Справа № 705/4763/22

2/706/128/23

УХВАЛА

14 березня 2023 року м.Христинівка Черкаської області

Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Довготько Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Довготько Т.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2022 Уманським міськрайонним судом Черкаської області одержано позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди (документ сформовано в системі «Електронний суд»).

Розпорядженням в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області за №14 від 21.12.2022 на підставі ч.4 ст.31 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано для розгляду до Христинівського районного суду Черкаської області як найбільш територіально наближеного суду до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 вищевказану справу розподілено судді Довготько Т.М.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 29.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено буз руху.

Ухвалою судді Христинівського районного суду Черкаської області Орендарчука М.П. від 20.01.2023 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Довготько Т.М. у цивільній справі №705/4763/22.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01.02.2023 відмовлено Христинівському районному суду Черкаської у вирішенні питання щодо визначення територіальної підсудності цивільної справи №705/4763/22.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 08.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.03.2023 до суду від ОСОБА_1 вдруге надійшла заява про відвід судді Христинівського районного суду Черкаської області Довготько Т.М. (документ сформований в системі «Електронний суд»). В обґрунтування заяви про відвід заявник посилається на те, що суддя Т.Довготько отримавши матеріали справи постановила формальну ухвалу від 29.12.2022 про залишення позовної заяви без руху до якої внесла недостовірну інформацію щодо ненадання позивачем доказів - додатків до позовної заяви. Вказаними діями, суддя Т.Довготько здійснила затягування строків розгляду справи, виразила неповагу до позивача та свою необ`єктивність відносно третьої особи без самостійних вимог - Черкаського апеляційного суду, якому, як апеляційній інстанції підсудні справи Христинівського районного суду Черкаської області. Доказом упередженої процесуальної поведінки судді Т.Довготько є неповідомлення керівника апарату та голови Христинівського районного суду Черкаської області щодо відсутності в матеріалах справи додатку до позовної заяви на 7 арк. - постанови від 14.10.2022 р., яка за своїм змістом та суттю є доказом протиправності дій Черкаського апеляційного суду та має статус боржника перед позивачем. Вказана поведінка судді Т.Довготько є такою, що суперечить присязі судді та Кодексу суддівської етики, як і обґрунтованою підставою вважати, що суддя Т.Довготько побічно зацікавлена у результаті розгляду справи, що виражається через необ`єктивність та упередженість судді Т.Довготько у вказаній справі за обставин участі Черкаського апеляційного суду, що примушує суд розглядати справу, яка йому з обґрунтованих причин не підсудна. Суддя Т.Довготько не повідомила ВРП про втручання в її діяльність судді Черкаського апеляційного суду в особі судді Черкаського апеляційного суду Л.Нерушак, яка має глибокий давній конфлікт зі сім`єю ОСОБА_1 , примушуючи суддю Т.Довготько розглядати справу, що підтверджується одноособовою ухвалою від 01.02.2023 р. про відмову Христинівському районному суду Черкаської області у вирішенні питання щодо визначення територіальної підсудності цивільної справи № 705/4763/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди. Вказана обставина є тиском з боку суду апеляційної інстанції щодо розгляду справи неповноважним складом суду для його подальшого скасування та затягування розгляду справи. Враховуючи, те, що Черкаський апеляційний суд, який в даній справі має статус третьої особи без самостійних вимог, він має право подати письмові пояснення, як третя особа без самостійних вимог та відповідно, розглядати законність прийнятого рішення відносно себе в порядку апеляційного оскарження, що є правовим свавіллям та зловживанням службовим становищем нащо суддя Т.Довготько не реагує у спосіб передбачений законом. Суддя Т.Довготько у разі порушення порядку визначення судді під час розгляду справи, або неможливості з об`єктивних причин забезпечити об`єктивне та неупереджене правосуддя повинна заявити самовідвід, що суддею не здійснено. Процесуальна поведінка судді Т.Довготько свідчить про порушення порядку самовідводу судді та порушення присяги судді, що стане предметом дисциплінарної скарги до ВРП. Вважає, що суддя Т.Довготько викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду даної справи, а тому позивач вимушена заявити обґрунтований відвід судді Т.Довготько з об`єктивних підстав.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі статтею 40 ЦПК України 1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. 2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. 3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. 4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду. 5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. 6. Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою. 7. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. 8. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. 9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. 10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. 11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді вбачається, що підставою для відводу судді Довготько Т.М. є норма п.п.3, 4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ`єктивність.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Пуллар проти Сполученого Королівства, Білуха проти України, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії, Ферантелі та Сантанжело проти Італії, Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Де Куббер проти Бельгії, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Кастілло Альгар проти Іспанії, Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 викладені в її заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності є безпідставними. Разом з тим, беручи до уваги практику ЄСПЛ, а також те, що метою цивільного судочинства є також і забезпечення довіри до суду та виключення будь-яких припущень, які викликали б в учасника процесу підозру в незалежності та неупередженості судді, з метою забезпечення права позивача на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та усунення побоювань з боку ОСОБА_1 щодо неупередженості та об`єктивності головуючого судді, які можуть призвести до затягування розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Довготько Т.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди передати до канцелярії Христинівського районного суду Черкаської області для повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Довготько