ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/626/22 Номер провадження 11-кп/814/1515/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_2 ,

суддів:                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання         ОСОБА_5 ,

з участю прокурора                         ОСОБА_6 ,

захисників                                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 – захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 24 січня 2023 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021220000000057 від 19.01.2021, за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, задоволено клопотання прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області та продовжено відносно обвинуваченого

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Туркменістану, громадянина Туркменістану, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,

строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 24 січня 2023 року по 24 березня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, районний суд врахував доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 та які на теперішній час не зникли, а також те, що на переконання суду застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи, та яке не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку та реалізацію завдань кримінального провадження, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Суд прийшов до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

       В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 – захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду та обрати обвинуваченому ОСОБА_9 більш м`який запобіжний захід, поклавши на нього процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_9 в даному кримінальному провадженні, або наявність мінімальних ризиків.

Зазначає, що ОСОБА_9 дійсно є громадянином іншої держави, але в Україні він навчався та проживав, що на думку захисника свідчить про наявність у ОСОБА_9 міцних соціальних зв`язків. Також вказує, що процесуальна поведінка ОСОБА_9 є зразковою.

Позиції учасників судового провадження.

       В суді апеляційної інстанції захисники обвинуваченого підтримали апеляційну скаргу із наведених у ній підстав. Прокурор заперечила проти доводів скарги, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021220000000057 від 19.01.2021, за обвинуваченням зокрема ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим – вимагання, вчинене організованою групою, а також кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, тобто викрадення людини, чинене з корисливих мотивів, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, організованою групою.

Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24.01.2023 задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням, адвокат ОСОБА_7 – захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Так ОСОБА_9 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності та повернутися до протиправної діяльності, оскільки обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у складі організованої групи, які пов`язані із застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілим, відповідно до положень ст.12 КК України інкриміновані кримінальні правопорушення віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, ОСОБА_9 офіційно не одружений, не працевлаштований, є громадянином іншої держави, та в даний період часу на розгляді в Дзержинському районному суді м. Харкова перебуває інше кримінальне провадження відносно нього за ч.4 ст. 152 КК України.

Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати.

За таких обставин, застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об`єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а стороною захисту не наведено в апеляційній скарзі доводів які б переконали у зворотному.

Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_9 , значно збільшується, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.

Враховуючи наведене, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 – захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 24 січня 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

        ОСОБА_2                 ОСОБА_3                 ОСОБА_4