Справа №2-93/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

25.07.2011 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.

при секретарі - Ступчук Л.Б.

з участю позивача - ОСОБА_1

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

відповідача - ОСОБА_7

адвоката - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богданської сільської ради рахівського району Закарпатської області, комунального підприємства БТІ" рахівської районної ради Закарпатської області, Рахівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скасування свідоцтва про право на спадщину в 1/2 частині та визання права власності на 1/2 частину спадкового майна, що належало на праві приватної власності в цілій частині громадянці ОСОБА_11

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, КП «БТІ»Рахівської районної ради про визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна, а саме 1/2 частину житлового будинку № 145 та 1/2 частину надвірних споруд й господарських будівель, що розташовані по вул. І.Франка в с. Богдан Рахівського району Закарпатської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що після смерті 7 серпня 2009 року її матері, ОСОБА_11 залишився як спадкове майно, житловий будинок № 145, розташований по вул.. І.Франка в с. Богдан Рахівського району Закарпатської області. Вона як дочка померлої, являється спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом і відповідно до ст. 1268, 1270 ЦК України прийняла спадщину після смерті своєї матері, оскільки постійно проживала разом із нею на час відкриття спадщини та протягом шести місяців з початку відкриття спадщини не відмовилася від її прийняття. Звернувшись із відповідною заявою до відповідачів про отримання правовстановлюючого документу на частину спадкового майна отримала відмову, через те, що згідно із записами у по господарських та інвентаризаційних книгах спірний житловий будинок рахується в цілій частині за третіми особами. Вважає, що діями відповідачів не визнається за нею право власності на спадкове майно. На день смерті її матері вона проживала постійно у спірному житловому будинку, після смерті матері утримувала його та обслуговувала як житловий будинок, так і земельну ділянку, на якій він розташований, сплачувала обов’язкові платежі та збори, встановлені чинним законодавством. Ці дії нею вчиняються і надалі, оскільки вона зі своєю сім’єю продовжує проживати в даному нерухомому майні. У зв’язку з чим вважає, що вчинила всі необхідні дії, які свідчать про прийняття нею спадщини після її відкриття.

Надалі позивачка збільшила позовні вимоги, де разом з первісними вимогами, просила свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-140, видане 06.03.2010 року нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Закарпатської області на ім’я ОСОБА_7 в 1/2 частині скасувати та стягнути в її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 1 жовтня 2010 року до участі у справі залучено в якості співвідповідачів Рахівську державну нотаріальну контору та ОСОБА_7.

Ухвалою суду від 10 лютого2011 року до участі справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та пояснили, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги спадкування за законом, та оскільки постійно проживала й надалі проживає у спадковому майні вона фактично прийняла спадщину після її відкриття. Заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала. Однак Рахівською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину в цілій частині сестрі ОСОБА_7 При цьому остання при прийнятті спадщини не вказала про наявність інших спадкоємців, а нотаріальною конторою, у встановленому законом порядку, не було з’ясовано коло спадкоємців щодо даного спадкового майна. Тому вважають, що дане свідоцтво підлягає скасуванню в 1/2 частині садкового майна.

Відповідачка, ОСОБА_7 та її адвокат ОСОБА_8 позовні вимоги не визнали, вказали, що позивачка ніколи не вела спільного господарства зі спадкодавцем, проживала в іншому будинку –літній кухні, розташованій за адресою спадкового майна. Вона (ОСОБА_7Я.) хоча і не проживала разом з матір’ю, за її життя доглядала за нею, сплачувала за лікування та після її смерті здійснила похоронний обряд. Просять в задоволенні позову відмовити.

Відповідачі – Богданська сільська рада Рахівського району Закарпатської області та КП «БТІ «Рахівської районної ради вирішення позовних вимог залишили на розсуд суду.

Представник відповідача - Рахівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, зазначає, що свідоцтво видане в порядку, передбаченому законодавством, підстав для його скасування не вбачає. Просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа без самостійних вимог – ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_12 не визнає.

Третя особа без самостійних вимог –ОСОБА_10, також не з"явилася в судове засідання однак надала суду письмову заяву, в якій просила справу слухати у її відсутності через її стан здоров"я не являлася. При цьому вказала, що проти задоволення позову ОСОБА_1 вона не заперечує.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що житловий будинок № 145 разом з надвірними та господарськими будівлями, розташований по вул. І.Франка в с. Богдан Рахівського району Закарпатської області належав ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Рахівською державною нотаріальною конторою від 14 липня 1987 року.

