ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

28 лютого 2023 року м. Харків Справа № 913/269/22

Провадження № 30/913/269/22

Господарський суд Луганської області у складі судді Голенко І.П., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 01.12.2022

Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ

до першого відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Привілля», с. Привілля Троїцького району Луганської області

до другого відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 10000000 грн 00 коп.

Секретар судового засідання Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Хоміч А.А. за довіреністю б/н від 30.08.2022 (в режимі відеоконференції),

від першого відповідача: адвокат Наумов Д.С., ордер серії КС № 417621 від 18.10.2021 (в режимі відеоконференції),

від другого відповідача: адвокат Наумов Д.С., ордер серії КС № 417620 від 15.09.2021 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Луганської області звернулося Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Привілля» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно частини суми заборгованості по капіталу по кредиту за договором про відкриття кредитної лінії від 26.11.2021 № 202.51047/FW202.1429 в сумі 10000000 грн 00 коп.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 31.01.2023 відклав підготовче засідання на 28.02.2023 о 09 год. 30 хв.

Представники позивача та відповідачів були присутніми у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд у підготовчому засіданні з`ясував наступне.

Представник відповідачів отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі через електронний кабінет 12.01.2023. Отже строк для подання відзивів на позов (15 днів з дня отримання ухвали суду) закінчується 27.01.2023 (включно). Представник відповідачів відправив поштою відзиви на позов до суду 28.01.2023, а також пізніше повторно на виконання ухвали суду від 31.01.2023. Суд також встановив, що представник першого відповідача надіслав відзив на позовну заяву до господарського суду через електроний кабінет 26.01.2023.

На підставі цього суд прийшов висновку, що представник першого відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у встановлений строк, але представник другого відповідача подав відзив на позовну заяву з пропуском строку. Водночас, суд бере до уваги письмові пояснення представника другого відповідача, які суд отримав через підсистему ЄСІТС 07.02.2023, та поновляє пропущений строк на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 31.01.2023 суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - «протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву на позовну заяву з урахуванням ст. 166 ГПК України, копію відповіді надіслати першому відповідачу, докази цього подати суду (фіскальний чек та опис вкладення)».

27.02.2023 суд отримав через електронну пошту від позивача відповідь на відзиви.

У відповіді позивач зазначив, що отримав відзиви на позов 01.02.2023 та повторно 14.02.2023, тобто позивач надав відповідь на відзиви з пропуском встановленого строку. Крім того, у підготовчому засіданні суд з`ясував, що позивач направив відповідь на відзиви представнику відповідачів електронною поштою в той же день, що й суду, але у відповіді на відзиви додатково зазначив, що докази направлення учасникам справи копії цієї відповіді будуть направлені суду окремою заявою.

З урахуванням наданих у підготовчому засіданні усних пояснень щодо строку надання відповіді на відзиви та з метою надання сторонам можливості реалізувати належним чином свої процесуальні права для забезпечення справедливого та неупередженого вирішення спору по суті, суд прийшов висновку про продовження строку позивачу для подання відповіді на відзиви згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

Представник першого відповідача надав відзив на позовну заяву, яким заперечує проти заявлених позовних вимог. У відзиві зазначає, що дійсно між позивачем та першим відповідачем було укладено рамкову угоду № FW 202.1429 від 12.11.2019, договори про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2019 та № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021, договори про заставу рухомого майна № 410147-Д31 від 12.11.2021 та № 410147-Д32 від 26.11.2021. ПСП «Агрофірма Привілля» є провідним сільськогосподарським виробником, має гарну кредитну історію, з 2019 року до моменту отримання вимоги банку про повне дострокове погашення кредитної лінії вчасно виконувало свої зобов`язання, але через військову агресію з боку Російської Федерації підприємство опинилося на окупованій території України, що унеможливило ведення господарської діяльності та повернення достроково кредитних коштів, які були вкладені у розвиток виробництва, та вчасно попередити банк про загальновідомі форс-мажорні обставини, що підтверджуються листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України. Отже невиконання зобов`язань за договором має безпосередній причинно-наслідковий зв`язок з війною, яка є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Також підприємство звернулося до Торгово-промислової палати України з заявою про отримання Сертифікату про форм-мажорні обставини за цими договорами, який зараз в процесі виготовлення та буде наданий суду одразу після його отримання.

Крім того, зазначив, що згідно п. 1 кредитного договору дата закінчення строку дії періоду доступності - 26.11.2024 (включно), а тому на цей час строк повернення кредиту за договором не настав. Позивач у позовній заяві обґрунтовано не довів, що мало місце порушення умов кредитного договору, не вказав яка саме і коли утворилася заборгованість. В направленій вимозі про дострокове повернення кредиту та у позові немає обґрунтування, розрахунків боргу, доказів прострочення належних до сплати платежів більше ніж 30 календарних днів. Тому дострокове припинення договору кредитування не відбулося.

