06.03.2023

Справа № 642/800/23

Провадження № 1-кс/642/602/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 р. м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, майора поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Довге, Іршавського району, Закарпатської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого провідним спеціалістом відділу фітосанітарних заходів на кордоні управління фітосанітарної безпеки - державний фітосанітарний інспектор управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється за ч.3 ст. 332 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, майор поліції ОСОБА_5 звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - без визначення розміру застави.

Слідчим відділом ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221220001278 від 09.12.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332, ч.3 ст. 332 КК України.

09.12.2022 року до ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшли матеріали з Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві (з дислокацією у місті Харкові), з приводу групи осіб, які за неправомірну винагороду переправлять громадян через державний кордон поза пунктів пропуску.

Під час розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи достеменно обізнаним про введення воєнного стану починаючи з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, строк дії якого неодноразово продовжено у зв`язку із агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», пунктом 3 якого передбачено, окрім іншого, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст.33 Конституції України. Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяються. ОСОБА_8 , усвідомлюючи вказані обставини та будучи особою, яка систематично організовує та керує діями по незаконному переправленню осіб через державний кордон України поза пунктами пропуску за грошову винагороду, володіючи інформацією про способи та порядок здійснення охорони державного кордону України, знаючи особливості місцевості, орієнтуючись у розміщенні місцевих пунктів пропуску, та розкладі чергування змінних нарядів ДПС України у зазначеному районі, а саме в 3 км від лінії державного кордону України з Республікою Молдовою, яка проходить поблизу с. Вашківці, Дністровського району, Чернівецької області, організував та керував діями по незаконному переправленню осіб через державний кордон України. При цьому, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які згідно відведеної ролі виконували безпосередньо перенаправлення осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску, доставляли зазначених осіб до визначеного місця, об`єдналися єдиним злочинним планом з розподілом функцій всіх учасників групи, спрямованого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду.

ОСОБА_8 , згідно відведеною йому ролі займався погодженням місця, часу, способу та обстановки вчинення злочину, обговорюючи і вживаючи заходи безпеки і конспірації під час вчинення злочинів, займався підшукуванням осіб для незаконного переправлення їх через державний кордон України, координацією дій цих осіб, визначав розмір грошової винагороди, отриманої від злочинної діяльності. Крім того, за визначеним членами групи планом після підшукування особи, якій було необхідно перетнути державний кордон України, ОСОБА_8 , повідомляв безпосередньо особі, яка зверталася в її інтересах, про необхідність передачі грошових коштів в еквіваленті 500 доларів США в якості передоплати за організацію незаконного перетину державного кордону однією людиною. Після чого надавав банківські реквізити для отримання грошових коштів. Та в подальшому ОСОБА_8 , повідомляв адресу, місце та час, у який необхідно прибути особі для організації її незаконного переправлення через державний кордон України. По прибуттю заінтересованої особи до заздалегідь обумовленого місця ОСОБА_8 здійснював координацію дій осіб, формування груп для перетину державного кордону, заходів спрямованих на усунення перешкод при вчинені злочину, забезпечення латентності кримінально протиправної діяльності.

Так, ОСОБА_8 , місце перебування якого на теперішній час не встановлено, отримавши від раніше йому знайомої ОСОБА_9 інформацію про наявність чоловіка призовного віку, виїзд якого за межі України в умовах воєнного стану не дозволяється, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, маючи умисел на організацію та керівництво діями щодо незаконного переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України до Республіки Молдови, розуміючи порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземцями, а також порядок та термін перебування на території України, у порушення встановленого Законами України «Про державний кордон України» та «Прикордонний контроль» порядку перетину державного кордону України, розуміючи переваги здійснення вказаної злочинної діяльності, діючи за попередньо змовою та в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які об`єднані на основі добровільності та єдності злочинних намірів, через ОСОБА_9 06.02.2023 о 19 год. 00 хв. зв`язався за допомогою мобільного телефону з вказаною особою - ОСОБА_10 , який надав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та в телефонній розмові повідомив умови при яких здійснюється незаконний перетин державного кордону поза місцем розташування пункту пропуску через державний кордон України, при цьому повідомив маршрут слідування, засоби, якими буде здійснено переміщення, напрямок руху, а саме в сторону міста Кишинів, Республіки Молдови. Крім того, повідомив, що вартість послуг за переправлення через державний кордон України складає 5000 доларів США, при цьому частину грошової винагороди необхідно спочатку відправити на номер, наданої ним банківської карти в якості задатку, а частину, що залишиться в сумі 4500 доларів США необхідно надати довіреній йому особі безпосередньо після перетину кордону.

