Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2023 Справа №607/17609/22

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючого судді Сташків Н.М.,

-за участі секретаря судового засідання Баб`як Н.О.,

у присутності учасників процесу:

-представника позивача ОСОБА_1 ,

-представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2022 позивач ОСОБА_3 , через свого представника – адвоката Парійчук Ю.Д., звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що шлюб зареєстровано 20.07.2013, про що зроблено актовий запис №1062 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції. Від даного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, між ними фактично припинилися подружні стосунки та вони перестали вести спільне господарство. Подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. На даний час їх спільна неповнолітня дочка проживає разом із нею та перебуває на утриманні позивача. Дохід позивача не дозволяє самостійно забезпечити належний рівень життя дитини. У зв`язку з наявністю сезонних захворювань стан здоров`я дочки погіршується та доводиться нести додаткові витрати на лікування. Відповідач працює у Бельгії, має достатній рівень доходу, у його власності є нерухомість, інших осіб на утриманні відповідача немає, його стан здоров`я задовільний, відтак він має можливість сплачувати аліменти в розмірі 8000 грн. З метою підтвердження перетину відповідачем кордону стороною позивача було надіслано відповідний запит до Державної прикордонної служби України, однак довідку про його доходи надати не можливо. З цих підстав позивач просила розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 у розмірі 8000 грн, щомісячно.

Ухвалою судді від 12.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 25.01.2023 на 10 год. 20 хв.

19.12.2022 представник позивача ОСОБА_3 – адвокат Парійчук Ю.Д. подала клопотання про витребування доказів, яке задоволено ухвалою суду від 20.12.2022 та витребувано в Державної прикордонної служби України інформацію про перетин ОСОБА_4 державного кордону України, починаючи з 01.01.2018.

02.01.2023 від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь на ухвалу суду від 20.12.2022, у якій вказано, що у період з 01.01.2018 по 26.12.2022 ОСОБА_7 перетнув кордон в пункті пропуску: 05.03.2018 – Рава Руська; 10.07.2018 – Шегині; 18.11.2018 – Шегині; 13.12.2019 – Бориспіль-D; 20.01.2020 – Бориспіль-D; 20.07.2021 – Краківець; 16.10.2021 – Краківець; 25.11.2021 – Краківець.

25.01.2023, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по всій території України, розгляд справи перенесено на 14.02.2023 на 14 год. 40 хв.

В судовому засіданні 14.02.2023, у зв`язку з наданням часу на подачу відповідачем відзиву та ознайомлення з матеріалами позовної заяви, оголошено перерву до 01.03.2023 на 10 год. 40 хв.

28.02.2023 представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Черніцький І.Р. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог. Зокрема вказано, що позивач заявила вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн, однак жодним чином не обґрунтувала зазначений розмір аліментів та не надала жодного доказу на підтвердження можливості відповідача сплачувати аліменти саме в такому розмірі. Крім того, позивач не надала жодних доказів того, що витрати на дитину становлять 16 000 грн (оскільки обов`язок кожного з батьків в утриманні дитини є рівним), а також того, що відповідач працює в Бельгії та його доходи є високооплачуваними. Натомість, відповідач не має стабільного доходу за кордоном, його доходи за останні місяці є незначними та мінливими. Доказів зазначеного відповідач не може надати, оскільки він офіційно не працевлаштований. Доводи позивача про те, що у власності відповідача знаходиться нерухоме майно, що слугує підставою для стягнення аліментів у заявленому нею розмірі, не є обґрунтованими, оскільки зазначене майно не було придбане ним за власні кошти, а набуте ним у 2019 році в порядку спадкування після матері, тому не свідчить про його високе матеріальне становище та відповідні доходи, а також не може бути враховане при стягненні з нього аліментів. Крім цього, суду також слід врахувати, що відповідач, перебуваючи за кордоном, постійно витрачає на грошові кошти на оренду житла, одяг та харчування, а також несе інші витрати на проживання. Тому, з урахуванням усіх цих обставин, ОСОБА_4 визнає позовні вимоги частково, в розмірі 3500 грн, і згідний сплачувати саме такий розмір аліментів, щомісячно.

