Справа №463/659/23

Провадження №2/463/874/23

УХВАЛА

про відвід судді

06 березня 2023 року                                Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                        Нора Н.В.

при секретарі        судового засідання                Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву головуючого судді Нора Н.В. про самовідвід в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в України в Україні, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з Держави Україна через Державну казначейську службу України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5 000 000,00 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для заявлення самовідводу головуючому по справі з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Головна мета відводу – гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Встановлено, що матеріали цивільної справи № 463/659/23 (провадження № 2/463/874/23) за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади - передано для визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду мене визначено головуючим суддею у цивільній справі № 463/659/23 (провадження № 2/463/874/23) за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в України в Україні, однак представник відповідача Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові - Онищак М.П. тривалий час працював у Личаківському районному суді м. Львова на посаді помічника судді Леньо С.І. та особисто знайомий з головуючим суддею.

З врахуванням наведеного, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, головуючий по справі підлягає самовідводу.

Керуючись ст. 40 ЦПК України, суд -        

у х в а л и в :

Заяву головуючого судді Нора Н.В. задовольнити.

Відвести суддю Нора Назарія Васильовича від розгляду справи № 463/659/23 (провадження № 2/463/874/23) за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в України в Україні.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про відшкодування шкоди спричиненої судом і посадовими особами органів державної влади в України в Україні- передати для повторного авторозподілу згідно положень ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

       Суддя:                                                        Нор Н. В.