Стосовно укладення договору поруки від 12.11.2019 №410146-ДП1 з ОСОБА_1 зазначає, що він був укладений в забезпечення іншої кредитної лінії на суму 16500000,00 грн., кредит був повністю сплачений. Договір про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 був укладений через три роки після першого, ОСОБА_1 поручителем за ним не був. Дружина ОСОБА_1 не надавала згоди на підписання договору поруки на забезпечення кредитної лінії за договором. Договір про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 був забезпечений договором про заставу майна № 410147-Д31 від 12.11.2019 та договором про заставу рухомого майна № 410147-Д32 від 12.11.2021. Отже ОСОБА_1 не є майновим поручителем за договором № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021, у зв`язку з чим є неналежним відповідачем та не повинен відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідними договорами про заставу майна сторони погодили порядок звернення стягнення в разі порушення умов кредитних договорів. В листі від 03.11.2022 позивач наголосив, що у разі непогашення заборгованості він розпочне процедуру примусового стягнення боргу шляхом звернення стягнення на майно. Представник першого відповідача на початку січня 2023 року прибув до банку для вирішення питань, в т.ч. щодо реалізації заставленого майна. Відповідно до актів огляду та оцінки предметів застави від 26.11.2021 майно знаходиться у м. Харкові. Позивач процедуру звернення стягнення не розпочав, все заставлене першим відповідачем майно збережено та на нього може бути звернено стягнення. Тобто, позивач має звернути стягнення на майно, передане в заставу, а не вимагати повернення кредитних коштів.

Представник другого відповідача надав відзив на позовну заяву від 26.01.2023, яким проти позову заперечує та просить визнати ОСОБА_1 неналежним відповідачем по справі. Зазначає, що між позивачем та першим відповідачем було укладено рамкову угоду № FW 202.1429 від 12.11.2019 та договір про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2019. Це була перша кредитна лінія на суму 16500000,00 грн., яка повністю сплачена. Саме по цьому кредитному договору ОСОБА_1 підписував договір поруки у 2019 році. Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 була відкрита нова кредитна лінія на суму 49850000,00 грн., поручителем за яким другий відповідач не був, договір поруки у забезпечення цього договору з ним не укладався. Тому він є неналежним відповідачем по справі. Договір про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 був забезпечений договором про заставу рухомого майна № 410147-Д32 від 12.11.2021. Крім того, ОСОБА_1 знаходиться з 24.08.1991 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , яка має рівні права на володіння, розпорядження майном, належним їм на праві спільної сумісної власності. Дружина другого відповідача не надавала згоду на підписання договору поруки на забезпечення кредитної лінії за договором про відкриття кредитної лінії на суму 49850000,00 грн. Вона тільки надала згоду на підписання договору застави рухомого майна, яким і був забезпечений цей кредитний договір.

Через військову агресію Російської Федерації с. Привілля, де мешкає другий відповідач, опинилося на окупаційній території України, у зв`язку з чим він не має можливості заробляти кошти, оскільки ПСП «Агрофірма Привілля», засновником якої він є, не здійснює господарську діяльність. Усі його заощадження в сумі 19400 доларів США безпідставно були списані з карткового рахунку позивачем. Невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором має безпосередній причинно-наслідковий зв`язок з війною, яка є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ОСОБА_1 вчасно не міг попередити банк про загальновідомі форс-мажорні обставини, що підтверджуються листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислової палати України, через перебування на окупованій території. Також вважає, що строк повернення кредиту за договором не настав, посилаючись на п. 1 договору. Позивач у позовній заяві обґрунтовано не довів, що мало місце порушення умов кредитного договору, не вказав яка саме і коли утворилася заборгованість. В направленій вимозі про дострокове повернення кредиту та у позові немає обґрунтування, розрахунків боргу, доказів прострочення належних до сплати платежів більше ніж 30 календарних днів. Тому, дострокове припинення договору кредитування не відбулося.

Суд отримав 27.02.2023 на електронну пошту відповідь позивача на відзиви відповідачів, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій зазначає, що відповідачі не висловили жодних заперечень щодо фактичних обставин, а саме: укладання Рамкової угоди, кредитних договорів, договорів забезпечення, отримання кредитних коштів та повідомлення-вимоги від позивача, строку прострочення на дату вимоги позивача - 31 день, розміру заборгованості, несплати процентів, невиконання вимоги про повне дострокове погашення кредитної лінії.

Позивач не погоджується з посиланням відповідачів на форс-мажорні обставини, оскільки вони є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору. Першим відповідачем не надано індивідуального сертифікату ТПП України з належним обґрунтуванням причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконувати зобов`язання за договором та форс-мажорними обставинами. Про зазначені обставини позивач повідомив представника відповідачів у відповіді від 30.01.2023 на його звернення за вхідним № 05-01-23/2/21 від 05.01.2023.

Крім того, в січні 2023 року з представником відповідачів було проведено 3 зустрічі і декілька телефонних розмов, проте запропоновані позивачем варіанти для можливого врегулювання заборгованості були відхилені зі сторони відповідачів.