01.03.2023, за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 07.03.2023 на 11 год. 15 хв.

02.03.2023 представник позивача ОСОБА_3 – адвокат Парійчук Ю.Д. подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що посилання відповідача як на підставу для відмови у стягненні з нього аліментів у заявленому позивачем розмірі, а саме те, що він несе за кордоном витрати на харчування, оренду житла, проживання та має нестабільний заробіток, не враховуються при визначенні розміру аліментів, оскільки вони пов`язані із задоволенням його особистих потреб, про що зазначено в п. 17 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства та стягнення аліментів». Доводи відповідача про те, що наявне в нього на праві власності нерухоме майно набуте ним у порядку спадкування, не мають значення для справи, оскільки при визначенні розміру аліментів береться до уваги наявність у відповідача цього майна, а не джерела його набуття. Дитина проживає у країні, де на даний час введено воєнний стан, рівень життя значно знизився, ціни зросли, а витрати на дитину збільшились. Факт проживання відповідача в Бельгії, яка є високорозвиненою країною, ним не оспорюється та свідчить про наявність достатнього матеріального становища. Посилаючись на наведене, підтримала позов та просила задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 – адвокат Парійчук Ю.Д. позов підтримала з викладених у позовній заяві та відповіді на відзив обставин та просила задовольнити. Також вказала, що заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу, які були понесені позивачем, та докази їх понесення подасть протягом 5 днів з дня ухвалення судом рішення у цій справі.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Черніцький І.Р. у судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що відповідач погоджується на розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів у розмірі 3500 грн, а заявлена позивачем у позовній заяві сума аліментів 8000 грн є не обгрунтованою та безпідставною. Підтримав доводи відзиву. Пояснив, що відповідач у Бельгії не працював і не працює, оскільки він проживає та працює в Польщі, де у вересні – жовтні 2022 року отримував заробітну плату на банківську картку, виписки з якої він долучив до матеріалів справи, а на даний час отримує неофіційний дохід, у зв`язку з чим доказів про отриманий дохід надати не може. Твердження позивача про те, що відповідач проживає і працює в Бельгії, є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

20.07.2013 сторони зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис №1062 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.

Від даного шлюбу в сторін народилась дочка – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.02.2014

Згідно з інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №31666878, №316665650 та № 316665789 від 02.12.2022 ОСОБА_4 на праві приватної власності належить: 1) житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину №24 від 10.01.2020, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І.; 2) земельна ділянка, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 6125289800:02:001:0698, яка знаходиться за адресою: с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області, право власності на яку зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину №26 від 10.01.2020, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І.; 3) земельна ділянка, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6125289800:02:001:0699, яка знаходиться за адресою: с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області, право власності на яку зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину №25 від 10.01.2020, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І.

Із наданих представником відповідача свідоцтв про право на спадщину за законом, зареєстрованих у реєстрі за №26 та № 24 від 10.01.2020, виданих приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І., вбачається, що ОСОБА_4 успадкував за законом після смерті ОСОБА_8 земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2499 га, з кадастровим номером 6125289800:02:001:0698 та житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведене також підтверджується витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі №58961558 та №58961213 від 10.01.2020.

У судовому засіданні представник відповідача надав виписки з банківської картки, з перекладом із польської мови на українську, відповідно до яких станом на 15.05.2023 на рахункок ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 перераховано заробітну плату за вересень 2022 року в розмірі 956,35 злотих, 09.11.2022 – заробітну плату за жовтень 2022 року в розмірі 1196,62 злотих.

Як убачається з відповіді Державної прикордонної служби України від 02.01.2023, за наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, у період з 01.01.2018 по 26.12.2022 ОСОБА_7 перетнув кордон в пункті пропуску: 05.03.2018 – Рава Руська; 10.07.2018 – Шегині; 18.11.2018 – ОСОБА_10 ; 13.12.2019 – Бориспіль-D; 20.01.2020 – Бориспіль-D; 20.07.2021 – Краківець; 16.10.2021 – Краківець; 25.11.2021 – ОСОБА_11 .

Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, якими позивач ОСОБА_3 обґрунтовує свої позовні вимоги, спільне життя з відповідачем не склалося, між ними фактично припинилися подружні стосунки та вони перестали вести спільне господарство. Подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Черніцький І.Р. в судовому засіданні пояснив, що відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” - проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За вказаних обставин судом установлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, тому відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, шлюб підлягає до розірвання.

Як убачається з викладених у позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, дитина сторін проживає разом із позивачем і саме позивач несе витрати на її утримання. Однак, у силу матеріального становища, вона не може самостійно забезпечити належний рівень життя дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Посилаючись на досить високий рівень доходу відповідача, позивач просила стягнути з нього аліменти в розмірі 8000 грн щомісячно.

У відзиві та в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач згідний сплачувати аліменти у розмірі 3500 грн.

На переконання суду, заявлена позивачем сума аліментів, які вона просить стягнути з відповідача, не є належним чином обґрунтованою.

Факти перетину відповідачем кордону самі по собі не свідчать про такий рівень доходу відповідача, який вказував на можливість сплачувати аліменти в такому розмірі.

Позивачем не надано доказів про те, що відповідач проживає та працює в Бельгії.

Натомість, як підтверджено наданими представником відповідача доказами, у вересні та жовтні 2022 року відповідач працював у Польщі, середній місячний дохід становив близько 1000 злотих.

На даний час, зі слів представника відповідача, відповідач продовжує працювати в Польщі, однак офіційно не працевлаштований, тому не може надати докази про розмір його доходу.

Разом із тим, доводи представника відповідача про те, що майно, яке перебуває у власності відповідача, він набув у порядку спадкування, не впливають на визначення розміру аліментів, оскільки відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав. Витрати ж на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму, є іншою, окремою, обставиною, яка враховується при визначенні розміру аліментів (п. 3-2 ч. 2 ст. 182 СК України). В даному випадку наявна обставина, передбачена п. 3-1 ч. 1 вказаної статті, незалежно від підстави набуття у власність нерухомого майна. Зокрема, судом установлено, що у власності відповідача перебуває житловий будинок та дві земельні ділянки, що є обставиною, яка враховується при визначенні розміру аліментів відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 182 СК України.

З урахуванням зазначених вище вимог закону, беручи до уваги, що існують підстави для визначення розміру аліментів відповідно до статті 184 СК України у твердій грошовій сумі, оскільки позивачем обрано саме такий спосіб стягнення аліментів, враховуючи обставини, передбачені статтею 182 Сімейного кодексу України, рекомендований законом розмір аліментів на одну дитину, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач у вересні та жовтні 2022 року відповідач працював у Польщі, його середній місячний дохід становив близько 1000 злотих, на даний час він продовжує працювати у Польщі, хоч і неофіційно, що визнається стороною відповідача, також відповідач має у власності житловий будинок та дві земельні ділянки, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_3 в частині стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення в її користь із відповідача ОСОБА_4 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 05.12.2022 до досягнення дитиною повноліття, відповідно до статтей 180, 181 Сімейного кодексу України. Також, згідно з частини другої статті 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів підлягатиме індексації відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць слід допустити до негайного виконання.

У зв`язку з частковим задоволенням позову слід вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути 992,40 грн. понесеного судового збору за вимогу про розірвання шлюбу та в дохід держави 992,40 грн. судового збору за вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена при пред`явленні позову.

Разом із тим, оскільки представник позивача вказала, що заяву про стягнення понесених витрат на правничу допомогу та докази їх понесення подасть протягом 5 днів з моменту ухвалення судом рішення, суд не вирішує питання розподілу цих витрат при ухваленні рішення, надаючи позивачу можливість подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, відповідно до ст. 246 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 110, 112, ч. 2 ст. 115, 180 - 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 89, 141, 263, 264, 265, 273, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 20 липня 2013 року, про що зроблено актовий запис №1062 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 грудня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 992,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено 09.03.2023.

СуддяН. М. Сташків