ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

"10" березня 2023 р. Cправа № 15/68-10

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21028; код ЄДРПОУ ВП 44069150)

до: Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" (вул. Леніна, 166, м.Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 00375668)

про визнання банкрутом

за участю представників:

AT "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Інвестохіллс Хеліантус": Мошенець Д.В., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку)

ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М.: Курочкіна О.О., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 15/68-10 за заявою ГУ ДПС у Вінницькій області про банкрутство ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат".

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Так, ухвалою суду від 21.12.2022 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Ковальчука М.М. у справі до 19.06.2023 року. Призначено справу до розгляду на 19.06.2023 року.

17.02.2023 року на електронну адресу суду від представника AT "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Інвестохіллс Хеліантус" надійшла заява б/н від 16.02.2023 року (вх.№ 01-48/12/23) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, шляхом накладення арешту на майно, що перебуває у користуванні ФГ "Україна", згідно переліку.

Ухвалою від 20.02.2023 року вказану заяву призначено до розгляду на 06.03.2023 року.

22.02.2023 року до суду від арбітражного керуючого Ковальчука М.М. надійшли письмові пояснення № 02-24/703 від 22.02.2023 року щодо заяви про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, згідно яких ліквідатор підтримує вимоги вищезгаданої заяви.

Ухвалою від 06.03.2023 року розгляд заяви призначено на 10.03.2023 року. Ухвалено забезпечити участь представника АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" - адвоката Мошенця Д.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 10.03.2023 року - 11:00 год. та усіх інших судових засіданнях у справі № 15/68-10, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

В судове засідання на визначену дату з`явились представники заявника та ліквідатора. Інші учасники провадження у даній справі та ФГ "Україна" повноважних представників в судове засідання не направили.

В ході розгляду справи представник кредитора надав пояснення щодо обставин, викладених у заяві про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, підтримав її вимоги та просив задоволити.

Представник ліквідатора також підтримала вказану заяву та просила її задоволити; також зазначила, що на даний час здійснюється підготовка позову про витребування майна, що є предметом заяви про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів та вказала, що до моменту подання такого позову, вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є належним способом захисту даного майна.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, заслухавши пояснення учасників провадження, встановив наступне.

Так, заява про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів мотивована, окрім іншого, наступним.

Відповідно до протоколу № 15/13 проведеного 17.06.2013 року аукціону, переможцем за лотом № 1 був визнаний учасник № 25 - ФГ "Україна".

До складу лоту № 1 (комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий номер 0524310100:01:011:0106) відповідно до Протоколу № 15/13 від 17.06.2013 року увійшло нерухоме та рухоме майно, згідно переліку.

Встановлено, що при проведенні аукціону від 17.06.2013 року, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею та оформленого Протоколом №15/13 з продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 кв.м, що розташовані в м. Тульчин Вінницької області по вулиці Леніна, 166, земельна ділянка за цією ж адресою, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), а також обладнання та транспортної техніки, згідно переліку, було допущено порушення вимог ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи виявлені порушення, ліквідатор ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчук М.М. звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.

За результатами розгляду заяви ліквідатора, постановою Касаційного господарського суду від 14.06.2022 року, касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М. задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021 року у справі № 15/68-10 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким задоволено заяву ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М. №01-24/1362 від 25.02.2020:

визнано недійсними результати аукціону від 17.06.2013 року, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею та оформленого протоколом №15/13 з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 кв.м., з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), по вулиці Леніна, 166 в м.Тульчин Вінницької області;

визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений 08.07.2013 між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна";

визнано недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 кв. м. по вул. Леніна, 166 в м.Тульчин Вінницької області, укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 09.07.2013 року;

визнано недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 09.07.2013 року.

Оскільки результати аукціону від 17.06.2013 року, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею та оформленого протоколом №15/13 з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 кв.м., з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області визнано недійсними в судовому порядку, то майно яке перейшло за договорами купівлі-продажу, укладеними за його результатами, а саме: обладнання, транспортна техніка згідно переліку належать ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", і відповідно, повинні бути повернуті законному власникові.

Отже, враховуючи те, що майно ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" незаконно перебуває у власності ФГ "Україна", то наявні підстави для повернення обладнання та транспортної техніки за переліком Лоту № 1 на користь ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат".

09.01.2023 року ліквідатор ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчук М.М. направив ФГ "Україна" претензію-вимогу, у якій вимагав в порядку ст. 65 КУ з процедур банкрутства повернути рухоме майно згідно переліку на користь ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат".

02.02.2023 року ліквідатор ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчук М.М. отримав від ФГ "Україна" відповідь на претензію-вимогу від 09.01.2023 року, у якій повідомляє, що нібито не зрозуміло на які підставі ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" вимагає повернення зазначеного майна та безпідставно відмовляє у його поверненні, хоча ФГ "Україна" було учасником справи щодо визнання недійсними аукціону та є обізнаним про наявність зазначених обставин.

Однак, ФГ "Україна" станом на момент подання даної заяви, вищевказане рухоме майно не повернуто до ліквідаційної маси банкрута, не повідомлено про наявність/відсутність у нього цього майна тощо, що порушує права кредиторів на задоволення їх грошових вимог шляхом реалізації такого майна на аукціоні.