В подальшому, в період часу з 06.02.2023 року по 03.03.2023, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, став організовувати та керувати діями щодо незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, при цьому в подальшому став координувати дії ОСОБА_10 направлені на незаконний перетин кордону безпосередньо з останнім.

28.02.2023 об 11 год. 35 хв. ОСОБА_10 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі - спеціального слідчого експерименту, за вказівкою ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні супермаркету «РОСТ», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Рогатинський, 3, за допомогою терміналу самообслуговування АТ КБ «Приватбанк», переказав на рахунок банківської картки «монобанк» за № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , грошові кошти у сумі 20 000, 00 (двадцять тисяч) грн., що еквівалентно 500 (п`ятсот) доларів США, у якості передоплати за послуги щодо незаконного перетину державного кордону України. Після чого, ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи за попередньою змовою, та в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , організуючи та керуючи діями щодо незаконного перетину державного кордону України, надав ОСОБА_10 вказівку щодо прибуття 03.03.2023 до 12 год. 00 хв. до м. Новодністровськ, Чернівецької області, та бронювання номеру у готелі «Офелія», розташованого за адресою: м. Новодністровськ, Чернівецької області, мк-р. Діброва, буд. 1 , надавши контактний номер особи, яка там працює. Крім того, ОСОБА_8 повідомив що 03.03.2023 вранці, ОСОБА_10 забере довірена особа, яка діє з ним в групі, та на автомобілі довезе ОСОБА_10 до місця безпосереднього перетину державного кордону України поза пунктами пропуску та наказав ОСОБА_10 видалити з його мобільного телефону всі листування щодо незаконного перетину державного кордону, щоб його протиправна діяльність носила латентний характер.

Так, 03.03.2023 близько 08 години в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі - спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_10 прибув до визначеного ОСОБА_8 місця, а саме до готелю «Офелія», розташованого за адресою: м. Новодністровськ, Чернівецької області, мк-р. Діброва, буд. 1, де став очікувати приїзду особи, яка діє за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_8 . Так, 03.03.2023 близько 09 години до готелю «Офелія», розташованого за вищевказаною адресою на автомобілі «VOLKSWAGEN» моделі «GOLF», VIN НОМЕР_2 , з державним номерним знаком « НОМЕР_3 » за кермом прибув ОСОБА_7 , який діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_8 , та згідно з розробленим та схваленим усіма членами групи планом, забрав ОСОБА_10 з вказаного місця та повинен був забезпечити його доставлення до обумовленого усіма учасниками групи плану місця, а саме до місцевості поблизу дамби на воді, яка знаходиться в с. Вашківці, Дністровського району, Чернівецької області.

ОСОБА_7 виконуючи обумовлену роль, довіз ОСОБА_10 до місцевості поблизу дамби на воді, яка знаходиться в с. Вашківці, Дністровського району, Чернівецької області, де згідно розробленого злочинного плану учасників групи, побачивши автомобіль «MERSEDES BENZ» моделі «VITO 113CDI», VIN НОМЕР_4 , з державним номерним знаком « НОМЕР_5 » під керуванням іншого учасника групи ОСОБА_6 , який згідно домовленості мигнув фарами автомобіля, яким він керував, зупинив автомобіль під своїм керуванням з метою пересадки ОСОБА_10 до автомобіля під керуванням ОСОБА_6 . Вказані дії учасники групи робили з метою конспірації від викриття та знешкодження їх злочинної діяльності, тобто забезпечення її латентності.

