверджень суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вмотивував свої висновки щодо встановлення розміру відшкодування шкоди та особи, яка має відповідати за шкоду, і, відповідно, суд касаційної інстанції не знаходить порушень у цій справі права на справедливий судовий розгляд, і апеляційний суд повно і всебічно переглянув справу в межах апеляційного провадження.
Колегія суддів відзначає також, що за принципами цивільного процесу безпосередності судового розгляду і процесуальної економії, з огляду на права позивача за ст. 30 ЦПК України відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК України письмова форма змін позовних вимог вимагається у разі розгляду справи за відсутності відповідача задля забезпечення змагальності процесу в порядку заочного розгляду («письмового провадження»), на що місцевий суд не зважив, і що потягло неправильне вирішення ним справи.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, а оскаржувані судові рішення ухвалені з суворим додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права. Наведені ж у касаційній скарзі доводи висновків місцевого та апеляційного судів не спростовують.
Керуючись, ст.ст. 323, 332, 337, 343-345 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Стоїк», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5 відхилити.Рішення апеляційного суду Київської області від 30 січня 2006 року залишити без змін.Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.