Дата документу Справа № 336/8581/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/528/13 Головуючий в 1-й інстанції – Артемова Л.Г.

Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Білоконев В.М., за участю апелянта ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, повноваження якого підтверджені ордером від 23.10.2013 р. за № 1-10-Б, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и в:

постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2013 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП притягнутий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не працюючий, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мокрянська, буд.92, з накладенням стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.

Як зазначено в постанові, 27 вересня 2013 року о 10 годині 48 хвилин, ОСОБА_2 на вулиці Мокрянській в місті Запоріжжі, напроти будинку № 71, керував транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп’яніння, а саме звужені зіниці очей, бліда шкіра обличчя, сухість ротової порожнини, неадекватна поведінка. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп’яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність постанови зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду у спеціалізованому медичного закладу, але попросив працівника ДАІ пройти цей огляд через годину, оскільки повинен був забрати зі шкільного закладу семирічного сина, т.я. побоювався за його здоров’я через дуже небезпечну транспортну розв’язку. Однак не зважаючи на його пояснення, працівник ДАІ, який не знаходився на своєму посту, а просто вільно рухався по вулиці по своїм справам, відмовив йому та формально склав протокол про адміністративне правопорушення. Між тим, він забравши дитину зі школи, о 12-45 год. того ж дня самостійно пройшов у спеціалізованому закладі огляд на стан сп’яніння, за наслідками якого ознак будь-якого сп’яніння у нього виявлено не було. Тому вважає, що працівник ДАІ не мав належного права зупиняти його біля будинку, коли він не рухався, не мав права виказувати сумніви стосовно його вигляду та повинен був прийняти до уваги причини відмови від проходження огляду. Розглядаючи справу, суд хоча і прийняв надані їм докази але не надав їм належної оцінки, внаслідок чого формально підійшов до розгляду справи.

Тому просить постанову скасувати і провадження у справі припинити, а вилучені у нього права повернути.

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції апелянта та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили постанову скасувати, провадження у справі припинити, а вилучені права повернути, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження дослідженими суддею в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АА2 № 865376 від 27.09.2013 р. щодо порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР України через відмову в присутності двох свідків у проходженні медичного огляду на перевірку стану наркотичного сп’яніння за наявності підозр у керуванні транспортним засобом у стані сп’яніння. При цьому ОСОБА_2 власноручно зроблено запис у протоколі про те, що він відмовляється від проходження огляду у медичному закладі на стан сп’яніння в присутності двох свідків /а.с.3/, поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які засвідчили про відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на перевірку стану сп’яніння, за наявності у останнього ознак вживання наркотичних засобів /а.с.4,5/.

Таким чином, суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 стосовно незаконності дій працівника ДАІ щодо його безпідставної зупинки та відсутності повноважень на складення протоколу, оскільки той не виконував своїх професійних обов’язків, т.я. правомірність цих дій підтверджена матеріалами справи. Безпідставним є і посилання ОСОБА_2 відносно того, що він не керував транспортним засобом, оскільки ці обставини спростовуються його ж поясненнями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення /а.с.3/. Стосовно того, що працівник ДАІ не мав права виказувати сумніви стосовно його зовнішнього вигляду на предмет наявності ознак сп’яніння, то ці аргументи є необґрунтованими, оскільки здійснення контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху, Правил дорожнього руху України, є прямим обов’язком працівників ДАІ.

Посилання ОСОБА_2 на висновок щодо результатів його медичного огляду на стан сп’яніння за № 11042 від 27.09.2013 р., як на реалібітуючу обставину відсутності у нього ознак наркотичного сп’яніння є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду якого ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності, складено відносно нього за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що вже є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, не можливо визнати в якості поважних, обставини, за яких він відмовився від проходження зазначеного огляду, а тому його відмова від цього огляду є невиправданою.

За таких обставин, не вбачаю підстав для скасування постанови судді по обставинам, вказаним в апеляційній скарзі ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт – залишити без зміни.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1