Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-275/2012 р. Головуючий в 1-й інстанції –Іваненко О.В.
Категорія - ст. 163-1 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції –ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2012 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП притягнута ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працююча головним бухгалтером ПП “Гидростандарт”, яка мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, б. 52, кв. 26, з призначенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень на користь держави.
Як зазначено в постанові, головним бухгалтером ПП “Гидростандарт”ОСОБА_2 в м. Мелітополі по вул. Свердлова, б. 231, кв. 8 з 01.10.2011 року по 08.02.2012 року порушено порядок ведення податкового обліку, а саме: завищено податковий кредит жовтня 2011 року на суму 33 948 грн., що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту в жовтні 2011 року на суму 28 224 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в жовтні 2011 року на суму 5 724 грн. завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на суму 172 895 грн., завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду РРО за жовтень 2011 року на суму 362 150 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, вказує, що суд залишив поза увагою, що копія протоколу про адміністративне правопорушення та акт перевірки їй не вручалась, та про складання протоколу вона не повідомлялась, та і сам допустив порушення закону, належним чином не повідомивши її про розгляд справи, внаслідок чого про існування постанови їй стало відомо лише 23.04.2012 р. Крім того, суд не звернув увагу, що на час складання акту перевірки Закон на який посилається податковий орган втратив чинність, а тому викладені в акті висновки не відповідають матеріалам справи, що в свою чергу підтверджується рішенням адміністративного суду про скасування податкових повідомлень-рішень накладених на підставі акту. А також судом порушені вимоги ст. 38 КУпАП і безпідставно призначено стягнення, хоча строки його накладення сплинули.
Тому просить поновити їй строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови, її скасувати прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі.
ОСОБА_2 в засідання апеляційної інстанції не з’явилася, просила у скарзі розглядати справу за її відсутності.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на оскарження постанови судді підлягає поновленню, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню частково, а постанова судді зміні виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Оскільки в матеріалах справи відсутні достовірні відомості про отримання ОСОБА_2 копії постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, внаслідок відсутності в них рекомендованого поштового повідомлення, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню.
Суддею під час розгляду справи виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення та викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП № 33 від 08.02.2012 р. (а.с.2), актом № 64/23/33470962 від 19.01.2012 року “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства “Гидростандарт”податковою інспекцією встановлено, що на порушення вимог п.198.3 ст. 198, п.п.200.1, 200.14 ст. 200, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ПП “Гидростандарт”завищено податковий кредит в жовтні 2011 року –33 948 грн., що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту в жовтні 2011 року на суму 28 224 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в жовтні 2011 року на суму 5 724 грн. завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на суму 172 895 грн., завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду РРО за жовтень 2011 року на суму 362 150 грн. (а.с. 3-10).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя надав належний аналіз і оцінку, обґрунтовано дійшовши висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Тому доводи ОСОБА_2 про відсутність в її діях складу правопорушення суперечать наведеним доказам і тому є безпідставними. Крім того, наведені нею у скарзі обставини про скасування адміністративним судом податкових повідомлень –рішень накладених на підставі акту перевірки не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони документально нічим не підтверджені і ОСОБА_2 не надані.
Довід ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності, без належного повідомлення про час та місце розгляду справи не можливо прийняти до уваги, оскільки в матеріалах справи знаходиться телефонограма, що підтверджує належне її сповіщення.
Аргументи апелянта про не вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки не може в даному випадку свідчити про порушення її прав, оскільки згідно до матеріалів справи вона відмовилася від їх вручення (а.с.1 –зв., 10).
Разом з тим, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи порушення податкового законодавства мало місце в жовтні 2011 року, а тому на час розгляду справи в суді –17.02.2012 року, передбачений ч.2 ст. 38 КУпАП 3- місячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув, у зв’язку з чим суд не мав права накладати на ОСОБА_2 стягнення.
Внаслідок цих обставин, апеляційний суд вважає необхідним на підставі п.7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2012 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково.
Постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. року, якою ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП, з призначенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень на користь держави –скасувати, а провадження у справі закрити у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1