Справа   № 1-173/09

П О С Т А Н О В А

5 травня  2009 року                                 м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

    головуючого судді Бобрушко В.І.

    при секретарі Дегтярьова Р.В.

    з участю прокурора Кабаль Л.В.

    захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, України, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_2  обвинувачується в тому, що будучи зобов»язаним за рішенням Тячівського районного суду сплачувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь матері ОСОБА_4, в період з вересня 2006 року по жовтень 2008 року, умисно, злісно, ухиляється від сплати коштів, і згідно розрахунку відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції від 04.11.2008 року, заборгував на користь ОСОБА_4 1000 гривень за 2006 рік, 3000 гривень за 2007 рік та  2500 гривень за 2008, всього на загальну суму 6500 гривень.

Ці дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 164 ч.1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2   не визнав і пояснив, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 в неї народилася дочка ОСОБА_3. Після того як в них виникла сварка з приводу того хто є батьком дитини, він припинив відносини з  ОСОБА_4 і пішов проживати до іншої жінки. Про те, що відносно нього було прийнято рішення про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 він дізнався у 2007 році. Після того як він зі своєю жінко ОСОБА_4 у 2007 році помирилися, то прожили разом ще 10 місяців і вона йому сказала, що аліменти з нього зняла. Після чергової сварки вона повідомила, що аліменти з нього не зняті і він має заборгованість по їх сплаті. Також, ОСОБА_2 пояснив, що у виконавчу службу відносно сплати ним аліментів його ні разу не викликали, повістки йому не приходили. Він вже заплатив 400 гривень аліментів, а надалі платила його мати. В даний час ніде не працює, так як є інвалідом і отримує пенсію по інвалідності в сумі 544 гривні. Просить його виправдати.

    В судовому засіданні захисник підсудного адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства, так як досудовим слідством не перевірено доводи підсудного у свій захист про те, що він, примирившись з потерпілою, проживав з нею на протязі десяти місяців і вона обіцяла йому зняти з нього аліменти, відсутні дані про те, чи зверталася потерпіла до органів виконавчої служби з заявою про звільнення підсудного ОСОБА_2 від сплати аліментів чи ні. Також досудовим слідством не перевірено факт проживання підсудного з потерпілою на протязі 10 місяців 2007 року, відсутні будь-які докази які підтверджують даний факт чи спростовують його, не встановлено свідків, які могли б це підтвердити чи спростувати. Крім того, не встановлено і не допитано посадових осіб ДВС, які відкривали виконавче провадження про стягнення аліментів з підсудного, не перевірено чи отримував підсудний повідомлення про виклик його до органів ДВС, оскільки на них відсутня

відмітка чи підпис про їх вручення підсудному. Також не встановлено чи змінював підсудний ОСОБА_2 місце проживання і чи був вдома протягом 2006-2008 років, не було перевірено можливість підсудного сплачувати аліменти на утримання дитини, зокрема наявність в нього пенсії чи іншого заробітку. За таких обставин досудовим слідством не встановлено достатніх даних про те, що підсудний злісно ухилявся від сплати аліментів і в яких саме діях чи бездіяльності підсудного це проявилося. Сама санкція ст. 164 КК України передбачає умисел на вчинення дій направлених на ухилення від сплати аліментів, однак відсутність заробітку з різних причин і неможливість сплачувати аліменти на утримання дитини не є умислом і виключає можливість настання кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України. Оскільки дані недоліки не можуть бути усунуті судом в судовому засіданні шляхом надання судових доручень, просить кримінальну справу повернути для проведення додаткового розслідування.  

    Заслухавши думку прокурора і інших учасників судового розгляду з цього приводу , суд дійшов наступного висновку.

    Згідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий  і особа, яка проводить дізнання, зобов"язані вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.

    Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства із стадії судового розгляду, згідно до ст. 281 КПК України, може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

    Як встановлено в судовому засіданні, органом досудового слідства ОСОБА_2 було пред’явлено обвинувачення в тому, що він  будучи зобов»язаним за рішенням Тячівського районного суду сплачувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь матері ОСОБА_4, в період з вересня 2006 року по жовтень 2008 року, умисно, злісно, ухиляється від сплати коштів, і згідно розрахунку відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції від 04.11.2008 року, заборгував на користь ОСОБА_4 1000 гривень за 2006 рік, 3000 гривень за 2007 рік та  2500 гривень за 2008, всього на загальну суму 6500 гривень.

Органом досудового слідства ці дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 164 ч.1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Разом з цим, в обвинуваченні не наведено конкретного діяння з боку підсудного ОСОБА_2, які вказують на його злісне ухилення від сплати аліментів, а саме чи це була пряма відмова від сплати аліментів, чи це були дії, спрямовані на повне чи часткове ухилення від їх сплати, зміна місця роботи чи проживання, приховування видів доходів, чи інші дії, що свідчать про наміри особи повністю чи частково ухилитися від сплати аліментів. Також не зазначено тривалість, способи ухилення від сплати аліментів, вплив на матеріальний стан дитини, його мотиви.

Так, досудовим слідством не перевірено доводи підсудного відносно того, що ОСОБА_4 обіцяла зняти з нього аліменти після примирення з ним та подальшого спільного проживання з нею у 2007 році протягом 10 місяців, не встановлено свідків, які могли б це підтвердити чи спростувати. Також, не допитано посадових осіб державної виконавчої служби, які відкривали виконавче провадження про стягнення аліментів з підсудного та не перевірено чи отримував підсудний повідомлення про виклик його до органів ДВС, оскільки на них відсутня відмітка чи підпис про їх вручення підсудному  ОСОБА_2 та не встановлено чи реалізувалася з боку працівників ДВС постанова про накладення арешту на майно підсудного. Крім того, не встановлено чи змінював підсудний ОСОБА_2 місце проживання і чи був вдома протягом 2006-2008 років, чи мав  можливість підсудний сплачувати аліменти на утримання дитини, зокрема наявність в нього заробітку до призначення йому пенсії як інваліду другої групи.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що дану кримінальну справу слід повернути прокурору Тячівського району для організації проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.

        Керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України, суд,

                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України повернути прокурору Тячівського району на додаткове розслідування.

    Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

    На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

    Головуючий:                                                    В.І. Бобрушко