Тому, є обґрунтовані підстави вважати, що наявні реальні ризики вчинення незаконних дій щодо зазначеного рухомого майна, зокрема його розтрати, знищення, псування або пошкодження ФГ "України" та його посадовими особами, що унеможливить його повернення до ліквідаційної маси банкрута.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 40 КУ з процедур банкрутства, кредитор просить вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно, що перебуває у користуванні ФГ "Україна", згідно переліку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 25.02.2020 року арбітражний керуючий Ковальчук М.М. звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою №01-24/1362 про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, та просив суд:

- визнати недійсними результати аукціону від 17.06.2013, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею /протокол №15/13/ з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м.кв., з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), що по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 08 липня 2013 року;

- визнати недійсним нотаріально посвідчений 09.07.2013 Договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 м.кв., що по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна";

- визнати недійсним укладений 09.07.2013 між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.08.2020 року (суддя Тісецький С.С.) у задоволенні заяви арбітражного керуючого № 01-24/1362 було відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2020 року вказане рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.03.2021 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.12.2020 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 27.08.2020 року у справі № 15/68-10 скасовано. Справу № 15/68-10 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021 року було відмовлено в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 17.06.2013 року та укладених за його наслідками договорів купівлі-продажу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 року касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М. задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2021 року у справі № 15/68-10 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким задоволено заяву ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М. №01-24/1362 від 25.02.2020 року;

визнано недійсними результати аукціону від 17.06.2013 року, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею та оформленого протоколом №15/13 з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 кв.м, з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), по вулиці Леніна, 166 в м.Тульчин Вінницької області;

визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений 08.07.2013 між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна";

визнано недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 кв.м по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 09.07.2013 року;

визнано недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 09.07.2013 року.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУзПБ, Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Таким чином у статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов`язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном.

У постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 Верховний Суд сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Також зазначив, що господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за клопотанням кредитора вжити заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (постанова Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі №50/790-43/173).

Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі №910/13208/19).

Як зазначено вище, заява кредитора про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів мотивована, зокрема, тим, що за наслідками визнання в судовому порядку недійсними результатів аукціону, ФГ "Україна" на претензію-вимогу ліквідатора банкрута у даній справі не повернуло майно до ліквідаційної маси, не повідомило про наявність/відсутність у нього такого майна, що на думку кредитора, дає підстави вважати про наявність реальних ризиків вчинення незаконних дій щодо зазначеного рухомого майна, зокрема його розтрати, знищення, псування або пошкодження ФГ "України" та його посадовими особами, що унеможливить повернення до ліквідаційної маси банкрута.

Однак такі доводи кредитора є лише припущеннями, та на підтвердження яких до суду не надано жодного належного, допустимого та достовірного в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України доказу стосовно вчинення ФГ "України" будь-яких дій, спрямованих на розтрату, знищення, псування або пошкодження спірного майна.

Відтак, зазначені доводи кредитора не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у розумінні ст. 40 КУзПБ.

При цьому, суд наголошує, що як зазначено вище, виходячи з аналізу положень ст.40 КУзПБ, забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов`язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном, та відповідно, положеннями ст. 40 КУзПБ визначено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

Водночас, кредитором у заяві про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" шляхом накладення арешту на майно, суб`єктом заходів такого забезпечення визначено ФГ "Україна", яке не є боржником у даній справі, що не відповідає наведеним вище положенням ст. 40 КУзПБ.

При цьому, суд зауважує, що кредитором до суду подано саме заяву про забезпечення вимог кредиторів у справі № 15/68-10 про банкрутство ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", відповідно до положень ст. 40 КУзПБ.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону у їх сукупності, за наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" обставин та враховуючи визначений у ній суб`єктний склад, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такої заяви.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 40 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви AT "Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд "Інвестохіллс Хеліантус" б/н від 16.02.2023 року (вх.№ 01-48/12/23) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі № 15/68-10 про банкрутство ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат".

2. Копію ухвали направити рекомендованим листом згідно переліку та на відомі суду адреси електронної пошти: арбітражного керуючого Ковальчука М.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua, vindpa@ukrpost.net; ГУ ПФУ у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; Управлінню ВД ФСС України у Вінницькій області - vi@fssu.gov.ua; Тульчинському РЦЗ Вінницької області - tulch.rcz@ukrpost.net; представнику АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" адвокату Мошенцю Д.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3; АТ "Укртелеком" - press@ukrtelecom.ua; АТ "Київстар - info@kyivstar.net; АТ агрофірма "Колос" - gospodarstvokolos@gmail.com; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - info@nssmc.gov.ua; ФГ "Україна" - office@ukragrofirma.com.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1-до справи

2 - ФОП Пілат А.П. - АДРЕСА_1 ;

3 - ТОВ "АН" Візантія" - вул. Уральська, буд. 12, м. Краматорськ, Донецька обл., 84300;

4 - ФГ "Україна" - вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький р-н., Вінницька обл., 22511