7 серпня 2009 року ОСОБА_11 померла, про що виконкомом Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області вчинено відповідний запис акта про смерть за № 34 від 10.08.2009 року та видано свідоцтво про смерть.

Після смерті ОСОБА_11 відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок разом з надвірними спорудами та господарськими будівлями № 145, розташований по вул. І.Франка в с. Богдан Рахівського району Закарпатської області.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Статтею1258 ЦК України встановлена черговість спадкування за законом, а на підставі ст.1261 ЦК України першою чергою спадкоємців за законом є діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив та батьки.

На підставі ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно із ст.ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати особисто до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у 6-ти місячний строк, який починається з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_7 являються дітьми нині померлої ОСОБА_11, а отже є спадкоємцями першої черги спадкування за законом.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Рахівською державною нотаріальною конторою 26 березня 2010 року, спадкове майно в цілій частині прийняла ОСОБА_7.

Прийняття спадщини є правочином, тобто актом, що здійснюється у певній формі. Існує два способи прийняття спадщини: 1) шляхом спільного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем; 2) шляхом подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого для її прийняття строку він не здійснив відмову від неї. Іншими словами, в даному випадку закон встановлює правову презумпцію прийняття спадщини тією особою, яка постійно проживала в одному житловому приміщенні разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спростувати таку презумпцію спадкодавець може шляхом звернення до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини.

Оформлюючи своє право на спадщину, такий спадкоємець зобов’язаний підтвердити факт постійного проживання разом із спадкодавцем. Доказами можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживає разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують той факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Між тим, у ст. 1153 ЦК передбачені наступні способи прийняття спадщини: 1) подача нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви спадкоємця або про прийняття спадщини, або про видачу йому свідоцтва "про право на спадщину;2) вчинення спадкоємцем хоча б однієї дії, що свідчить про фактичне прийняття ним спадщини, зокрема: вступ у володіння або в управлінням спадковим майном; вжиття заходів щодо збереження спадкового майна, захисту його від посягань чи домагань третіх осіб; оплата за свій рахунок витрат на утримання спадкового майна; оплата за свій рахунок боргів спадкодавця; отримання від третіх осіб належні спадкодавцеві грошові кошти.

Спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, вважається таким, що спадщину не прийняв і правонаступником спадкодавця не є.

Посилання позивачки про фактичне прийняття нею спадщини, оскільки постійно проживала й надалі проживає в спадковому майні, в ході судового розгляду спростовані, на протилежне, матеріалами справи.

Згідно, поданих відповідачкою ОСОБА_7 доказів, зокрема, довідок Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 1573 від 02.08.2010 року, № 676 від 09.04.2010 року, № 24 від 07.02.2011 року, № 71 від 01.03.2011 року, слідує, що нині померла ОСОБА_11 проживала одна в житловому будинку за адресою с. Богдан, вул. І.Франка, 145. ОСОБА_1 зі своєю сім’єю прописана за даною адресою, але проживала і надалі проживає окремо в надвірній споруді. Спільного господарства, при цьому, з померлою не вела, не користувалися спільним грошовим бюджетом.

Крім того, згідно по господарської книги за ОСОБА_2 зареєстрований житловий будинок (літня кухня) в с. Богдан по вул.. І.Франка, 145, в якій вона проживає з часу одруження по даний час.

Інші пояснення позивачки на те, що вона прийняла спадщину шляхом користування спадковим майном, зумовленим його утриманням та обслуговуванням, сплатою обов’язкових платежів та зборів, встановленим чинним законодавством України, не приймається судом до уваги, оскільки відповідно ст. ст. 58, 60 ЦПК України дані обставини не доведені позивачкою належними доказами.

Позивачкою ОСОБА_1 також не надано суду доказів, які підтверджують подання нею заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Відсутність у позивачки належних доказів оцінюється судом як свідчення того, що остання у встановленому порядку не прийняла спадщину.

Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30,60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку висновку, що позивачка ОСОБА_1 не прийняла спадщини після смерті матері –ОСОБА_11, у встановлений Законом шестимісячний строк після відкриття спадщини, а тому підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212–215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні зміненого позову ОСОБА_1 до Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, комунального підприємства «БТІ»Рахівської районної ради Закарпатської області, Рахівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скасування свідоцтва про право на спадщину в 1/2 частині та визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна, що належало на праві приватної власності в цілій частині громадянці ОСОБА_11 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Головуюча: Марусяк М.О.