03.03.2023 близько 11 год. 30 хв., ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 , свій злочинний умисел, спрямований на організацію та незаконне переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України до кінця не довели у зв`язку з тим, що їх протиправна діяльність була припинена працівниками правоохоронних органів, а саме в 3 км від лінії державного кордону України з Республікою Молдовою, яка проходить поблизу с. Вашківці, Дністровського району, Чернівецької області.

03.03.2023р. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

03.03.2023 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: рапортом працівника ДБР, протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом огляду документів від 29.01.2023, протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, копіями скріншотів з мобільного телефону, який перебуває у користуванні ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події від 03.03.2023.

Слідчий в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі та зазначили про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказали, що зазначений у клопотанні підвищений розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки підозрювані у злочинному угрупуванні в період військового часу неодноразово за велике винагородження незаконно перевозили чоловіків через кордон. Окрім того ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за незаконні дії щодо перетину кордону. В період обшуку у нього було вилучено паспорт Румунії та водійське посвідчення Румунії, але не було виявлено речей дружини та дитини, що може свідчити про відсутність міцних родинних зв`язків. ОСОБА_6 займає посаду державного службовця прикордонного населеного пункту.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, вважали підозру та клопотання необґрунтованими, а ризики не доведеними. Відомості, викладені у підозрі, не відповідають дійсності, зокрема, місце затримання ОСОБА_6 , що свідчить про фабрикацію матеріалів зі сторони правоохоронних органів. Розмір застави є непомірним, оскільки заробітна плата є єдиним джерелом доходу. Співмірним розміром застави було б 20 прожиткових мінімумів. ОСОБА_6 на даний час має на утриманні малолітню дитину, хоча на даний час триває шлюборозлучний процес. ОСОБА_6 вину не визнав, вказав, що злочину не вчиняв.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими до суду копіями матеріалів кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.

На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_6 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

З огляду на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.

Окрім того, ОСОБА_6 є мешканцем прикордонного населеного пункту, має паспорт громадянина Румунії, підозрюється у незаконному переправленні людей через кордон і тому є висока вірогідність, що він, з метою уникнення покарання, може незаконно залишити територію України через кордон з Молдовою.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обумовлений тим, що ОСОБА_6 з метою уникнення суворого покарання може незаконно впливати на свідків з метою змусити їх відмовитися від наданих показань або надати інші показання.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_6 працює на державній службі, обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, і у подальшому може вчинити нові злочини з метою уникнення покарання.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріальне становище, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави у тому самому розмірі, який вказаний у клопотанні слідчого.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 частини 5 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, абзац другий частини 5 ст.182 КПК України встановлює, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Прокурором доведено, що в даному випадку, з врахуванням обставин інкримінованого кримінального правопорушення, а також рапорту від 04.03.2023р. про причетність підозрюваних до незаконного переведення через кордон більше ста осіб, можливе застосування положень абзацу 2 частини 5 ст.182 КПК України та визначення застави у підвищеному розмірі. Суд враховує, що підозра стосується корисливого злочину - переводу осіб через кордон у військовий час, за який підозрювані мали реальну можливість незаконно отримувати значну грошову винагороду, а тому визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Слідчий суддя вважає, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням майнового становища підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 3220800,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державній установі «Харківській слідчий ізолятор»строком на 60 діб, а саме до 02 травня 2023 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з 03 березня 2023 р. з моменту його фактичного затримання.

Визначити суму застави у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 220 800,00 (три мільйони двісті двадцять тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки строком до 02.05.2023 року:

1)прибувати до слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, прокурора або суду за першою вимогою;

2)не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженню;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали - до 02 травня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 06.03.2023р.

Слідчий суддя ОСОБА_1