Дата документу Справа № 0805/6267/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/778/741/13 Головуючий в 1-й інстанції – Кіяшко В.О.

Категорія – ст. 296 ч.1 КК України Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1 за участю прокурора Шелудько З.Л., розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника потерпілого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

До Апеляційного суду Запорізької області надійшли матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2 з апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника потерпілого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2013 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.296 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням строком на 1 рік.

Перевіривши в попередньому судовому засіданні в суді апеляційної інстанції матеріали справи на предмет можливості їх прийняття до апеляційного розгляду, вважаю, що справа підлягає поверненню до суду першої інстанції, внаслідок невідповідності апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вимогам ст. 350 КПК України.

Вимогами ст. 350 КПК України передбачено певний перелік вимог, які пред’являються до змісту апеляції. При цьому форма і зміст апеляції мають важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у них формулювань, доводів і прохань залежать наслідки розгляду апеляції. В апеляції має бути конкретне прохання особи, яка подає апеляцію, сформульоване з урахуванням того, які рішення апеляційний суд має право ухвалити.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15.05.2006 р. “Про практику постановлення судами вироків /постанов/ при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку” за змістом ст. 378 КПК України апеляційний суд не може постановити свій вирок тоді, коли в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції з підстав, передбачених ч.1 цієї статті, але висловлено прохання повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Якщо в зазначеному випадку позиція прокурора, потерпілого, його представника є суперечливою і не узгоджуються з вимогами пунктів 2,3 ч.1, ч.2 ст. 374, ч.1 ст.378 КПК, головуючий у суді першої інстанції за наявності до того підстав вправі своєю постановою визнати, що апеляція не відповідає вимогам ст. 350 КПК, та залишити її з дотриманням ст. 352 цього Кодексу без руху, а в подальшому – і без розгляду.

Так, прокурор в своїй апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв’язку з невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону, а саме з підстав необґрунтованої перекваліфікації дій ОСОБА_2 з ч.3 на ч.1 ст.296 КК України та постановити новий вирок /а.с.123-126/.

Представник потерпілого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 в апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати, через невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону, а кримінальну справу відносно ОСОБА_2 направити прокурору для організації проведення додаткового розслідування для пред’явлення останньому більшого обсягу обвинувачення та притягнення інших осіб до кримінальної відповідальності /а.с.109-113/.

Наведені обставини свідчать про те, що правова позиція прокурора та представника потерпілого щодо рішення, яке повинен прийняти суд апеляційної інстанції з урахування їх прохань, є різною і не узгоджується між собою.

Таким чином, оскільки прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, з урахувань позиції представника потерпілого, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості постановити свій вирок. Крім того, у своїй апеляції прокурор порушуючи питання про скасування вироку суду першої інстанції та постановлення нового вироку, просить визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, але чомусь призначити покарання за ч.3 ст.286 КК України, тобто таке прохання прокурора є явно суперечливим.

Також однією з вимог до змісту апеляції є обов’язок прокурора і захисника /особа, яка бере участь у справі як захисник, а не тільки адвокат/ при обґрунтуванні своїх доводів про необхідність скасування або зміни судового рішення посилатися на відповідні аркуші справи, де міститься той доказ, на який посилається апелянт.

Зі змісту апеляції прокурора вбачається, що останній при обґрунтуванні своїх доводів щодо незаконності вироку суду першої інстанції та необхідності його скасування при посиланні на докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального злочину, не зазначив відповідні аркуши справи.

Крім того, прокурором викладена апеляція в такій редакції /багато граматичних помилок, посилання на невідповідні норми КПК, які на його думку порушені судом/, через які сенс викладених в ній доводів є явно суперечливим і незрозумілим для сприйняття.

Призначаючи кримінальну справу до розгляду в суді апеляційної інстанції, зокрема за апеляцією прокурора, суд першої інстанції недоліки апеляції прокурора відповідно до вимог ст. 352 КПК України не усунув.

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст. 359 КПК України апеляційний суд повертає справу, якщо суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам частини першої статті 350 КПК України.

Таким чином, ураховуючи наведене, вважаю необхідним повернути кримінальну справу відносно ОСОБА_2 до суду першої інстанції, у зв’язку з тим, що зазначені недоліки апеляції прокурора позбавляють суд апеляційної інстанції прийняти вказану справу до свого розгляду.

Заслухавши прокурора, керуючись ст. ст. 350, 352, 359 КПК України /в ред.1960 р./,

П О С Т А Н О В И В:

Повернути до Вільнянського районного суду Запорізької області кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України для виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України та усунення зазначених в цій постанові недоліків.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1