Щодо доводів відповідачів, що дострокове припинення кредитного договору не відбулося у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених Рамковою угодою та кредитним договором, позивач зазначає про їх необґрунтованість і безпідставність. Керуючись п. п. 16, 21 Рамкової угоди позивач надіслав відповідачам через систему інтернет-банкінгу вимогу від 03.11.2022 про повне дострокове погашення кредиту у зв`язку із простроченням заборгованості 31 день. Листом від 22.08.2022, який додано до відзиву відповідачів, позивач попередив першого відповідача про припинення його участі з 22.08.2022 у програмі «Доступні кредити 5-7-9», що передбачає самостійну оплату першим відповідачем процентів по кредиту. Посилаючись на п. 7 кредитного договору, позивач вказує, що 03.10.2022 (перший банківський день у жовтні) перший відповідач не оплатив проценти за вересень 2022 року. Оскільки заборгованість по процентам не погашалася більше 30 днів, позивач на 31 день направив вимогу про повне дострокове погашення кредитної лінії.

Щодо доводів представника відповідачів про договір поруки позивач зазначає, що у цьому договорі міститься поняття зобов`язання позичальника, кредитні договори, рамкова угода, зі змісту яких слідує, що договір про відкриття кредитної лінії від 26.11.2021 № 202.51047/FW202.1429 є невід`ємною частиною Рамкової угоди, а договір поруки в такому разі забезпечує виконання зобов`язань за зазначеним договором про відкриття кредитної лінії. Крім того, на укладання договору поруки отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується розпорядження спільного майна подружжя.

Стосовно доводів першого відповідача про звернення стягнення в першу чергу на предмет застави, а не вимагати повернення кредитних коштів, позивач зазначає, що ним не наводяться умови Рамкової угоди та кредитних договорів, які б визначали такий порядок. В доданих до відзиву першим відповідачем актах чітко визначене місцезнаходження предметів застави - смт Троїцьке Луганської області, а не м. Харків. Жодних умов про пріоритетність звернення стягнення на предмет застави Рамкова угода, кредитний договір чи договори застави не містять.

27.02.2023 суд отримав від представника другого відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» клопотання б/н від 27.02.2023 про витребування доказів в порядку ч. 1 ст. 81 ГПК України у АТ «ПроКредит Банк», а саме: внутрішні нормативні документи, що регулюють кредитну діяльність банку та надання кредитів позичальникам, Порядок, Положення про видачу кредитів, укладання договорів поруки та застави, та їх погодження.

Представник другого відповідача у клопотанні зазначив, що ці документи необхідні для підтвердження того, що засновник підприємства не повинен відповідати за цим позовом, оскільки не був поручителем за кредитним договором № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021. Самостійно не зміг отримати документи, тому що він звернувся до позивача із адвокатським запитом про надання документів, але відповіді не отримав.

У підготовчому засіданні 28.02.2023 представник другого відповідача усно додатково зазначив, що ці документи необхідні для перевірки наскільки правильно був оформлений кредит тощо.

Представник позивача у підготовчому засіданні заперечив проти задоволення клопотання у зв`язку з безпідставністю та тим, що банк отримав запит, але строк встановлений для відповіді (5 робочих днів) не сплинув.

Суд розглянув вказане клопотання та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд з`ясував, що представник другого відповідача подав суду клопотання про витребування доказів 27.02.2023, водночас відзив на позовну заяву він надіслав суду 28.01.2023 (фіскальний чек доданий до письмових пояснень, які були отримані 07.02.2023).

Отже клопотання про витребування доказів заявлено з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 81 ГПК України, водночас заявник ніяким чином не обґрунтував неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Крім того, представник другого відповідача направив поштою адвокатський запит позивачу 21.01.2023 (фіскальний чек доданий до клопотання), але з урахуванням поштового перебігу недостатньо часу для надання позивачем відповіді на адвокатський запит та її відправлення поштою представнику другого відповідача.

Також заявником не доведено, яким чином внутрішні нормативні документи, що регулюють кредитну діяльність банку та надання кредитів позичальникам тощо, можуть підтвердити, що засновник підприємства не був поручителем за кредитним договором № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021.

У зв`язку з чим суд залишає клопотання про витребування доказів без задоволення.

Відповідно до приписів ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Приписами ст. 185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом надано сторонам у справі можливість для надання суду визначених процесуальним законом заяв та клопотань по суті справи, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та вжито заходів щодо зібрання відповідних доказів, вчинено належні дії з метою забезпечення правильного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 81, 120, 177, 181, 182, 183, 185, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 27.02.2023 представника ОСОБА_1 - адвоката Наумова Д.С. про витребування доказів.

2.Закрити підготовче провадження у справі № 913/269/22 та призначити справу до судового розгляду по суті.

3. Призначити розгляд справи по суті на 22.03.2023 о 09 год. 30 хв.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, 1-й поверх, зал судових засідань № 109.

5. Запропонувати представнику відповідачів (у разі необхідності) подати заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзиви пояснень протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив з урахуванням ст. 167 ГПК України, копію заперечень надіслати позивачу одночасно з направленням до суду, докази цього подати суду (фіскальний чек та опис вкладення).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набрала законної сили та оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО